Новости

Щотижневий огляд відповідей ДФС

26.06.2019 / 09:30

«Вісник» № 24(1024), від 22 червня 2019 р.

Підготовлено за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового  ресурсу (ЗІР),

червень, частина IIІ

Категорія ЗІР

Запитання

Коротка відповідь

Податок на додану вартість

101.23

Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ

 

Як у податковій декларації з ПДВ відображаються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, які звільняються від оподаткування ПДВ?

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, які звільняються від оподаткування ПДВ, у податковій декларації з ПДВ відображаються у розділі І у рядку 2

Податок на прибуток підприємств

102.18

Особливості оподаткування нерезидентів

 

У який спосіб постійне представництво нерезидента може подати ліквідаційний Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, якщо формою не передбачено відмітки про подання його за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації?

Ліквідаційний Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі — Розрахунок) за останній податковий (звітний) період може бути поданий до контролюючого органу за місцем реєстрації у паперовому вигляді із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша).

Можливість подання ліквідаційного Розрахунку за останній податковий (звітний) період із проставленням відмітки «Ліквідаційний» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису на сьогодні не реалізована

102.22

Звільнення від оподаткування

 

Чи потрібно подавати Звіт про суми податкових пільг за попередній податковий (звітний) рік (квартал) у випадку виявлення платником податку самостійно (або контролюючим органом) за такий попередній податковий (звітний) рік (квартал) неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, та яку при цьому передбачено відповідальність?

У разі самостійного виявлення платником податку неврахованої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового року платник податку має право відповідно до ст. 50 ПКУ виправити таку помилку шляхом подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) або додатка ВП до Декларації залежно від обраного способу виправлення помилок.

Якщо платником податку на прибуток самостійно (або контролюючим органом) за попередній податковий (звітний) рік (квартал) виправлено неврахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулого податкового (звітного) року, що зменшує позитивне значення об’єкта оподаткування, то на зменшену суму податкового зобов’язання з податку на прибуток нарахування штрафних санкцій та пені ПКУ не передбачено.

Поряд з цим платник податку на прибуток, який не користувався пільгою, передбаченою пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, та не подавав Звіт про суми податкових пільг (далі — Звіт) у встановлений п. 3 Порядку строк, зобов’язаний подати його за попередній звітний рік (квартал) за результатами якого самостійно виявлено (або контролюючим органом) незадеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування минулого податкового року (у тому числі якщо до платника вже було застосовано відповідальність за неподання Звіту за цей період).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту за період, у якому суб’єкт господарювання користувався податковими пільгами, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ та ст. 1631 КпАП.

При цьому якщо Звіт подано із порушенням строку за період, за який до нього вже застосовано відповідальність за неподання Звіту, то повторно штрафні санкції (за несвоєчасне подання Звіту) не застосовуються

102.23

Звітність

102.23.02

Заповнення звітності

 

Чи відображаються у додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств операції з придбання та погашення облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП)?

Операції з придбання та погашення ОВДП відображаються платником податку на прибуток при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. Різниці за такими операціями для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств не виникають, і тому такі операції не підлягають відображенню у додатку ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Податок на доходи фізичних осіб

103.24

Порядок заповнення та подання податкової декларації фізичними особами

 

В якому рядку декларації про майновий стан і доходи відображається загальна сума доходів у вигляді нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, наданої протягом року резидентами — юридичними або фізичними особами, яка не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, в разі наявності у платника податків інших підстав для подання такої декларації?

Платник податку в разі наявності підстав для подання податкової декларації відображає загальну суму доходів у вигляді нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, наданої протягом року резидентами — юридичними або фізичними особами, яка не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, у рядку 11.3 декларації про майновий стан і доходи, де вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПКУ та у рядку 11 відповідно

 

Чи може представник фізичної особи, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, на підставі нотаріально посвідченого доручення на представництво її законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, подати за таку особу декларацію про майновий стан і доходи та отримати довідку про подану декларацію (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)?

Представник фізичної особи, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, на підставі нотаріально посвідченого доручення на представництво її законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, може подати за таку особу декларацію про майновий стан і доходи та отримати довідку про подану декларацію (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)

Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль

114.02

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті

 

Чи допускається відступлення права вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?

Здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» не будуть порушені.

Крім того, у разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, матеріальне право України не застосовується

114.05

Порядок видачі індивідуальних ліцензій Національного банку України на здійснення разової валютної операції

 

Для яких валютних операцій передбачено одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України?

 

Банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Небанківські фінансові установи на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:

1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

2) переказ коштів;

3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);

5) інші валютні операції, визначені НБУ

Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального

115.03

Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним

 

Які документи та до якого контролюючого органу потрібно подавати СГ для внесення відмітки про чергову сплату за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) та в який строк контролюючий орган проставляє відмітку на ліцензії?

Cуб’єкту господарювання для відмітки на ліцензії щодо продовження її дії необхідно звернутись до органу ліцензування із заявою, до якої додати оригінал ліцензії та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Органом ліцензування розгляд заяв щодо внесення відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію розглядається відповідно до Закону України «Про звернення громадян»

115.05

Інші питання

 

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків здійснює плату за ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним?

