Статьи

Ми запровадили в аеропорту східноєвропейський пасажирський хаб

26.12.2016 / 12:33

Відповідно до класифікації ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів) ДП МА «Бориспіль» увійшов до третьої групи європейських аеропортів (аеропорти середнього розміру, що обслуговують щороку від 5 до 10 млн пасажирів).
За підсумками рейтингу, за III квартал поточного року аеропорт «Бориспіль» збільшив кількість пасажирів на 18,6 %, ставши одним із лідерів у своїй категорії разом з аеропортами Берліна, Ларнаки, Тенерифе та Бухареста. Середнє зростання пасажиропотоку в Європі у III кварталі становило 3,5 %, при цьому в країнах Євросоюзу воно зросло на 6,1 %, а у країнах, що не входять до ЄС, зафіксовано падіння на 4,7 %.
Аналізуючи позитивні показники безпосередньо аеропорту «Бориспіль», у звіті наголошують, що «Україна демонструє помітні покращення».
Про перспективи розвитку ДП МА «Бориспіль» в інтерв’ю журналу «Вісник. Рейтинг» розповів виконувач обов’язків генерального директора Євгеній Дихне.

Що передбачає Стратегія розвитку аеропорту? Які її етапи вже вдалося виконати?

 За два роки ми запровадили в аеропорту «Бориспіль» східноєвропейський пасажирський хаб. Про правильність обраної стратегії свідчать зростання пасажиропотоку та фінансові показники останніх років. Даного результату вдалося досягти саме через запровадження хабової моделі розвитку. Зростання відбулося за рахунок залучення трансферного пасажиропотоку, який становить 30 %. Частка трансферних пасажирів за європейськими хабами в середньому становить 35 %.

За останні два роки ми перевели всі рейси в один термінал, що дало змогу оптимізувати витрати на утримання термінального комплексу і провести роботи з перепланування та реконструкції в терміналі D. Це у свою чергу допомогло нам збільшити пропускну спроможність трансферної зони до 900 пас./год,­ а також пропускну спроможність бізнес-зали, оптимізувати використання виробничих площ, збільшити на 300 м2 вільну площу в залі очікування зони прильоту, розширити на 144 м2 зону очікування для пасажирів та підвищити рівень комфорту під час користування послугами аеропорту.

Як це відобразилося на фінансовій діяльності підприємства?

З початку року аеропорт перерахував до держбюджету 1480 млн грн і став одним із найбільших платників податків України. Це вчетверо більше, ніж за аналогічний період минулого року, та у сім разів перевищує відрахування у 2014 р. За підсумками 2016 р. ми плануємо отримати чистий прибуток у розмірі 1,4 млрд грн.

Які плани для подальшого розвитку аеропорту та його інфраструктури?

 У наступні кілька років головним завданням ­аеропорту буде перетворення тупикового терміналу D на транзитний. На жаль, поки що будь-яких серйозних змін до конструкції терміналу внести неможливо, тому необхідно виходити з тих об’єктів, що вже маємо. У найближчій перспективі планується додати в терміналі D на двох рівнях 1400 м додаткової площі для зручності трансферних пасажирів та розширення перону D. У фінплані на 2017 р. на ці роботи вже закладено близько 200 млн грн. Весь проект коштуватиме приблизно 800 млн грн.

У 2017 р. заплановано додати ще три виходи на посадки для перонних автобусів, провести реконструкцію системи сортування багажу, що дасть змогу розширити її, завдяки чому підвищаться швидкість та обсяги його обробки. Крім того, потрібно добудувати багаторівневий паркінг.

Водночас ми приступили до іншої важливої складової реалізації стратегії аеропорту — створення вантажного хабу. Вантажний хаб для нас дуже перспективний, адже Бориспіль знаходиться на стику перельотів між Азією й Європою. Ми можемо бути аеропортом, де відбуватиметься пересортування вантажів для Європи.

Сьогодні ми перебуваємо на етапі пошуку профільного інвестора, тут не все від нас залежить, адже велику роль відіграє інвестиційна привабливість усієї країни. Сподіваємося, що знайдемо такого інвестора, який спільно з аеропортом розвиватиме дану діяльність.

Які напрямки сьогодні найчастіше обирають українці? Які тенденції спостерігаються на ринку внутрішніх авіаперевезень?

У цьому році пасажирські перевезення демонструють зростання, що підтверджується збільшенням пасажиропотоку через вітчизняні аеропорти. Аеропорт «Бориспіль» за 11 місяців 2016 р. обслужив майже 8 млн пасажирів, що на 17 % вище від показників минулого року.

Найчастіше українські громадяни літають у східні аеропорти — Тель-Авів і Стамбул. Популярністю користуються рейси до столиць європейських країн, починаючи з Рима і закінчуючи Берліном.

Внутрішні авіаперевезення здійснюються переважно між столичними аеропортами, а також між повітряними гаванями Львова, Одеси, Дніпропетровська та Івано-Франківська. Сьогодні їх частка в загальних перевезеннях, на жаль, досить незначна. Внутрішній ринок суспільно важливий, але для розвитку він вимагає спеціальної програми з боку держави.

Чи можна здешевити вартість квитків? Чи впливає аеропорт на ціну авіаперевезень?

Вартість перельоту залежить від цілої низки факторів. В першу чергу, на ціну квитка впливають вартість авіаційного палива, довжина рейсу (адже на короткі відстані літати не так вигідно), пасажиропотік на відповідному напрямку та різні збори. У структурі витрат перельоту аеропортовий збір посідає останнє місце, і його ставки регулюються державою. В аеропорту «Бориспіль» незабаром завершиться реконструкція центральної заправної станції аеропорту, що дасть змогу зменшити вартість палива.

Розмову вів
Сергій СОБУЦЬКИЙ

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30