Вопросы - ответы

Звільнення від сплати за землю
Господарською діяльністю підприємства — платника єдиного податку є передача власного чи орендованого нерухомого майна в оренду та експлуатацію. Чи звільняється таке підприємство від сплати земельного податку за земельну ділянку, в тому числі у разі надання в оренду частини будівлі, що розташована на цій земельній ділянці? Як такі площі відобразити у податковій декларації?
Виктория Попова , заместитель начальника отдела методологического сопровождения администрирования ресурсных, рентных платежей и местных налогов Управления методологического сопровождения администрирования налогов

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ), у яких обов’язок сплати або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення прав власності або постійного користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності.

У ст.  796 ЦКУ йдеться про те, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (п. 1 ст. 797 ЦКУ).

Отже, для цілей оподаткування, а саме підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку, у договорі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) сторони мають визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві.

Таким чином, звільнення від сплати земельного податку, передбачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на підприємство за умови використання ним земельної ділянки для провадження господарської діяльності, а беручи до уваги вид господарської діяльності підприємства — у разі надання в оренду належного йому нерухомого майна (або його частини) разом із земельною ділянкою, на якій воно розташовано, — за укладеними та зареєстрованими у визначеному порядку цивільно-правовими угодами.

Що стосується прибудинкової території, то від оподаткування звільняється та площа земельної ділянки, яка вказана у договорі оренди.

Водночас за земельну ділянку (її частину), що не використовується в господарській діяльності, земельний податок сплачується платником на загальних підставах.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контро­люючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджено наказом № 560.

При заповненні декларації у колонці 8 зазначається тільки та площа земельної ділянки, що не використовується у господарській діяльності та оподатковується на загальних підставах.

При цьому у доповненні до декларації зазначається інформація щодо частини земельної ділянки, на яку поширюється дія пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з наведенням підстав, а у розділі ІІІ декларації зазначається кількість аркушів, на яких ця інформація викладена (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).

 

Використані матеріали

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. № 85-96-ВР «Про страхування». Постанова № 65 — постанова Правління НБУ від 12.06.2018 р. № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень». Наказ № 560 — наказ Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)». Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492. ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290. ПБО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193. ПБО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39