Интервью

Децентралізація та енергоефективність — це потужний стимул і нові можливості для бізнесу

03.11.2016 / 14:00

Як процеси децентралізації сприяли розширенню повноважень місцевих громад і наскільки ефективно органи територіального самоврядування зможуть цим скористатися? Завдяки яким важелям на місцях регулюватиметься питання енергоефективності і від яких економічних та соціальних аспектів залежить становлення об’єднаної територіальної громади? Які перспективи відкривають перед бізнесом відцентрові рухи? На ці та інші запитання відповідає віце-прем’єр-міністр — ­міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-­комунального господарства Геннадій ЗУБКО.

фотоГеннадію Григоровичу, в Україні стартував проект з реформи децентралізації за підтримки ЄС — програма «Ulead». У чому полягає її практична цінність?

На відміну від попередніх, невеликих проектів, які підтримували той чи інший напрям, «Ulead» є наймасштабнішим проектом допомоги Європейського Союзу. Якщо йдеться про реформу децентралізації, то раніше підтримка відбувалася на рівні фінансування окремих спеціалістів, які допомагали в цьому процесі. Нині інвестиції надходять безпосередньо для сворення інституціональних органів з підтримки реформ як на центральному, так і на регіональному рівні.

Передусім йдеться про створення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПи), куди люди звертаються як до найближчої влади і де приймають від них запити та надають відповіді. Мета — розірвати зв’язок із чиновником, де з’являється вкрай велика корупційна складова.

Скільки часу відведено на впровадження проекту?

Допомогти матеріалізувати близько 600 ЦНАПів непросто. Цей проект розраховано практично на чотири з половиною роки. Головне, що крім того, що функціонуватимуть ЦНАПи, працюватимуть ще й офіси підтримки реформ. По суті, команда із 12 — 15 осіб в кожній області надаватиме консультативну допомогу, відповідаючи на запитання щодо права, бюджетів, планування територій, охорони здоров’я, освіти, одним словом,  — всього, що стосується сервісів для громадян.

Проект «Ulead» також передбачає освітню підготовку. Йдеться про освіту не інститутську, не бізнес-шкіл, а про модульні програми, які швидко допоможуть командам місцевого самоврядування оволодіти знаннями, приміром, з права, надання базових сервісів (освіти, охорони здоров’я тощо), щоб менеджери команд мислили і дивилися в одному напрямі та ефективно виконували свої повноваження.

Відтак, з одного боку, цей проект спрямований на формування спроможних громад, а з іншого, — на вирішення тих проблемних питань, які можуть з’являтися у громадах. Адже ми прагнемо, щоб в Україні всі ці сервіси працювали так само, як працюють в Європі.

Які чинники мають змінити ментальність місцевої громади в контексті економічному?

Сьогодні базова громада має свій виконком, раду і, що вкрай важливо, свій дохід. Адже нині значно підсилено податкову базу в об’єднаних територіальних громадах. Надано вагомі повноваження в зборі податків: податок на нерухомість, акцизний податок, земельний… Тому ми переконані, що саме на громаді уже частково лежить відповідальність за інвентаризацію платників податків. Вона передусім зацікавлена контролювати хто і як використовує її ресурс, чи сплачує податки до місцевої скарбниці, — взагалі все, що стосується податкової бази.

Зауважу, що і Верховна Рада, і уряд зробили кардинальні речі, зменшуючи навантаження на заробітну плату, — до 20 % ЄСВ. Логіка проста. Ми зменшили ЄСВ, зменшили навантаження на фонд оплати праці, а соціально відповідальний бізнес має збільшувати заробітну плату. Для місцевих громад — це збільшення надходжень з податку на доходи фізичних осіб і наповнення місцевих бюджетів.

