Вопросы - ответы

Застосування фіксованої ставки
Підприємство на підставі спецдозволу на користування надрами провадить господарську діяльність з видобування корисних копалин на орендованих земельних ділянках державної та комунальної власності, а також на ділянках, що перебувають у його власності. Чи має право підприємство для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю застосовувати ставку 25 %?
Елена Иваницкая , главный государственный ревизор-инспектор

З 01.01.2018 р. ст. 284 Податкового кодексу доповнено п. 284.4, яким установлено фіксовану ставку земельного податку для земель залізниць  у межах смуг відведення та гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Право на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша ст. 19 Кодексу про надра), який складається за формою, що є додатком до Положення № 59 (далі — акт).

Акт, що складається лише за наявності спецдозволу, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта, ідентифікує у тому числі й площу проекції гірничого відводу на денну поверхню, щодо ділянок якої у користувача надр виникають обов’язки з рекультивації після завершення гірничих робіт (ст. 50 Кодексу про надра).

Таким чином, підприємство як власник/землекористувач ділянок і суб’єкт, який провадить господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі спецдозволу, а також акта, має визначати податкові зобов’язання з плати за землю із застосуванням положень п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу до площ у межах координат, визначених у акті.

Порядок обчислення податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 288 Податкового кодексу) не передбачає застосування розміру (ставок) такої орендної плати меншого, ніж ставки земельного податк­у.

Отже, до укладення підприємством додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності не має підстав для застосування положень п. 284.4 ст. 284 Кодексу для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю в частині орендованих земельних ділянок.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания