Новости

Гоструда информирует: отсутствие денежных средств у работодателя не основание невыплаты надлежащих работнику денежных средств

24.01.2019 / 14:20

При звільненні працівника обов’язки покладаються не тільки на нього (наприклад, завершити і здати всі справи, повернути надане в користування майно), а й на роботодавця. Одним з таких обов’язків роботодавця є виплата сум, що належать працівнику. І, на жаль, непоодинокими є випадки, коли роботодавці зволікають із виплатами або ж взагалі не виплачують.

До основних виплат відносяться: заробітна плата за фактично відпрацьований період та грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки. Деякі категорії працівників мають право також на отримання додаткових виплат, наприклад, грошова допомога на оздоровлення на поточний рік чи грошова компенсація за неотримане речове майно, тощо. 

Щодо правовідносин з виплати працедавцем належних сум працівнику, законодавець висловився «лаконічно», що, мабуть, і призводить до частого порушення прав працівників.

Згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто останній робочий день — це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник «на місці».

Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Це формулювання доволі розмите, оскільки не визначено форми вимоги про розрахунок (письмова чи усна); подати можна особисто чи через представника, або ж засобами поштового зв’язку. Тому радимо оформлювати таку вимогу письмово і надсилати засобами поштового зв’язку (рекомендований лист з описом вкладення) для отримання підтвердження доставки.

У разі надання відпустки з наступним звільненням з роботи розрахунок повинен бути здійснений в останній робочий день перед відпусткою. В цей же час день звільнення у трудову книжку працівника буде зазначений останній день відпустки.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. На практиці працівникам видають для ознайомлення роздруківку з нарахованими сумами і знятими податками. Після ознайомлення працівник погоджується з нарахованими сумами (мовчазна згода) або ж оспорює її. Якщо працівнику не вдалося довести своєї правоти роботодавцю, спір слід вирішувати в судовому порядку.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок неоспорювану працівником суму.

Згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівнику сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Якщо працівник погодився з сумами, нарахованими при звільненні, а працедавець все рівно їх не виплачує, до працедавця застосовуватиметься «пеня» — середній заробіток за кожний день такої затримки.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Важливий нюанс, що відсутність коштів у роботодавця не може бути підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності при затримці виплат.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. В категорії трудових справ держава надає багато пільг працівнику. Наприклад, при поданні позовної заяви в цій категорії справ судовий збір не сплачується згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Також у трудових спорах допускається стягнення моральної шкоди. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом такої шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Яна Ягодовська,
головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області

«Горячие линии»

Дата: 19 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42