Новости

Ви запитували на семінарі (частина ІІ)

12.03.2018 / 14:00

Продовжуємо публікувати відповіді на запитання, поставлені під час проведення бухгалтерських семінарів-практикумів «Закриваємо рік: звітність та виправлення помилок».

Податок на прибуток підприємств

Дивіденди отримано від іншого платника

Підприємство з доходом до 20 млн грн при визначенні фінансового результату коригування на різниці не застосовувало. Чи можливо суму дивідендів, отриманих від іншого платника податку на прибуток, відобразити в р. 3.2.3 додатка РІ до декларації?

У разі прийняття рішення про незастосування коригувань платник податку не може провести коригування, передбачене у ­
р. 3.2.3 додатка РІ «Різниці, які зменшують фінансовий результат» до декларації, пов’язане з отриманням дивідендів від іншого платника податку на прибуток.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу для платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені згідно з положеннями розділу ІІІ Кодексу.

Такий платник має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років.

Таким чином, платник, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування і річний обсяг доходу якого не перевищує 20 млн грн, застосовує різниці для відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу, а також у разі наявності відповідних операцій — різниці, передбачені розділом ІІ та підрозділом 4 розділу ХХ Кодексу.

Якщо декларацію подано не за тією формою

При поданні річної декларації за 2017 р. її помилково подано за квартальною формою J0100116, проте помилку було виявлено й одразу подано декларацію за базовий звітний період — рік за формою J0108104. Чи потрібно надсилати лист з поясненнями?

Подану декларацію за 2017 р. за формою J0108104, передбаченою для базового звітного періоду — рік, прийнято та визнано в автоматичному режимі податковою звітністю, тому немає необхідності у надсиланні листа з поясненнями або у поданні звітності повторно.

Водночас у разі виявлення платником помилок у поданій до граничного строку подання звітності (за типом «Звітна») платник має можливість виправити такі помилки, склавши декларацію за типом «Звітна нова» з правильними показниками без застосування штрафів, якщо таку нову звітну декларацію буде подано до конт­ролюючого органу у межах граничного строку її подання.

Зазначимо, що для декларації за 2017 р. граничним строком подання є 01.03.2018 р.

Додаток РІ: коли не обов'язковий

Чи потрібно підприємству з доходом менше ніж 20 млн грн та відсутністю збитків минулих періодів подавати додаток РІ до декларації?

Якщо платником прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу, і річний обсяг його доходу за звітний період не перевищує 20 млн грн, а також відсутні збитки минулих років, а також операції, щодо яких застосовуються коригування, передбачені розділом ІІ та підрозділом 4 розділу ХХ Кодексу, то відсутні показники для заповнення р. 03 РІ декларації.

У цьому випадку додаток РІ можна не заповнювати, але враховуючи те, що згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною, то у разі неподання до декларації додатка РІ платнику відповідно до положень п. 46.4 цієї статті варто подати допов­нення до декларації у довільній формі з поясненням причини неподання додатка РІ та зазначенням про факт подання доповнен­ня у спеціально відведеному місці в декларації.

У декларації слід зазначити про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування (із реквізитами цього рішення).

Відображення результатів перевірки

За результатами перевірки контролюючими органами за дев’ять місяців 2017 р. прострочену кредиторську заборгованість на отримані аванси не визнано доходом. Як у декларації з податку на прибуток за 2017 р. відобразити результати перевірки?

Якщо контролюючим органом здійснено перевірку за звітний (податковий) період поточного року і за такий період донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та прийнято податкове повідомлення-рішення, яке платником не оскаржується, узгоджені суми донарахованого податку та штрафних (фінансових) санкцій нараховані в інтегрованій картці платника податків та сплачені платником до бюджету на підставі податкового повідомлення-рішення, а термін подання декларації за наступний звітний (податковий) період у межах поточного звітного року не настав, результати перевірки впливають на показник фінансового результату до оподаткування за наступний звітний (податковий) період поточного року, оскільки декларація розраховується наростаючим підсумком.

Показники декларації у рядках 01, 02 зазначаються згідно з даними бухобліку з урахуванням результатів документальної перевірки, які вплинули на показники фінансової звітності, складеної відповідно до ПБО або МСФЗ, а показник р. 02 враховується при визначенні об’єкта оподаткування у р. 04 та відповідно впливає на обчислення податку на прибуток за поточний звітний (податковий) період.

У р. 19 відображається податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, та визначається як різниця показників: р. 17 – р. 18 декларації.

