Вопросы - ответы

Лікарняні після звільнення
Працівник звільнився з підприємства, проте напередодні (включаючи дату наказу про звільнення за згодою сторін) перебував на лікарняному. Як нарахувати ЄСВ, якщо сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за кожен місяць менше мінімальної заробітної плати?
Светлана Кепина , начальник Управления администрирования единого взноса, методологии и рассмотрения обращений налогоплательщиков Департамента налогов и сборов с физических лиц ГФС Украины

Відповідно до ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, зокрема, в період його тимчасової непрацездатності.

Якщо працівник звільняється за згодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 цього Кодексу), то згідно із ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі захворювання працівника (що звільняється за згодою сторін) напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності застрахованим особам здійснюється відповідно до норм Закону про соціальне страхування.

Статтею 19 цього Закону визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону про соціальне страхування допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непраце­здатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 31 цього Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга ст. 22 Закону про соціальне страхування).

Працівнику, якого вже звільнено, необхідно надати листок непрацездатності, інакше підприємство не має підстав для нарахування та виплати лікарняних. У такому випадку оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день звільнення, а пізніше.

Допомогу з Фонду буде виплачено тільки після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому працівнику.

Таким чином, виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує вимог ст. 116 КЗпП, але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду — після надходження грошей на рахунок.

Згідно з абзацом сьомим частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непраце­здатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до загальних положень Закону про ЄСВ страхувальники — це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахована особі після її звільнення, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки нарахування відбулося поза межами трудових відносин. У зазначеному випадку вимога щодо нарахування єдиного внеску виходячи з розміру мінімальної зарплати (частина п'ята ст. 8 Закону про ЄСВ) не застосовується.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон про індексацію —Закон України від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці». Закон про соціальне страхування — Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5. Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну України від 20.04.2015 р. № 449

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания