Новости

Читайте еженедельный обзор последних ИНК от ГФС

14.05.2019 / 10:30

Журнал «Вісник» № 17-18 від 11.05.19 р. 

Продовження використання орендарем поліпшень приміщення за новим договором оренди

При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ з такої операції визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін.

При цьому оскільки за договором оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безоплатна передача невід’ємних поліпшень ОФ комунальної форми власності

ДФС України пояснила, що при здійсненні невід’ємних поліпшень орендованого майна підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ до передачі таких поліпшень орендодавцю не виникає. При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Водночас за умови дотримання вимог пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ операція з безоплатної передачі згідно з рішенням державної виконавчої влади поліпшень основних фондів комунальної форми власності звільняється від оподаткування ПДВ.

За вказаними операціями підприємству необхідно враховувати положення п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1788/5/99-99-15-03-02-16/ІПК/

Зарахування авансу за один товар у рахунок оплати іншого, вже поставленого

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставка такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення коштів на поточний рахунок покупця), то, як пояснила ДФС України, постачальник — платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. У графі 2 такого розрахунку коригування в даному випадку зазначається код причини коригування 102, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. У зазначеному випадку отримувачем послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже, операція резидента — постачальника з постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту-отримувачу не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Умови звільнення від ПДВ послуг автошкіл із навчання водіїв

Як роз’яснила ДФС України, операції автошкіл та спортивно-технічних клубів з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності (у тому числі послуг із навчання водіїв) звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. «г» пп. 197.1.2 ст. 197 ПКУ за умови, що такі автошколи та спортивно-технічні клуби мають офіційний статус професійно-технічних навчальних закладів та відповідну ліцензію на постачанні таких послуг.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1759/Т/99-99-15-03-02-14/ІПК/

Знищення (загибель) посівів

У разі якщо у зв’язку із знищенням (загибеллю) посівів здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ платником ПДВ:

  • нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
  • не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безоплатне надання працівникам форменого одягу

Операція з безоплатного постачання форменого одягу працівникам платника податку є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується виходячи з бази оподаткування за правилами п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою опера­цією платником податку складається дві податкові накладні.

При цьому утримання з доходу працівника, якому надано формений одяг, коштів у розмірі ПДВ, що включається до складу вартості такого форменого одягу, є компенса­цією частини вартості такого форменого одягу, операція з постачання якого є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1762/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання медвиробів та складових частин до них

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо зазначені вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

При цьому дія технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ від 02.10.2013 р. № 753, поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них. Для цілей Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безкоштовне розповсюдження газет

Операції з постачання (передплати), у тому числі на безоплатній основі, періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, зокрема друкованих газет, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/ 

Транспортно-експедиторські послуги на території України

Базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора. Вона оподатковується за ставкою 20 %. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг. Це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ. Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор складає податкову накладну лише на вартість винагороди.

Послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги), якщо такі послуги фактично надаються на митній території України.

У разі якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються не платником ПДВ, то вартість наданих таким платником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, при цьому при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора).

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1807/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реорганізація підприємства шляхом виділу

Платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі частини майна за розподільчим балансом до іншої юридичної особи не здійснює нарахування податкових зобов’язань виходячи з вартості товарів/послуг, необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

Реєстрація платника ПДВ, що здійснює реорганізацію шляхом виділу із свого складу нового підприємства, не підлягає анулюванню.

Також ДФС України зазначено, що операція із внесення резидентом до статутного капіталу зобов’язань за договором позики (отриманої від нерезидента) в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1816/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Перенесення залишку від’ємного значення з ПДВ при реорганізації

ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що перенести залишок суми від’ємного значення та включити його до складу податкового кредиту, правонаступник реорганізованого платника податків може тільки після проведення документальної перевірки.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1778/ІПК/05-99-14-08-20/

Списання втрат понад норми природного убутку

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, такі товари не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство з огляду на п. 198.5 ст. 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів.

У разі списання втрат, що виникли у процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів у межах норм їх природного убутку та якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості інших товарів (продукції), що реалізуються підприємством. У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Витрати на нарахування відсотків за кредитом

Витрати, пов’язані з нарахуванням відсот­ків за кредитом, не підлягають коригуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, незалежно від того використаний кредит за цільовим призначенням чи ні. Головне, щоб кредитором не виступала  пов’язана особа — нерезидент.

Операції з нарахування відсотків за кредитним договором з нерезидентом пов’я­заною особою підлягають оподаткуванню з урахуванням особливостей, визначених ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 19.04.2019 р. № 1718/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Яка вартість ОЗ амортизується у виділеного після реорганізації підприємства

Податковій амортизації у підприємства, яке виділилось, підлягає залишкова вартість переданих йому по розподільчому балансу основних засобів, визначена за вимогами пп. 14.1.9 ст. 14 ПКУ, за умови їх використання в господарській діяльності.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1853/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплата страхового відшкодування постійному представництву нерезидента

ДФС України повідомлено, що у разі виплати страхового відшкодування, що здійснюється страховиком за договорами обов’язкового та/або добровільного страхування на користь постійного представництва нерезидента в Україні, така виплата підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому пп. 141.4.5 ст. 141 ПКУ.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1773/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виправлення помилок в уточнюючій декларації з прибутку

ДФС України повідомлено, що у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків декларації та фінансової звітності, які були подані з декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1731/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Організаційно-правові форми Австрії