З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток за декларацією, в якій для визначення фінансового результату до оподаткування було враховано результати документальної перевірки, рекомендовано у р. 18 декларації за звітний (податковий) період поточного року врахувати суму донарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов’я­зання з податку на прибуток у частині суми основного податку за звітний (податковий) період поточного року (без урахування штрафних (фінансових) санкцій), збільшивши на цю суму показник, який був відображений у р. 17 декларації за попередній звітний (податковий) період поточного звітного року.

Разом з декларацією рекомендовано подати доповнення до неї, складене за довільною формою, з поясненнями складових для розрахунку відповідних показників декларації та зазначенням суми донарахованого за результатами документальної перевірки податку на прибуток (основної суми податку) за звітний (податковий) період поточного року, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в декларації.

Згідно з п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Таке зменшення відбувається шляхом відображення збитків минулих років у р. 3.2.4 додатка РІ до декларації.

У разі якщо за результатами проведеної документальної перевірки зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток минулих років, то при складанні декларації за звітний (податковий) період поточного року у р. 3.2.4 додатка РІ до декларації рекомендується відобразити від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, визначеного з урахуванням висновків документальної перевірки.

Спрощена форма декларації

Яку декларацію подавати підприємству з доходом до 20 млн грн та 10 най­маними працівниками?

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом № 897.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Такий платник має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. Таку позначку рекомендується також проставляти у декларації за наступні безперервні звітні роки, у яких річний обсяг доходу не перевищує 20 млн грн.

Проте слід зазначити, що платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, установленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, з 01.01.2017 р. по 31.12.2021 р. можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації, форму якої затверджено постановою № 592.

Якщо дохід — понад 20 млн грн

Дохід підприємства — понад 20 млн грн, коригування фінансового результату до оподаткування не здійснювалось. Як заповнити декларацію?

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу встановлено, що додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу платник з річним обсягом доходу понад 20 млн грн визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності згідно з ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу. Для відображення у податковій звітності таких різниць передбачено додаток РІ до декларації, підсумковий показник якого переноситься до р. 03 РІ декларації.

Отже, додаток РІ є обов’язковим для складання платником, у якого річний обсяг доходу перевищує 20 млн грн. У разі відсутності показників у відповідних рядках додатка такі рядки не заповнюються (якщо звітність подається в електронній формі). Якщо звітність до контролюючого органу подається на паперових носіях, то у рядках, у яких відсутні показники, проставляються прочерки.

Податок на додану вартість

Зміна номенклатури товарів

Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної на дату отримання попередньої оплати, у зв’язку з уточненням номенклатури товарів?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку на дату виникнення податкових зобов’язань зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.7 цієї статті визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому обов’язкові реквізити податкової накладної, визначені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, мають відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Тобто податкова накладна, складена на дату отримання попередньої оплати (авансу), має містити дані щодо товарів/послуг, відносно яких її отримано, зокрема номенклатуру товарів/послуг, код товару відповідно до УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з ДКПП, які відповідають документам, що супроводжують постачання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної передбачає, зокрема, у розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі — графа 1).

Тобто при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку зазначається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.

У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно  одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи кілька інших товарних позицій. При цьому під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не можуть обліковуватись дві різні товарні позиції.

Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) за другим рядком та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

  • для анулювання товару, зазначеного у рядку 2 податкової накладної, у графі 1 зазначаються номер рядка 2 і зі знаком «–»  показники щодо такого товару;
  • для додавання нового товару (номенклатури), у графі 1 зазначається «4» і зі знаком «+» — показники щодо нового товару.

У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної в усіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування — «зміна номенклатури».

Покупець не повідомив про статус платника

Як виправити ситуацію, якщо покупець є платником ПДВ, але не повідомив про це і податкову накладну складено як на неплатника?

Насамперед слід зазначити, що інформація про статус платників ПДВ знаходиться у вільному відкритому доступі на сторінці «Електронного кабінету платника» і відповідно постачальник має можливості для контролю статусу своїх контрагентів.

У випадку складання податкової накладної на неплатника ПДВ, тоді як покупця зареєстровано платником ПДВ, порядок дій такий.

По-перше, потрібно «обнулити» податкову накладну, складену на неплатника шляхом складання розрахунку коригування. У заголовній частині такого розрахунку коригування зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з умовним ІПН), а в табличній частині — зі знаком «–» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

По-друге, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (дата складання податкової накладної має відповідати даті виникнення податкових зобов’язань) із правильними даними.