З 01.07.2019 р. наберуть чинності зміни, якими  запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11 затверджено коди класифікації доходів бюджету:

22013100 «Плата за ліцензії на виробництво пального»;

22013400 «Плата за ліцензії на право зберігання пального»;

22013300 «Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним»;

22013200 «Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним»

 

Які документи для отримання ліцензій необхідно подавати суб’єктам господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі?

Ліцензія видається за заявою суб’єктів господарювання.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним не подають копії документів, передбачених для отримання ліцензій на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального

Акцизний податок

116.11

Акцизні склади та контроль за сплатою податку

 

Який порядок реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування пального, розпорядниками яких платники податку будуть станом на 1 липня 2019 р., та чи застосовуватиметься відповідальність за відсутність реєстрації акцизних складів з 1 травня 2019 р. до 1 червня 2019 р.?

Суб’єкти господарювання мають можливість до 1 липня 2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 р.

Звертаємо увагу на те, що чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 1 липня 2019 р. в СЕАРП

116.13

Система електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового та акцизні накладні

 

Які суб’єкти господарювання повинні формувати та передавати до ДФС дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального на акцизних складах з 01.07.2019 р.?

З 01.07.2019 р. розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі — обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, доведених до температури 15 °C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 год 59 хв цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 год 59 хв доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

 

Які дії повинні здійснити платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 р. не підпадають під визначення платників податку, стосовно залишків пального, що обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального?

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП), між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 01.07.2019 р.:

а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 р. не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ та у яких станом на 16.07.2019 р. в СЕАРП обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі — ЄРАН) з 16 до 20 липня 2019 р. (включно) із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 р., та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної;

б) розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 р. (включно) зареєструвати в ЄРАН другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку

Облік платників податків

119.13

Інші питання

 

В який термін вноситься інформація до Єдиного банку даних юридичних осіб/Реєстру самозайнятих осіб на підставі поданих платниками податків заяви за формою № 17-ОПП та повідомлення за формою № 20-ОПП?

Відомості заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП та повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

у день отримання контролюючим органом документів засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документа платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2);

не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях

Права та обов’язки платників податків

135.03

Податкова звітність в електронному вигляді

 

Як здійснюється перевірка наявності чинного Договору про визнання електронних документів з контролюючим органом?

З порушеного питання щодо перевірки наявності чинного Договору про визнання електронних документів пропонуємо звертатися до органів ДФС за основним місцем обліку

 

Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі підприємства враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі?

При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені частиною другою ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Водночас відповідно до абзацу другого п. 49.4 ст. 49 ПКУ податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку

 

Який порядок підписання податкової звітності в паперовому та електронному вигляді у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника або головного бухгалтера (у тому числі якщо обов’язки з ведення бухгалтерського обліку покладено на керівника або головний бухгалтер уповноважений виконувати обов’язки керівника)?

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку, тому у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника або головного бухгалтера подаються посилені сертифікати відкритих ключів (кваліфіковані сертифікати відкритих ключів) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису на всіх відповідальних осіб платника податків, які мають право відповідного підпису

Перевірки

136.04

Камеральна перевірка

 

Яким нормативним документом затверджено форму акта про результати камеральної перевірки Податкової декларації про майновий стан і доходи?

Зразок форми акта про результати камеральної перевірки Податкової декларації про майновий стан і доходи є додатком до Орієнтовного порядку проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженого наказом ДПС України від 21.05.2012 р. № 439

136.06

Оформлення результатів перевірок

 

Яким чином надсилаються платникам податків податкові повідомлення-рішення в електронній формі та яка дата є датою вручення?

Надсилання податкових повідомлень-рішень платникам податків в електронній формі здійснюватиметься починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення. На сьогодні таке програмне забезпечення не запроваджено

Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення

214.01

Порядок переміщення (пересилання) громадянами товарів через митний кордон України з метою вільного обігу та місця митного оформлення таких товарів

 

Які особливості вивезення громадянами-нерезидентами за межі України готівкової валюти і банківських металів у сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро?

Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 3, встановлено, зокрема:

фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу;

фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів (акцій, облігацій, купонів до них, векселів (тратт), боргових розписок, акредитивів, чеків, банківських наказів, депозитних сертифікатів, інших фінансових та банківських документів), виражених у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, встановлену МКУ для письмового декларування товарів, що переміщуються громадянами, використовується декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей за формою, затвердженою постановою Кабміну від 27.02.2019 р. № 203

214.04

Митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

 

Чи необхідно громадянину при митному оформленні транспортного засобу, ввезеного тимчасово або в митному режимі транзиту, сплачувати добровільно кошти в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо до такої особи вже було застосовано адміністративну відповідальність за порушення термінів транзиту (тимчасового ввезення), та такий громадянин сплатив штраф?

Сплата штрафу при порушенні громадянином митних правил не звільняє його від виконання взятих на себе зобов’язань щодо дотримання митного режиму.

Якщо після сплати штрафу транспортний засіб, ввезений в режимі транзиту або тимчасового ввезення, продовжує перебувати на території України, є підстави вважати, що цей автомобіль продовжує перебувати в Україні з порушенням митного законодавства.

Добровільна сплата коштів у розмірі 8 500 грн (яка не є штрафом) (розмір п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є обов’язковою при оформленні в режим імпорту транспортного засобу, щодо якого порушено строки та умови режимів транзиту чи тимчасового ввезення

 

 

«Горячие линии»

Дата: 1 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42