Новости

Щотижневий огляд відповідей ДФС

16.04.2019 / 11:30

«Вісник» №14(1014), від 13 квітня 2019

За поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)

(квітень, частина І)

Категорія ЗІР

Запитання

Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

101.15

Коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту

 

Чи може платник податку скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією?

Якщо платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань на операцію з постачання товарів/послуг складено податкову накладну, в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, то платник складає розрахунок коригування, в якому в табличній частині зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103».

У полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

При цьому платник складає нову податкову накладну, в якій зазначає загальний обсяг операцій, визначених первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця. Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ

 

Яким чином заповнити розрахунок коригування до податкової накладної у випадку зміни ціни частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг?

Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг, то платник податку складає розрахунок коригування, в якому:

відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується, зокрема ціна, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується). У разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування. При цьому із вказаних показників в розділі Б розрахунку коригування зі знаком «–» заповнюється тільки графа 9;

додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в податковій накладній.

У графі 2.1 всіх рядків такого розрахунку зазначається код причини 104, що відповідає причині «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» розрахунку коригування заповнюється в загальному порядку

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

102.23

Звітність

102.23.02

Заповнення звітності

 

Чи необхідно подавати до контролюючого органу виправлену фінансову звітність та яким чином, якщо виявлені помилки у фінансовій звітності не вплинули на показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється. Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період. Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

103.02

Обєкт оподаткування

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума процентів, нарахованих на користь фізособи за користування позикою, отриманою від такої фізособи?

Якщо в договорі про надання позики буде передбачено обов’язок нараховувати проценти за користування коштами, такі проценти у розумінні ПКУ не вважатимуться процентами, оскільки не відповідають терміну «процентів», визначеному у пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ. В цілях оподаткування такі кошти на підставі пп. 164.2.2 ст. 164 ПКУ слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, і оподатковувати за ставкою 18 %

103.07

Порядок сплати (перерахування, повернення) податку

 

До якого бюджету необхідно ФОП, в тому числі платнику єдиного податку та особі, яка проводить незалежну професійну діяльність, перераховувати ПДФО з виплачених найманим працівникам доходів, якщо вони мають кілька підрозділів, розташованих в різних регіонах України?

Відповідно до пп. «а» пп. 168.4.5 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості)

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

107.05

Ставки єдиного податку

 

Чи можуть фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку здійснювати види діяльності, які сільська, селищна чи міська рада заборонила своїм рішенням або не встановила ставку, якщо такі види діяльності не заборонені ПКУ?

Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку можуть здійснювати всі види діяльності, які не заборонені чинним законодавством та дають право застосовувати спрощену систему оподаткування відповідно до вимог норм ПКУ. Водночас акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. У разі якщо зазначена вище рада не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією радою для здійснення фізичними особами — підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

108.02

Четверта група

108.02.05

Строки подання декларації та порядок її заповнення

 

Яку податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи потрібно подати юридичній особі — сільськогосподарському товаровиробнику, якщо земельні ділянки, що перебувають у власності та/або користуванні такого сільськогосподарського виробника, у тому числі на умовах оренди, розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку?

Якщо у юридичної особи — сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування, та місцезнаходження земельної ділянки збігається з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Загальна декларація є підставою для реєстрації юридичної особи платником єдиного податку четвертої групи

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

112.04

Пільги

 

Чи повинні сплачувати земельний податок юридичні особи (в тому числі релігійні організації, дипломатичні представництва) за земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, у разі надання в оренду таких земельних ділянок або розташованих на них окремих будівель, споруд (їх частин)?

Юридичні особи (в тому числі релігійні організації, дипломатичні представництва), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території

 

Як обчислюється річна сума податкового зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, та яким чином відображається в Податковій декларації з плати за землю, а також чи застосовується норма п. 284.4 ст. 284 ПКУ при визначенні мінімального розміру орендної плати за землі державної і комунальної власності для таких земельних ділянок?

Податкове зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин на рік, становить 25 % від суми земельного податку, обчисленої за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560. Зокрема, у розділі І «Розрахунок суми земельного податку» декларації зазначається: у колонці 13 — річна сума земельного податку, обчислена за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради на території якої знаходиться земельна ділянка, у колонці 17 — річна сума земельного податку до сплати (25 % від суми земельного податку, зазначеної у колонці 13 декларації), у колонці 16 — різниця значень колонок 13 і 17. Слід зазначити, що норма п. 284.4 ст. 284 ПКУ не застосовується при визначенні мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, відповідно до норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ, якою встановлено мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки

112.05

Порядок обчислення та подання податкової декларації

 

З якого періоду платники плати за землю використовують при обчисленні земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, затверджену наказом Мінагрополітики від 16.11.2018 р. № 552?