Час реєстрації накладної в ЄРПН

Який час вважається часом реєстрації з метою визначення своєчасності реєстрації податкової накладної в ЄРПН?

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу платник податку при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг зобов’я­заний у встановлені терміни скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН/РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до ДФС є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у ПН/РК, до ЄРПН визначено Порядком № 1246.

Після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідно до вимог п. 12 Порядку № 1246, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі — квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до визначення термінів, наведених у п. 2 цього Порядку, операційний день — частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку ПН/РК та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години (п. 3 Порядку № 1246).

Згідно з п. 15 цього Порядку у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК і результат перевірки.

Таким чином, датою та часом реєстрації ПН/РК у ЄРПН є дата і час, зафіксовані у квитанції, що надсилається платнику податку в електронній формі протягом операційного дня.

Надання комплексу послуг за одним договором

У разі якщо платник податку надає покупцю комплекс послуг за одним договором, чи потрібно складати податкові накладні на кожну послугу окремо?

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу встановлено обов'язок платника податку на дату виникнення податкових зобов’язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Одним із обов’язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. При цьому обов’язковий реквізит «Номенклатура товарів/послуг» має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супровод­жується постачання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.7 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.14 цієї статті платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 розділу II Податкового кодексу (п. 201.15 ст. 201 Кодексу).

Таким чином, у випадку надання покупцю комплексу послуг (кілька видів послуг одночасно) протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальнику необхідно при складанні податкових накладних враховувати вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу та умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.

Отже, у випадку надання кількох послуг протягом одного дня у межах одного і того самого договору одночасно постачальником складається одна податкова накладна з відображенням окремими рядками номенклатури всіх поставлених послуг, але не вважатиметься помилкою складання окремих податкових накладних на кожну з таких послуг.

Якщо ПДВ нараховано на звільнену від оподаткування операцію

З 01.01.2018 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких розширено поняття «програмна продукція» і послуги з оновлення програм звільнено від оподаткування ПДВ. Проте платником помилково складено та зареєстровано податкову накладну на звільнену від оподаткування операцію. Як платнику податку відкоригувати в цьому випадку податкові зобов’язання?

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу визначено, що тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 зазначеного Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо платник податку при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до Кодексу звільнені від оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ із застосуванням ставки податку 20 %, то з метою виправлення допущеної помилки такий платник повинен здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

  • постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
  • отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 1307 у цьому випадку постачальник (продавець) товарів/послуг зобов’язаний скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому зазначається зі знаком «–» обсяг операції, до якого застосовувалась ставка 20 %.

Такий розрахунок коригування відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Водночас платник податку — постачальник має скласти нову податкову накладну на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Термін реєстрації податкових накладних

Протягом якого терміну платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування?

Строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

З 03.12.2017 р. набрав чинності Закон № 2198, яким запроваджено, зокрема, зміни в строках реєстрації в ЄРПН податкових накладних та зміни в термінах формування податкового кредиту.

Так, викладено у новій редакції абзац вісімнадцятий п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, відповідно до якого платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01.07.2015 р., в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Кодексу.

Водночас Законом № 2198 надано можливість платникам податку включати до податкового кредиту суми податку, зазначені у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Слід зазначити, що згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування.

При цьому якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому їх зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування, у тому числі для платників податків, які застосовують касовий метод.

Таким чином, платник ПДВ за умови дотримання вищезазначених вимог може зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, складені починаючи з 01.07.2015 р. протягом 1095 календарних днів з дати їх складання.

Позицію Мінфіну України з порушеного питання викладено у листі № 11310-09-10/2681.

Єдиний соціальний внесок

Нарахування лікарняних

Юридична особа має заборгованість з ЄСВ і не має можливості погасити недоїмку. Працівник підприємства надав листок непрацездатності, чи проводити нарахування лікарняного?

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Відповідно до частини другої ст. 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок.

Водночас єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону про ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст. 7 цього Закону).

Отже, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок є обов’язком платника. Тобто юридична особа зобов’язана провести нарахування за листком непраце­здатності (в тому числі нарахування єдиного внеску на суму за дні тимчасової непрацездатності працівника) в тому місяці, в якому працівником надано такий листок.

