Новости

Посередницькі послуги від нерезидента: що з ПДВ у комітента-резидента?

27.06.2019 / 14:30

«Вісник» № 24(1024), від 22 червня 2019 р.

У разі коли резидент — платник ПДВ отримує від нерезидента — неплатника ПДВ послуги, зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з їх постачання є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання.
Отже, у разі отримання посередницьких послуг постачальником товарів (комітентом) — резидентом податківці вважають місцем їх постачання митну територію України. А такі послуги відповідно — об’єктом оподаткування ПДВ у комітента-резидента. Водночас аналіз інших норм ПКУ дає привід для дискусії.

Посередницькі послуги від нерезидента: для комітента — резидента України є об’єктом оподаткування ПДВ

Індивідуальна податкова консультація від 07.05.2019 р. № 2017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (витяг)

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на додану вартість сум винагороди за надання комісійних та консигнаційних послуг та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.

<…>

Відповідно до пп. «е» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю, вважається постачанням таких товарів.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу передбачено, що операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, а також операції з вивезення товарів за межі митної території України, є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому згідно із п. 208.2 ст. 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою.

Підпунктом «є» п. 186.3 ст. 186 Кодексу визначено, що до послуг, місцем постачання яких вважається місце, в якому їх отримувач зареєстрований як суб’єкт господарювання, належать, зокрема, посередницькі послуги від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті.

При цьому п. 186.4 ст. 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 Кодексу.

Враховуючи те, що предметом договору комісії є надання комісіонером посередницької послуги постачальнику товарів (комітенту), то місце постачання такої послуги розташоване на митній території України, оскільки послуга надається резиденту.

Отже, послуги комісіонера-нерезидента для комітента є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (послуги, отримані від нерезидента, з місцем постачання якої є митна територія України згідно з пп. «є» п. 186.3 ст. 186 Кодексу).

При цьому інформуємо, будь-які висновки щодо податкового обліку комісійних операцій з комісіонерами-нерезидентами можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Посередницькі послуги від нерезидента: оподаткування комітента-резидента залежить від місцезнаходження товару

Тарас КОВАЛЬ, адвокат

У вищенаведеному листі при розгляді питання оподаткування ПДВ сум винагороди нерезидента за надання комісійних та консигнаційних послуг ДФС України дійшла висновку: якщо предметом договору комісії є надання нерезидентом-комісіонером посередницької послуги постачальнику товарів (комітенту) — резиденту, то місце постачання такої послуги розташоване на митній території України; отже, послуги комісіонера-нерезидента для комітента-резидента є об’єктом оподаткування ПДВ.

Такий висновок зроблено з урахуванням обставин платника ПДВ — експортера товарів, який уклав з нерезидентом комісійний (консигнаційний) договір на продаж власних товарів. При обґрунтуванні цього висновку використано серед іншого посилання на пп. «е» пп. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, пп. «є» пунктів 186.3 і п. 186.4 ст. 186, п. 208.2 ст. 208 ПКУ, а саме: визначення поняття «постачанням товарів також вважаються: … е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю»; об’єкт оподаткування ПДВ; місце постачання товарів та послуг; обов’язки резидента — отримувача послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України (нарахувати ПДВ за основною ставкою податку і зареєструвати податкову накладну у ЄРПН).

Слід зазначити, що: з одного боку, господарська операція резидента з нерезидентом, що розглядається у листі ДФС України, визначається як «постачання товарів» (пп. «е» пп. 14.1.191 ст. 14 ПКУ), з іншого — як «послуги, що постачаються нерезидентами» (п. 208.2 ст. 208 ПКУ) без прив’язки до поняття «постачання послуг» (пп. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).

При цьому, зробивши посилання на ст. 186 ПКУ, зокрема пп. «є» пунктів 186.3 і 186.4 ст. 186, податківці оминули увагою:

пп. «а» п. 186.1 ст. 186 ПКУ, якщо йдеться про постачання товарів;

пп. «г» пп. 186.2.1 ст. 186 ПКУ, якщо йдеться про послуги щодо товарів як рухомого майна, то «місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме: … інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном». 

Крім того, пп. «є» п. 186.3 ст. 186 припускає неоднозначне (множинне) його трактування щодо «наявності» у цьому підпункті переліку послуг, під якими буквально розуміються:

посередницькі послуги від імені та за рахунок іншої особи; або 

посередницькі послуги від свого імені, але за рахунок іншої особи.

Водночас послуги, які розглядаються в інших підпунктах п. 186.3 ст. 186 ПКУ, прямо не стосуються рухомого майна, крім оренди (лізингу) (пп. «ґ») і транспортно-експедиторських послуг (пп. «ж»), що не є предметом розгляду у коментованому листі. 

Іншими словами, пп. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ без урахування інших норм ПКУ, які також застосовуються до комісійних (консигнаційних) договорів резидента з нерезидентами, дозволяє зробити попередній висновок, що місцем постачання комісійних (консигнаційних) послуг, які надаються комісіонером-нерезидентом для комітента-резидента, є місце реєстрації резидента як суб’єкта господарювання, тобто в Україні; відповідно такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ. Проте якщо взяти до уваги інші вищезгадані норми ПКУ, то можна дійти висновку, що таким місцем є місце знаходження товару комітента. Якщо товар, щодо якого нерезидентом надаються послуги комісії (консигнації), знаходиться в Україні, то місцем надання таких послуг буде Україна; якщо ні, то такі послуги не будуть об’єктом оподаткування в Україні для комітента-резидента.

Таким чином, розглядаючи питання оподаткування ПДВ у резидента, коли він отримує комісійні послуги від нерезидента, потрібно зазначити, що вирішальне значення при прийнятті рішення платником ПДВ — комітентом у цій ситуації — оподатковувати такі послуги ПДВ і реєструвати податкову накладну у ЄРПН чи ні, матиме факт місцезнаходження товару, щодо якого надаються такі посередницькі послуги. Так, якщо товари резидента-комітента знаходяться:

в Україні, то місце надання комісійних (консигнаційних) послуг нерезидентом-комісіонером є в Україні, і такі посередницькі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ. Резидент з огляду на п. 208.2 ст. 208 ПКУ зобов’язаний скласти і зареєструвати податкову накладну у ЄРПН, яка є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (пп. «г» п. 201.11 ст. 201 ПКУ);

за кордоном, то місце надання комісійних (консигнаційних) послуг нерезидентом-комісіонером є місце знаходження товарів — за кордоном, і такі посередницькі послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно у резидента відсутній обов’язок скласти і зареєструвати податкову накладну у ЄРПН, оскільки такий обов’язок виникає виключно стосовно об’єктів ПДВ — у разі постачання послуг нерезидентом на митній території України.

Іншим аргументом для надання такої відповіді є застосування принципу податкового законодавства «презумпція правомірності рішень платника податків» (пп. 4.1.4 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 ПКУ).

«Горячие линии»

Дата: 1 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42