Новости

Трансфертне ціноутворення: підсумки роботи за рік

26.06.2019 / 12:00

«Вісник» № 24 (1024), від 22 червня 2019 р.

31 травня у м. Києві відбувся V Міжнародний форум «Трансфертне ціноутворення та податкове планування — 2019».
Обговорити останні законодавчі новації, проблеми та практичні аспекти роботи у сфері трансфертного ціноутворення зібралися провідні фахівці Мінфіну, ДФС, Нацбанку, судді, експерти, практикуючі юристи та аудитори.

У рамках заходу, організованого EUCON, розглядалися такі питання: поточний стан процесів імплементації в Україні окремих положень плану BEPS; нові підходи держави в організації контролю у сфері трансфертного ціноутворення; огляд нововведень 2019 р. та перспективи інших очікуваних змін; застосування правил трансфертного ціноутворення як інструменту планування бізнесу; ключові аспекти підготовки документації; ризики застосування методів, що ґрунтуються на розрахунку показника рентабельності; основні принципи сегментування фінансової звітності для цілей ТЦУ; остання судова практика в розрізі спорів по суті процедур обґрунтування відповідності умов операцій принципу «витягнутої руки»; міжнародний досвід застосування правил ТЦУ; практичні приклади вибору методів для різних типів господарських операцій.

Перша сесія була присвячена темі «Міжнародні податкові тренди та їх вплив на український бізнес. Підсумки перших п’яти років дії правил трансфертного ціноутворення в Україні. Перехід від періоду адаптації до періоду ефективного функціонування». Її розпочала суддя Верховного суду, президент International Fiscal Association Ukraine ­Наталія БЛАЖІВСЬКА, підкресливши значення та вплив міжнародних податкових трендів на українське законодавство. З її слів, BEPS — це нове життя сучасного фінансового світу, у центрі уваги якого — платник податків, а точніше захист його прав. 

Перший заступник Голови Нацбанку Катерина РОЖКОВА розповіла про реформування фінансового сектору, головним аспектом якого є прозорість банківської системи як з точки зору структури власності, так і операцій з пов’язаними з банком особами. При цьому вона зауважила, що фінансова стабільність можлива лише за податкової стабільності, коли є прозорий рух капіталу. Катерина Рожкова додала, що Закон України «Про валюту та валютні операції» — «безвіз» для капіталу, але його повна імплементація можлива лише, коли буде забезпечено прозорість структурування бізнесу. А цього досягти вдасться, лише запровадивши принципи BEPS — наріжного каменю для легалізації валютного ринку.

Останніми тенденціями оподаткування у країнах Європи, про які напередодні йшлося на глобальному форумі в Парижі, поділився з присутніми старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Мінфіні Євген КОЗЛОВ. Зокрема, експерт розповів про «digital economy», а також про потенціал збільшення податкових доходів у світі, роботу системи автоматичного обміну податковою інформацією.

Данило ГЕТЬМАНЦЕВ, президент Асоціації податкових радників, насамперед наголосив на необхідності зміни підходу до відносин між державою і платником податків. Зокрема, йшлося про взаємну відкритість, відповідальність та справедливість. Також він розповів учасникам Форуму про управління ризиками, нові підходи до пост­аудиту, необхідність доопрацювання інституту ТЦУ в Україні.

Продовжив думку щодо необхідності побудови нової політики та системи роботи держави з платниками податків ­Анатолій ­АЛЕКСАНДРОВ,  директор Департаменту стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС України. Серед іншого він наголосив на важливості побудови нового департаменту, який глибоко займатиметься питаннями ТЦУ, зосереджуючись на аудиті, адмініструванні та міжнародному співробітництві.

Завершилась дискусія виступом генерального директора Eurofast Global, члена правління IFA Ukraine Хрістодулоса ­ДАМІАНІ, який позитивно оцінив курс податкової служби на реформування і висловив сподівання, що всі розпочаті процеси в напрямі діджиталізації, перелаштування на сервісну службу, а також зміни взаємовідносин між платником податків та державою будуть пришвидшені і принесуть позитивні результати.

«Як нові механізми боротьби з ухиленням від оподаткування, відмиванням грошей та контролю за валютними операціями впливатимуть на трансфертне ціноутворення в Україні?» — під такою загальною темою пройшла друга сесія Форуму. Начальник Управління реформування фінансового сектору Департаменту стратегії та реформування НБУ Євген СТЕПАНЮК відкрив сесію виступом, у якому розповів про проблеми оподаткування холдингових компаній у низькоподаткових юрисдикціях, а також навів аргументи на підтримку запровадження Плану протидії BEPS в Україні. Серед іншого він зазначив, що великий бізнес давно працює за новими правилами.

