Письмо

«Щодо визнання платежу за придбання торговельної марки роялті», лист ДФС України від 29.12.2016 № 28477/6/99-99-15-02-02-15

11.01.2017 / 15:30

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання платежу за придбання торговельної марки роялті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з п. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Відповідно до ст. 493 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 ЦКУ).

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є зокрема, право на використання торговельної марки та виключне право дозволяти використання торговельної марки (п. 1 ст. 495 Кодексу).

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором (п. 2 ст. 495 ЦКУ).

Як зазначено в листі, підприємством придбавається право власності на об’єкт інтелектуальної власності (торговий знак), при цьому відчужувач втрачає право використовувати, а також забороняти чи дозволяти використання цього об’єкта інтелектуальної власності третім особам.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, в т.ч. будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

Не вважаються роялті платежі, отримані за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України (п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, якщо об’єкт права інтелектуальної власності (торговий знак) передається з переходом права власності на нього, при цьому відчужувач втрачає право використовувати, а також забороняти чи дозволяти використання цього об’єкта інтелектуальної власності третім особам, то платіж за таку передачу з ціллю оподаткування не вважається роялті, за умови підтвердження прав власності на цей об’єкт відповідним свідоцтвом, та не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

«Горячие линии»

Дата: 3 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00