Проект «Ulead», який безпосередньо стосується податкових питань, по суті, має підтримати процес співпраці між фіскальними органами і місцевим самоврядуванням на законних підставах. Саме місцеве самоврядування достеменно знає, що на їх території знаходиться, хто з платників податків зареєстрований, а хто — ні, хто сплачує податки до місцевої громади і розвиває її інфраструктуру. Раніше місцеве самоврядування було зацікавлене тільки у видачі якогось дозволу або на будівництво, або рішення на ­розміщення МАФу чи АЗС, тому тепер їм важливо, щоб бізнес працював, сплачував податки і постійно отримувати доходи в місцевий бюджет.

Адже село прагне якості міського життя. Реформа децентралізації допомагає це зробити. Сьогодні, коли кошти залишаються в громаді і видно, наскільки ефективно вони витрачаються, як змінюється життя, люди зацікавлені сплачувати податки. І проект «Ulead» сприятиме вирішенню питання легального працевлаштування, виведення з «тіні» заробітної плати.

Нам дуже важливо, щоб ми рухалися за простою формулою: там, де людина користується соціальними послугами, там і повинна сплачувати податки. Зараз до Парламенту внесено законопроект, у якому зобов’язуємо підприємства, що мають окремі підрозділи, сплачувати податки на місцях. Якщо компанія зареєстрована в Києві, а її філія працює, приміром, в Полтавській або іншій області (передусім це стосується аграрного сектору), то ПДФО і податок на прибуток вони повинні сплачувати там, де працюють, щоб дохід акумулювався у громаді, ресурс якої використовується.

Чи вистачить сил і коштів місцевим громадам вирішувати одне з найболючіших питань — питання енергоефективності, зокрема, що стосується термо­модернізації? Чи існують альтернативи?

Альтернатив немає, ми можемо і повинні споживати енергоносії на рівні європейських країн. Упродовж 25 років в Україні розповідали про те, що газ дешевий, його завжди можна купити, жодним чином не стимулюючи людей до ощадливого його використання. Потрапивши під політичний вплив цього інструменту, ми, на жаль, опинилися в ситуації, коли українська родина сьогодні споживає в 3 — 5 разів більше газу, ніж польська чи німецька на 1 м2 житла. Тому питання збільшення власного видобутку газу і водночас зменшення обсягів його споживання є питанням національної безпеки.

Минулого року ми запустили державну програму «теплих кредитів», яка давала змогу компенсувати 30 — 40 % витрат на енергоефективні заходи. У 2015-у і почасти 2016-у відбувся прорив в організації ОСББ. Зі 100 тисяч будинків, які можуть створити ОСББ, в 21 тисячі вони вже організовані. Зауважу, що в 2014 році було всього 11 тисяч будинків. Тож у нас з’являється власник, який може залучати кошти, зокрема і на енергоефективні заходи.

Наскільки підготовлена законодавча база?

Законодавча база для цього практично готова. У Верховній Раді України розглянуто в першому читанні законопроект «Про житлово-комунальні послуги», який чітко розмежовує, де відповідальність споживача, а де — власника. Зараз ми чекаємо на прийняття цього документа в другому читанні. Поданий на розгляд до Парламенту і законопроект «Про енергоефективність будівель», який чітко регламентує, яким чином провести енергоаудит, щоб зарахувати будинок до того чи іншого класу, та хто його повинен проводити. Це, по суті, повністю Директива 31 ЄС з енергоефективності будівель.

Щоб починати рухатися в потрібному напрямі, у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про комерційний облік», що дає відповідь на запитання, яким чином має бути організовано облік, хто повинен поставити лічильники, хто їх обслуговуватиме, щоб після того, як ми зробимо облік, можна було управляти споживанням енергії.

Поки що триває робота над законом «Про Фонд енергоефективності», який потребує певних консультацій з ЄС, тому що, співфінансуючи Фонд, наші партнери повинні бути переконані в прозорому використанні коштів. У реалізації реформи енергоефективності і створенні такого Фонду, який свого часу працював у Польщі, нам допомагатимуть німецькі партнери. Наступного року Україна може отримати від ЄС та Німеччини додаткове фінансування на реформу енергоефективності.

