Интервью

Ми на правильному шляху

03.11.2016 / 11:00

фотоВалерія ГОНТАРЕВА,
Голова Національного банку України

Протягом двох років своєї роботи ви здійснили справжню революцію в банківському секторі. Чи задоволені її підсумками?

Справді, за останні два роки наша команда виконала величезний обсяг роботи, яка започаткувала глибоку трансформацію банківської системи. Інакше й бути не могло, зважаючи на складність викликів перед Національним банком України у 2014 — 2015 рр. Упродовж цього періоду економіка та банківський сектор країни пережили найглибшу з часів здобуття незалежності кризу. Її було спричинено структурними дисбалансами, що накопичувалися протягом останнього десятиліття, відсутністю належного регулювання та ефективного нагляду, а також військовим конфліктом та втратою територіальної цілісності.

Вирішення цих проблем потребувало комплексного підходу, тому спочатку ми встановили пріоритети щодо формування ключових коротко- та середньострокових цілей, а також дорожньої карти. Згодом ця карта перетворилася на повноцінну програму реформування банківського сектору до 2020 р. Ураховуючи відведені на реформи терміни, про підсумки говорити поки що зарано, але певні висновки зробити вже можна.

Насамперед ми розпочали з очищення банківського сектору. Багато установ не виконувало функцію класичних фінансових посередників. Деякі з них проводили незаконні операції або слугували інструментами фінансування бізнесу акціонерів. Наша позиція була твердою: банки, що не поставилися належним чином до вирішення проблем, виявлених НБУ, мають бути виведені з ринку. З початку 2014 р. Нацбанк вивів з ринку 82 фінансові установи через їх неплато­спроможність, причетність до відмивання грошей або непрозору структуру власності.

У 2015 р. НБУ запровадив діагностику банківського сектору, кінцева мета якої — виявити його проблеми та у разі необхідності збільшити капіталізацію. Ми вже проаналізували 40 найбільших банків. За обсягами активів вони займають 96 % банківського ринку держави. До 2017 р. Національний банк планує закінчити діагностику і затвердити плани докапіталізації ще 40 банків країни. А до кінця червня 2017 р. ми здійснимо цільову оцінку життєздатності та потреб у капіталі решти фінансових установ України. Банки, що пройшли діагностичне обстеження у 2015 р., мають затверджені плани докапіталізації та зобов’язані виконувати всі заходи, передбачені цими планами.

Ще одним важливим для НБУ напрямом стало виявлення реальної структури власності банків. Завдяки цій роботі зараз банківський сектор України є повністю прозорим  — ще два роки тому це здавалося неймовірним. Основним наслідком цієї реформи є те, що кінцевих власників може бути притягнуто до юридичної відповідальності за доведення їх банків до банкрутства.

Також ми інвестували величезні ресурси та доклали значних зусиль для ідентифікації операцій фінустанов з пов’язаними особами. До 2014 р. надання кредитів на пільгових умовах пов’язаним особам банку було звичайною практикою. Деякі з пов’язаних підприємств насправді ніколи не мали наміру повертати ці кредити. Тому НБУ зобов’язав банки привести обсяги пов’язаного кредитування у ­відповідність із обов’язковими пруденційними коефіцієнтами протягом наступних трьох років. 

Нещодавно НБУ запровадив для банків нові правила оцінки кредитного ризику, розроблені відповідно до Базельських принципів банківського нагляду. Вони стануть обов’язковими до виконання з початку 2017 р. і приведуть до вчасного та повного визнання кредитних збитків, а також створять для банків дійсно сильну мотивацію покращити внутрішню практику управління ризиками.

Кінцевою метою зазначених процесів є запорука того, що в банківській системі залишаться лише надійні фінансові установи, які функціонують належним чином.

Останнім часом відбулося серйозне очищення банківського ринку. Чи не можна піти більш лояльним шляхом, не таким жорстким для вкладників?

Національний банк України ніколи не ставив за мету ліквідовувати банки за будь-які провини чи штучно скорочувати кількість фінансових установ. Ми даємо кожному порушнику шанс та достатньо часу привести свою діяльність у відповідність із законодавчими вимогами. Зокрема, й з новими вимогами регулятора, потребу в яких диктують суттєві зміни зовнішніх умов не лише на банківському ринку, а й в економіці країни в цілому. Всі банки, які пройшли стрес-тести і діагностичні обстеження на поетапне виконання програм докапіталізації та приведення практики кредитування пов’язаних осіб до нормативних вимог, мають трирічний термін. Такий значний строк пояснюється розумінням нами складності поточної ситуації та реалістичною оцінкою можливостей пе­редусім акціонерів для підтримки своїх банків.