Про перешкоди на шляху прийняття законопроектів щодо BEPS та запровадження податку на виведений капітал поінформувала ­Тетяна ОСТРІКОВА, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. Спікер наголосила, що питання запровадження податку на виведений капітал є надзвичайно важливим аспектом у контексті ТЦУ, оскільки передбачає низку змін. Зокрема, при ПнВК об’єктом контролю ТЦУ буде фінансовий результат.

Чого очікувати від запровадження плану BEPS у контексті ТЦУ, розповів старший проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Мінфіні Євген КОЗЛОВОднією із знакових подій у реалізації пунктів плану BEPS, зі слів спікера, є ратифікація угоди MLI, яка передбачає низку новацій, а саме: впровадження Principal purpose test, тобто тесту на основну мету операції; удосконалення механізму вирішення спорів; визначення «постійного представництва»; правила оподаткування доходів постійних представництв, розташованих у третіх юрисдикціях; удосконалення процедури оподаткування прибутку від відчуження акцій/корпоративних прав.

Максим ВАСЮК, начальник відділу Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу України, провів аналіз типових схем відмивання грошей, у яких майже у 100 % випадків наявні закордонні юрисдикції. Крім того, він повідомив про законодавчі заходи боротьби з відмиванням грошей у світі, наслідками яких часто є відмова банків в обслуговуванні клієнтів та блокування їхніх рахунків. Насамкінець фахівець порадив компаніям уже зараз структурувати свої активи, робити бізнес прозорим та зрозумілим.

На завершення другої сесії Ярослав РОМАНЧУК, керуючий партнер Юридичної групи EUCON, розповів про причини використання українськими компаніями іноземного елементу при корпоративному структуруванні. Серед основних спікер назвав оптимізацію податкового навантаження та мінімізацію податків, приховування бенефіціарів, підвищення інвестиційної привабливості для отримання фінансових ресурсів з міжнародних груп, банків, а також з метою захисту своїх активів. Водночас спікер наголосив, що міжнародне корпоративне структурування на сьогодні є оптимальним, універсальним і вигідним інструментом захисту бізнесу від третіх осіб.

Упродовж третьої сесії йшлося про міжнародний досвід застосування законодавства у сфері трансфертного ціноутворення та прозорість податкового планування. На співпраці Кіпру з європейськими країнами зупинився генеральний директор Eurofast Global, член правління IFA Ukraine Хрістодулос ДАМІАНУ. Він також розповів про досвід Болгарії, Греції, Хорватії та Боснії, про особливості роботи CRS системи у Європі.

Марія ОРТИНСЬКА, патентна повірена України, адвокат, керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle, доповіла про функціонування IP-боксів, зазначивши, що основний тренд — майже повне припинення їх використання.

Аналіз валютного нагляду за дотриманням ЗЕД-розрахунків та діяльність постійних представництв нерезидентів здійснив ­Олександр СЕМЕНИЩЕ,  керівник відділу перевірок представництв нерезидентів Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві,  зазначивши, що представництва наразі можуть розглядати свою діяльність через призму ТЦУ.

Четверту сесію «Контроль за трансфертним ціноутворенням — перші результати перевірки податкових органів. Розвиток судової практики» розпочала начальник Управління окремих об’єктів та категорій платників Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві ­Сусанна МІХОНІК. У доповіді фахівець розкрила тонкощі підготовки документації для перевірки та проведення  самостійного коригування документації.

Зміни норм ТЦУ в Україні, проблемні питання вибору методу для проведення перевірок з ТЦУ, а також нюанси щодо внесення змін у форвардні контракти проаналізував В’ячеслав КРУГЛЯК, начальник Управління перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України.

Ірина ДУДКА, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення, Офіс великих платників податків ДФС України, розібрала практичні кейси перших спорів з трансфертного ціноутворення на стадіях адміністративного та судового  оскарження з позиції ДФС.

Остання, п’ята сесія, була присвячена розгляду практичних питань щодо підготовки документації з ТЦУ. Так, Лариса ­ВРУБЛЕВСЬКА, ауди­тор, партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення Юридичної групи EUCON, зупинилася на критеріях якості документації з ТЦУ. Її колега Жанна БІЛОБЛОВСЬКА, аудитор, податковий радник Юридичної групи EUCON, розповівши слухачам про критерії вибору  сторони, що досліджується, вимоги до алгоритму розподілу операційних доходів і витрат, навела алгоритм сегментації показників фінансової звітності та назвала фактори, які впливають на рівень сегментації.

«Горячие линии»

Дата: 1 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42