Але Фонд важливий не лише як фінансовий інструмент. Він має стати технічним офісом підтримки, який запропонує типові рішення для багатоповерхівок. Тому що залучення найпрогресивніших технологій дасть нам можливість швидше досягти результату і більше зекономити. Адже питання енергоефективності — це не тільки питання доходу кожної родини, це питання енергонезалежності всієї держави.

Німецький бізнес є одним із головних партнерів із впровадження енергоефективних заходів. Які з підходів цієї держави запозичує Україна?

Ми уважно вивчаємо німецьку практику. Маючи технології, досвід і кошти, німці поставили собі за мету до 2030 року відмовитися від атомної енергетики. Для нас це поки що надзавдання. Але поступово, за наявності грамотної енергетичної стратегії, орієнтуючись на досвід німців, ми досягнемо результату. Приміром, вагомий ефект ми побачили в Луцьку. Після утеплення будинків зафіксовано 73 % зменшення споживання газу. Це результат, до якого ми повинні прагнути.

Мене часто запитують: чи варто модернізувати старе житло, приміром, хрущівки? Принаймні поки що я не бачу коштів, які потрібні для знесення цілих кварталів і спорудження нових будинків. Ми повинні все-таки готуватися до модернізації всього житла. І тут знову-таки для нас дороговказом є шлях Німеччини: повна санація житла, що означає заміну радіаторів, мереж, вікон, утеплення балконів, які повинні мати скляний вигляд… Це приводить, по-перше, до зменшення вартості послуг, а по-друге, до підвищення вартості житла.

Крім того, ще 1992 року у Німеччині прийняли програму з енергоефективності, де було чітко обумовлено: компенсація від держави дається тим, хто будує будинки не більше ніж 120 м2. Люди мали мотивацію будувати менше житло. Водночас загалом для країни зменшувалися обсяги енергоспоживання. Це дуже промовистий приклад.

Скільки, на Вашу думку, Україні знадобиться часу, аби наблизитися до європейської моделі споживання й обліку енергоресурсів і на який економічний ефект ми можемо розраховувати?

Передусім наголошу, що ми не приходимо на нове місце. Згадаймо, як відбувалася реформа децентралізації в Європі. Приміром, у Польщі на це знадобилося практично 8 — 10 років. Ми також закладаємо план на 8 років. Але зараз технології настільки швидко розвиваються, що за вдосконаленого законодавства найкращий ефект, сподіваюся, ми отримаємо через 4 — 5 років.

Важливо, що від децентралізації та енергоефективності ми очікуємо макроекономічного ефекту. Ринок енергоефективності дуже перспективний, обсяги його розраховано на 30 млрд євро. Близько 6 — 7 млрд — це модернізація підприємств, а решта — модернізація житлового сектору, тепломереж, що, у свою чергу, означає створення нових робочих місць, яких, за нашими підрахунками, має з’явитися до 75 тисяч. А це додаткові надходження до бюджету, а значить, і зменшення навантаження на держбюджет шляхом зменшення кількості тих, кому сьогодні видаємо субсидії. Важливо, що за рахунок зменшення споживання газу зменшиться валютне навантаження на платіжний баланс у країні.

Децентралізація та енергоефективність — надзвичайно перспективні напрями для розвитку бізнесу, особливо для тих, хто сьогодні будує мережевий або регіональний бізнес. Регіони вже починають визначати кластери, за рахунок яких вони розвиватимуться, або найпріоритетніші для них галузі. Зараз кожна область визначила до десяти таких галузей. І бізнес сам обирає, куди піти, і визначає, де найкомфортніші умови для ведення підприємницької діяльності. Сьогодні діалог між місцевою владою і бізнесом виходить на зовсім інший рівень. Територіальне самоврядування готове створювати індустріальні парки, залучати управляючі компанії, готувати людей. Поступово заводиться машина, яка прискорить розвиток бізнесу. Тому ми хочемо бачити і кроки у відповідь. Якщо держава йде на такі серйозні рішення, як зменшення ЄСВ, хочемо бачити, як зростає зарплата і сплачуються податки.

Розмову вела Інна ГОЛОВКО

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00