Але ми ніколи не мирилися з фінустановами, які займалися не банківським бізнесом, а незаконними операціями, у тому числі відмиванням коштів, не виконували вимог регулятора щодо дотримання законодавства, вдавалися до відвертих махінацій чи навіть злочинних дій. Насамперед тому, що такі дії несуть значні ризики для вкладників. У таких випадках реакція НБУ прогнозована і прозора — банк визнається неплатоспроможним або спрямовується на ліквідацію. Адже, не зупинивши вчасно шахрайські схеми чи інші зловживання, регулятор збільшує ризик зростання потенційних втрат вкладників та інших кредиторів банку в майбутньому.

Тому НБУ дуже відповідально підходить до кожного випадку, аналізуючи і зважуючи всі можливі наслідки від реалізації тих чи інших сценаріїв. Зазначений підхід є єдиним до всіх банків.

Чи вдалося, як планували, на кінець вересня виконати програму докапіталізації Топ-20 банків України з достатністю капіталу 5 %?

Перші 20 банків надали НБУ документи, що засвідчують виконання вимог. Для 18 з них ми підтверджуємо досягнення показником достатності капіталу запланованих 5 %. Ще два банки проходять верифікацію документів. Цей процес займає певний час, адже виконання вимог щодо капіталу передбачає не лише вливання нових коштів, а й низку дій щодо довнесення застав під діючі кредити, перереєстрації кредитів на реальні компанії з підтвердженими грошовими потоками тощо.

Які перспективи щодо другої двадцятки, яка має вийти на нульовий рівень достатності капіталу?

На поточний момент більшість банків з другої двадцятки вже вийшла на нульовий рівень достатності капіталу, хоча контрольний термін — кінець листопада 2016 р. На 5 % ця група банків має вийти до кінця лютого 2017 р. Ми контролюємо цей процес, і наразі все йде за узгодженим графіком.

Україна пообіцяла МВФ посилити контроль за сплатою податків заможними громадянами. Чи не розжене таких вкладників спрощений доступ ДФС до інформації про банківські рахунки?

За останні два роки НБУ доклав значних зусиль для підвищення ефективності функцій фінансового моніторингу в банках. Це дало змогу мінімізувати надходження на банківські рахунки коштів задля легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, більшість заможних вкладників, як правило, заповнюють податкові декларації, в яких деталізують усю фінансову інформацію, в тому числі про свої заощадження. Органи ДФС і так мають доступ до цих відомостей, тому спрощений доступ податківців до інформації на банківських рахунках не матиме негативного впливу на поведінку таких вкладників.

Як згідно з вашими прогнозами зростуть до кінця року міжнародні резерви Нацбанку за умови спрямування на їх поповнення третього і можливого четвертого траншів МВФ?

Завдяки отриманню третього траншу від МВФ, а також пов’язаного фінансування — 1 млрд дол. від розміщення євро­облігацій під гарантії США — міжнародні резерви вже зросли за один лише вересень на 10 % — до 15,6 млрд дол. на початок жовтня. Ми очікуємо, що за умови отримання й четвертого траншу цього року резерви становитимуть на кінець року 17,2 млрд дол.

Нещодавно відбулося послаблення анти­кризових обмежень — перший етап на шляху до масштабної лібералізації валютного регулювання. Якими будуть наступні кроки?

Ми не зупиняємося на шляху поступового послаблення тимчасових адміністративних обмежень, запроваджених у 2014 — 2015 рр., та маємо плани здійснити повномасштабну лібералізацію валютного регулювання.  Нашими пріоритетами є операції експорту-імпорту та прямі іноземні інвестиції. І це видно з тих кроків, які ми вже зробили. Цього літа, наприклад, дали дозвіл на купівлю іноземної валюти з метою репатріації дивідендів, без чого неможливий приплив іноземних інвестицій. Ми подовжили строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 до 120 днів та зменшили обов’язковий продаж надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб з 75 до 65 %. Обидва рішення мають покращити умови роботи насамперед для експортерів. Також для нас є важливим послаблення норм, які обмежують глибину  міжбанківського валютного ринку.