Премія до свята

Підприємство виплачує премію до професійного свята, яку передбачено у Положенні про преміювання підприємства, всім своїм працівникам, у тому числі тим, які перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Чи нараховується ЄСВ на премію декретникам? Якщо так і сума такої виплати є меншою за мінімальну зар­плату, то чи потрібно сплачувати ЄСВ виходячи з мінімальної зарплати?

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Склад основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, на які нараховується єдиний внесок, визначається Інструкцією № 5, пп. 2.3.2 п. 2.3 якої визначено одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формі), що належать до фонду оплати праці як додаткова заробітна плата. Отже, премія до професійного свята є базою нарахування ЄСВ.

Слід зазначити, що під час нарахування виплат, які є базою нарахування єдиного внеску, основним працівникам, які перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, їх суми враховуються під час порівняння з мінімальною зарплатою. У разі якщо сума премії менша, то єдиний внесок сплачується з мінімальної зарплати. Якщо нарахування проводять працівнику за сумісництвом, то єдиний внесок сплачується з фактично нарахованої суми.

Пільгові нарахування

Особа з інвалідністю працює на підприємстві неповний робочий день. До її заробітної плати застосовується ставка ЄСВ 8,41 %. Чи потрібно здійснювати нарахування ЄСВ виходячи з розміру мінімальної зарплати?

Частиною 13 ст. 8 Закону про ЄСВ визначено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 % визначеної п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Норма частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування та сплати єдиного внеску із розрахунку не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату працюючої особи з інвалідністю, працевлаштованої за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 %.

Для зазначеної особи сума єдиного внеску розраховується (нараховується) з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Тобто якщо у працюючої особи з інвалідністю за неповний робочий день заробітна плата менше ніж мінімальний розмір, то до такої зарплати у роботодавця немає обов’язку щодо застосування норми частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ: нарахування ЄСВ здійснюється на фактично нараховану зарплату.

ФОП одночасно «незалежник»

Фізична особа — підприємець застосовує спрощену систему оподаткування й одночасно згідно з обліковими даними здійснює незалежну професійну діяльність. Чи звільняється вона від сплати ЄСВ та подання обов’язкової звітності за 2017 р. як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Відповідь надається згідно з нормами законодавства, що діяли до 01.01.2018 р.

Платниками єдиного внеску згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є, зокрема, фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування. Єдиний внесок ними нараховується на суми, що визначаються самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ), крім платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (з 01.01.2018 р. норму щодо права на сплату 0,5 мінімального страхового внеску «єдинниками» першої групи скасовано).

Звіт за себе зазначеними платниками подається один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435). Пунктом  11 розділу IV цього Порядку передбачено, що такі особи формують і подають до контролюючих органів звіт згідно з таблицею  2 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Крім того, платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

З 01.01.2017 р. у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Звіт за себе особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подається один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Пунктом 12 розділу IV Порядку № 435 передбачено, що такі особи формують і подають до контролюючих органів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».

При цьому особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами — підприємцями, формують і подають до контролюючих органів окремі звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування (п. 19 розділу IV Порядку № 435).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).

Таким чином, фізичні особи — підприємці, які є одночасно особами, що провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов’язкової звітності як фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Сплата за договором добровільної участі

Особа бажає укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за період з квітня 2004 р. по січень 2012 р. При цьому в цей період така особа була фізичною особою — підприємцем (загальна система оподаткування), але в неї був відсутній дохід. Чи можна укласти такий договір?

Порядок укладання договору добровільної участі врегульовано ст. 10 Закону про ЄСВ та розділом V Інструкції № 449.

Абзацом п’ятим частини першої ст. 10 Закону про ЄСВ визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, та умови, за яких таке право надається.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до контролюючих органів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загально­обов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до Інструкції  № 449, копію трудової книжки (за наявності) та копію документа, що посвідчує особу (пп. 4 п. 1 розділу V цієї Інструкції).

Після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких вона не підлягала загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р.), із цією особою укладається договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449.

Отже, законодавством чітко визначено умови здійснення одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди. Зокрема, ця особа за такий період не повин­на підлягати загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, тобто не повинна бути застрахованою особою.

Таким чином, особі, зазначеній у запитанні, контролюючий орган відмовить в укладенні договору за період з квітня 2004 р. по січень 2012 р., оскільки вона перебувала на обліку як фізична особа — підприємець, протягом своєї господарської діяльності застосовувала загальну систему оподаткування, а отже, вважалася в цей період для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою.

 

Читайте також: Ви запитували на семінарі (частина І)