Новости

Похищенные ТМЦ: что с НДС при их списании?

24.04.2019 / 12:50
Похищенные ТМЦ: что с НДС при их списании?
«Вісник» № 15(1015), від 20.04.2019

Від редакції
Якщо придбані з ПДВ ТМЦ було викрадено під час транспортування, то вони не можуть бути використані покупцем у господарській діяльності. А тому, як вважає ДФС, покупець має нарахувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Втім, у разі викрадення ТМЦ у вигляді необоротних активів зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно (за умови належного документального підтвердження такого факту).
У разі повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності платник податку може зменшити нараховані зобов’язання з ПДВ за допомогою розрахунку коригування. Але слід враховувати, що кошти, які повертаються як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються ДФС як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ. З такими висновками контролюючого органу важко не погодитись.

Списання викрадених ТМЦ: інколи можна без «компенсуючого» ПДВ

Індивідуальна податкова консультація від 15.03.2019 р. № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (витяг)

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операції з ліквідації (списання) товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з їх викраденням та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

<…>

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів визначено як будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

<…>

Підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими, з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи надалі починають використовуватися в оподатковуваних операціях у ме­жах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов’язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

придбаними для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Враховуючи викладене, у цьому випадку при здійсненні операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму їх відвантаження постачальником були складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а покупцем на підставі таких накладних був сформований податковий кредит.

Оскільки у ході транспортування частина товарно-матеріальних цінностей була визнана викраденою (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то покупець на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, на таку частину повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Якщо у ході слідства, проведеного правоохоронними органами, відбуватиметься повернення винними особами викрадених товарно-матеріальних цінностей або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник податку з метою зменшення суми податкових зобов’язань має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, в яких зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються. Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

При цьому враховуючи те, що суми коштів, повернуті вин­ними особами як відшкодування збитків за викрадені товарно-матеріальні цінності (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів платник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

Крім цього повідомляємо, у разі якщо відбувається операція з ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, у випадках, визначених підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ та абзацом другим пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

<…>

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).

Викрадення ТМЦ при транспортуванні: наслідки в ПДВ-обліку

Тарас Коваль, адвокат

У листі, що коментується, при розгляді питання щодо порядку оподаткування ПДВ операції з ліквідації (списання) ТМЦ у зв’язку з їх викраденням ДФС дійшла таких висновків:

платник ПДВ — покупець на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ на частину викрадених ТМЦ у звітному періоді, в якому встановлено факт їх викрадення, повинен нарахувати зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну;

якщо відбуватиметься повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник ПДВ — покупець з метою зменшення суми зобов’язання з ПДВ має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної ПН, у яких зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються. При цьому оскільки суми коштів, повернуті винними особами як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів покупець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову ПН.

Такий висновок зроблено для ситуації платника ПДВ — покупця, у якій продавець відвантажив йому ТМЦ і на дату першої події склав і зареєстрував податкову накладну у ЄРПН, визнавши зобов’язання з ПДВ. А покупець, у свою чергу, за першою подією і на підставі зареєстрованої податкової накладної у ЄРПН сформував податковий кредит, у тому числі і на викрадену частину ТМЦ. Факт крадіжки ТМЦ у покупця у ході їх транспортування був засвідчений правоохоронними органами, які розпочали слідство, але результат слідства не відомий.

При обґрунтуванні цього висновку ДФС керувалася, між іншім, нормами пп. 14.1.191 ст. 14, п. 189.9 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

З наведеного листа не очевидно, які ТМЦ були викрадені, проте податковим органом розмежовані податкові наслідки для ТМЦ у вигляді оборотних активів (придбаних товарів) і необоротних активів (транспортних засобів або іншого рухомого складу покупця). Для оборотних активів такі наслідки регулюються п. 198.5 ст. 198 ПКУ, зокрема пп. «г». Для необоротних активів — пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ і абзацом другим п. 189.9 ст. 189 ПКУ. 

Системний аналіз зазначених норм ПКУ та пп. 14.1.191 ст. 14, п. 189.9 ст. 189 дає підстави прирівняти викрадення з метою оподаткування ПДВ до постачання, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків викрадення необоротних активів, за умови їх належного документального підтвердження).

Таким чином, у разі викрадення ТМЦ у вигляді оборотних активів незалежно від факту його належного документального підтвердження (шляхом звернення у правоохоронні органи й засвідчення ними цього факту) або необоротних активів, якщо такий факт непідтверджений або неналежно документально підтверджений, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, що дорівнює вартості їх придбання для оборотних активів і балансової (залишкової) вартості для необоротних активів, та скласти ПН і зареєструвати її у ЄРПН (за умови придбання ТМЦ з ПДВ). Платник ПДВ не нараховує компенсуючих зобов’язань з ПДВ, не складає і не реєструє податкову накладну у ЄРПН у разі викрадення ТМЦ у вигляді необоротних активів за умови належного документального підтвердження такого факту.

Примітно, що автори листа, що коментується, звернули увагу на ситуацію, коли платник ПДВ отримує назад викрадені ТМЦ та/або відшкодування збитків (компенсацію) замість викрадених ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені). 

Вони визнали, що у разі повернення викрадених ТМЦ платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної у порядку, визначеному пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ. 

Втім у разі отримання компенсації замість викрадених ТМЦ незалежно від їх кваліфікації — оборотні чи необоротні активи, крім складання такого розрахунку коригування до податкової накладної, раніше складеної за правилами пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, платник податку зобов’язаний на дату отримання такої компенсації визнати зобов’язання з ПДВ, скласти нову ПН і зареєструвати її у ЄРПН з урахуванням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Адже для цілей ПДВ така компенсація розглядається як постачання.  Базою оподаткування ПДВ такого постачання з огляду на абзац другий п. 188.1 ст. 188 буде вартість, визначена не нижче ціни придбання ТМЦ для оборотних активів і не нижче балансової (залишкової) вартості — для необоротних активів.

«Горячие линии»

Дата: 6 июня, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42