Офісом великих платників податків ДФС нагадано, що оскільки до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, не включені резиденти Австрійської Республіки з організаційно-правовою формою GmbH & Co KG, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, за умови, що резиденти вказаних країн не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. При цьому платник податку на прибуток не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 26.04.2019 р. №1852/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Компенсація за найм житла працівника

ДФС України переконана, що до фонду оплати праці відносяться інші виплати, що мають індивідуальний характер, зокрема оплата найманого житла. Отже, сума компенсації за найм житла є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1766/5/99-99-13-02-03-16/ІПК/

Роз’їзний характер праці

ГУ ДФС у м. Києві роз’яснило, що якщо підприємство не має в інших регіонах відокремлених підрозділів та/або власного чи орендованого майна, ПДФО із заробітної плати найманих працівників, які здійснюють трудові обов’язки за місцем свого проживання і мають роз’їзний (пересувний) характер праці, сплачується таким підприємством (податковим агентом) до місцевого бюджету за його місцезнаходженням незалежно від місця проживання таких працівників.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1771/10/26-15-13-06-12-ІПК/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Акцизний склад пересувний

ГУ ДФС у Харкiвськiй областi повідомлено, що у разі використання транспортного засобу, зокрема автомобільного, з метою зберігання/переміщення власного палива такий транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного, а власник палива, відповідно, є розпорядником акцизного складу пересувного.

У разі використання товариством акцизного складу пересувного, який не зареєстровано у СЕАРП та СЕ, такий акцизний склад підлягає обов’язковій реєстрації у зазначеній системі.

/ІПК від 03.05.2019 р. № 1961/ІПК/20-40-40-02-18/

Реалізація пального за талонами

ДФС України пояснила, що у разі якщо товариство є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ та здійснює операції з реалізації пального за допомогою талонів на пальне, з метою виявлення не­облікованих обсягів пального воно зобов’язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН.

/ІПК від 02.05.2019 р. № 1914/6/99-99-12-02-02-15/ІПК/

Підстави для віднесення виробленої продукції до пального

Офіс ВПП ДФС роз’яснив, що у разі якщо вироблена продукція (товар) підпадає під визначення «пальне» і класифікується за кодом та описом продукції (товару) за УКТ ЗЕД, зазначеним у пп. 215.3.4 ст. 215 ПКУ (такий код має бути підтверджений відповідними документами), то у цьому випадку зазначена продукція належить до підакцизних і підлягає оподаткуванню у разі її реалізації за нормами ПКУ.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1736/ІПК/28-10-27-01-11/

Надання в оренду ємностей для зберігання пального

ГУ ДФС у Полтавськiй областi стверджує, що при передачі ємностей для зберігання пального в оренду на підставі укладених договорів оренди орендодавець (за умови, якщо останній не здійснює операцій з підакцизним пальним) не є платником акцизного податку за пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ, не є розпорядником акцизного складу за пп. 14.1.224 ст. 14 ПКУ та на його дії не поширюються вимоги ПКУ щодо реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1735/Б/16-31-40-01-23/ІПК/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Утримана за обслуговування комісія є доходом

ГУ ДФС у м. Києві пояснило, що якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку. При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК/

Підтвердження статусу «єдинника» четвертої групи

ГУ ДФС у Вінницькій області роз’яснило, що загальна звітна податкова декларація є підставою для реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи (далі — платник), у звітній податковій декларації здійснюється розрахунок податку, вона підтверджує узгоджену суму податкового зобов’язання та є підставою для проведення нарахування податку в інтегрованій картці платника.

Реєстрація платником є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників за рішенням контролюючого органу у разі, якщо платником не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 ст. 295 ПКУ.

Якщо станом на 20 лютого поточного року підприємством не подано звітну податкову декларацію, то відсутні підстави вважати статус платника підтвердженим.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1678/ІПК/08/02-32-12-03/

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

Як визначити тих, хто не є платниками

ГУ ДФС у Харківській області пояснило, що податковим агентам турзбору, з метою визначення осіб, які не є платниками турзбору, необхідно отримати від особи підтвердні документи про віднесення її до певної категорії у вигляді: наказу (розпорядження) керівника підприємства або його заступника про відрядження фізичної особи, яка є працівником такого підприємства; відповідних документів, що підтверджують громадянство України, постійне проживання на території України та інші документи, визначені Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», з урахуванням пп. «в» пп. 14.1.213 ст. 14 ПКУ.

/ІПК від 19.04.2019 р. № 1708/ІПК/20-40-13-02-11/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Коли можна не звітувати

Якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості й має документальне підтвердження віднесення цього об’єкта до категорій, визначених пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ (тобто не є об’єктом оподаткування), то такі об’єкти не зазначаються у податковій декларації.

Суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати декларацію, якщо всі об’єкти нерухомого майна, які перебувають у його власності, відносяться до категорій, визначених пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1737/ІПК/21-22-12-04-08/

За яким кодом обліковується податок за гаражі

ДФС України пояснила, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками гаражів, обліковується за кодом бюджетної класифікації 18010300 разом із сплатою податку за інші об’єкти нежитлової нерухомості.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1742/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК/

РРО

Заокруглення у фіскальному чеку

ДФС України зазначила, що суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

  • після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
  • у рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначити «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

/ІПК від 02.05.2019 р. № 1923/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

«Горячие линии»

Дата: 6 июня, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42