Але як швидко ми будемо йти цим шляхом, залежить від наявності макроекономічних передумов — низької інфляції, відсутності суттєвих розривів у платіжному балансі, стійкої фінансової системи, достатнього рівня міжнародних резервів. Крім того, у подальшому ціною зашвидкої лібералізації може стати розгойдування курсу гривні. А відповідно рівня інфляції.

Чим обумовлено пом’якшення монетарної політки НБУ, зокрема зниження облікової ставки до 15 % річних?

У вересні ми продовжили пом’якшення монетарної політики, позаяк бачили подальше зниження ризиків для цінової стабільності. Інфляція з квітня перебуває на однознаковому рівні. Це було зумовлено низьким сукупним попитом, високою пропозицією продовольчих товарів та стриманою грошово-кредитною політикою, а також покращенням інфляційних очікувань. Волатильність обмінного курсу гривні, що посилилася в серпні — вересні, також не створила суттєвих ризиків для виходу інфляції за межі цільових показників. 

І ми усвідомлювали, що далі інфляція наблизиться до цільового рівня 12 % на кінець року. Адже за останні місяці року в статистиці відобразилося підвищення тарифів на комунальні послуги. Водночас ми сподівались на низку факторів, які стримують прискорення інфляції вище цільового рівня. Зокрема, ми очікували (й так і сталося), що ситуація на валютному ринку стабілізується, адже ціни на сталь та залізну руду залишаються досить високими, а з кінця вересня зростають експортні надходження від високого врожаю зернових та інших сільськогосподарських культур. І, звичайно, позитивну психологічну роль на валютному ринку мало зіграти завершення другого перегляду програми співпраці з МВФ, яке відбулося напередодні прийняття Правлінням НБУ рішення з монетарної політики.

Чи є надія побачити на ринку України великі західні банки?

На поточному етапі реформування наш банківський ринок, як і реальний сектор економіки, не є достатньо привабливим. Але для потенційних інвесторів із числа міжнародних банківських груп відновлення стабільного зростання в банківському секторі та економіці країни в цілому — це лише необхідна, але недостатня умова для прийняття позитивного рішення. Ще одним серйозним стримуючим фактором є зависокі для них юридичні ризики. І це вже компетенція парламенту, де розгляду очікують необхідні законопроекти, прийняття яких дасть змогу посилити захист прав кредиторів. Крім того, нагальними залишаються реальні реформи судової системи та правоохоронних органів, які повинні забезпечувати неухильне дотримання законодавства.

Тому до комплексного вирішення всіх зазначених питань прихід західних банків є малоймовірним.

Чи не вважаєте ви, що врахування депозитів  при наданні субсидій може призвести до відтоку коштів і вдарити по депозитному портфелю банків?

Визначення умов надання субсидій населенню не входить до компетенції НБУ. Останніми місяцями ми спостерігаємо позитивні зміни в цьому сегменті банківського ринку, які переконливо свідчать про поступове, але дедалі впевненіше відновлення довіри населення до банків і національної грошової одиниці. Так, у вересні цього року платоспроможні банки збільшили портфель депозитів фізичних осіб у національній валюті на 3,56 млрд грн ( 1,9 %) — до 1 918 млрд грн. З початку року цей показник зріс на 12,1 млрд грн (6,7 %). Дуже важливо, що таке зростання перш за все забезпечують строкові вклади, які зростають вже третій місяць поспіль. І все це на фоні поступового зниження відсоткових ставок за всіма видами депозитів.

Ми очікуємо збереження позитивної тенденції зростання  вкладів населення й надалі.

Чи маєте якісь програми, методи щодо повернення, збереження довіри вкладників?

Довіра вкладників до банківської системи, на жаль, визначається не лише діями Національного та комерційних банків. Як свідчить практика, особливо останніх років, поведінка вкладників стала надзвичайно чутливою до безлічі факторів — стану економіки, заяв безвідповідальних політиків, динаміки курсу національної валюти, загострення ситуації на сході України чи навіть банкрутства конкретного банку.

Проте завдяки системним діям НБУ з наведення порядку в системі нам вдалося стабілізувати ситуацію в банківському секторі. Це у свою чергу знизило ступінь чутливості населення до дії зовнішніх факторів. Підтвердження — згадуване вже зростання депозитної бази.

Але для повного одужання банківської системи потрібен час. Головне, що ми на правильному шляху.

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30

«Горячии линии»

Дата: 15 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00