Наказом Мінагрополітики від 16.11.2018 р. № 552, який набрав чинності з 01.01.2019 р., затверд­жено технічну документацію з нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земель сільськогосподарського призначення. При цьому порядок введення в дію та результати технічної документації з НГО земель сільськогосподарського призначення застосовуються державними кадастровими реєстраторами виключно для земельних ділянок, на які поширюється вказана технічна документація відповідно до пунктів 21 — 24 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою КМУ від 07.02.2018 р. № 105 (далі — Порядок).

Дата набрання чинності наказом № 552 є лише датою відліку передбачених Порядком послідовних заходів органів виконавчої влади, у тому числі державних земельних кадастрових реєстраторів щодо внесення відповідних відомостей про НГО земель сільськогосподарського призначення до інформаційної бази Державного земельного кадастру, а також приписи для державних земельних кадастрових реєстраторів щодо порядку надання адміністративної послуги з надання витягів про величину НГО земель сільськогосподарського призначення, яка включена до відомостей тих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які поширюється технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, для кожної конкретної земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідні землекористувачі, насамперед керуючись пунктами 21 — 24 Порядку, мають з’ясувати факт поширення дії технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель сільськогосподарського призначення на відповідну ділянку

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

114.02

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті

 

Яким чином здійснюються розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, робіт, послуг?

Частиною другою ст. 5 Закону від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» передбачено, що всі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за: 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій; 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії; 3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 — 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Нацбанку на здійснення валютних операцій; 4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення); 5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк; 6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ. 

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі — Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 — 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

При цьому згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у пп. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), включаючи такі розрахунки на території України.

 Виходячи із зазначеного розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

119.01

Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб

 

Чи потрібно ЮО повідомляти контролюючі органи у разі прийняття рішення про скасування державної реєстрації припинення ЮО та внесення відповідного запису
до ЄДР?

Підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи

119.09

Реєстрація фізичних осіб в Державному реєстрі фізичних осібплатників податків

 

Чи мають право ФО подавати в електронному вигляді заяви за формою № 1ДР та формою № 5ДР через Електронний кабінет?

Фізичні особи мають право, використовуючи електронний цифровий підпис, подавати в електронному вигляді облікову картку фізичної особи — платника податків за формою № 1ДР та заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за формою № 5ДР через меню «ЕК для громадян/Облікова картка фізичної особи — платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. Форма 5ДР» приватної частини Електронного кабінету

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

135.03

Податкова звітність в електронному вигляді

 

Чи може уповноважена особа від імені керівника юридичної особи (автора) у разі його відсутності (відрядження, хвороба тощо) укласти договір про визнання електронних документів шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів?

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору про визнання електронних документів (далі — Договір).

Юридичні особи набувають статусу суб’єктів електронного документообігу з дати укладення Договору шляхом приєднання до нього на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Підписувачем такої заяви  має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань є керівником

ПЕРЕМІЩЕННЯ (ПЕРЕСИЛАННЯ) ТОВАРІВ ТА ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ГРОМАДЯНАМИ
ТА ЇХ МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

214.01

Порядок переміщення (пересилання) громадянами товарів через митний кордон України з метою вільного обігу та місця митного оформлення таких товарів

 

За якою формою митної декларації здійснюється декларування валютних цінностей, в тому числі готівки, які переміщуються фізичними особами — громадянами через митний кордон України, та які документи подаються разом з такою декларацією?

Для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тис. євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, встановлену МКУ для письмового декларування товарів, що переміщуються громадянами, використовується декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей (далі — Декларація транскордонного переміщення).

Форму бланка Декларації транскордонного переміщення затверджено постановою Кабміну від 27.02.2019 р. № 203, п. 2 якої встановлено, що бланки Декларації транскордонного переміщення можуть виготовлятися фізичними особами шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 × 296 міліметрів) за формою, затвердженою цією постановою

 

Чи має право особа, яка не досягла 18-річного віку, переміщувати через митний кордон України готівку та банківські метали?

МКУ, Закон № 2473-VIII чи Положення № 3 не містять норм щодо віку фізичних осіб при переміщенні валютних цінностей через митний кордон України.

При цьому частиною четвертою ст. 265 МКУ встановлено, що громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку

«Горячие линии»

Дата: 18 июля, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42