Новости

Щотижневий огляд відповідей ДФС

16.07.2019 / 11:00

«Вісник» №25-26(1026), від 13 липня 2019 р.

Підготовлено за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)

липень, частина І

Категорія ЗІР

Запитання

Коротка відповідь

Податок на додану вартість

101.07

Визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг

 

Як в обліку з ПДВ постачальником і покупцем відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна, у разі її неповернення відправнику?

У разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яку залишає в себе. У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у разі неповернення зворотної тари не виникають

101.17

Електронне адміністрування

 

Як відображаються отримані платником ПДВ за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення за формами «В1», «ВЗ» та «В4» в показниках системи електронного адміністрування ПДВ?

У разі подання платником податку податкової декларації з ПДВ (далі — декларація), в якій платник податку декларує суму до бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (р. 20.2.2 декларації)), показник ∑Відшкод (загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ) збільшується на таку суму і, відповідно, зменшується показник ∑Накл (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН).

При цьому показник ∑Відшкод підлягає коригуванню в СЕА ПДВ за результатами перевірок контролюючих органів, що проводяться відповідно до ПКУ, шляхом зменшення показника ∑Відшкод відповідно до винесеного податкового повідомлення-рішення (далі — ППР) за формою «ВЗ» на дату його узгодження.

Одночасно відбувається відповідне збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, на суму зменшеного бюджетного відшкодування по угоджених ППР за формою «ВЗ».

ППР за формами «В1» та «В4», зокрема в частині суми завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, не впливають на значення показника ∑Відшкод. Водночас ППР за формою «В4» в частині суми завищення від’ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, враховується при обрахунку показника ∑Накл в СЕА ПДВ шляхом зменшення показника ∑Відшкод.

Водночас при внесенні за результатами перевірок податкової звітності з ПДВ за червень 2015 р. ППР за формою «В4» показник ∑Накл, збільшений в порядку п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зменшується на суму зменшеного від’ємного значення суми ПДВ

Податок на прибуток підприємств

102.05

Нарахування амортизації

 

Чи здійснюється у податковому обліку орендаря амортизація отриманих у фінансову оренду (лізинг) основних засобів (нематеріальних активів) та з якої дати у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності?

Об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання (до кінця строку корисного використання базового активу). У податковому обліку орендаря основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг), підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому пунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи за НПБО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів за п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Податкова амортизація не застосовується до операцій з активами з права користування за договорами оренди

102.23

Звітність

102.23.01

Терміни подання звітності

 

Який податковий (звітний) період застосовують виробники сільськогосподарської продукції для подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річний чи квартальний)?

Виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств, оскільки з 01.07.2017 р. ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Тобто якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року

102.24

Терміни сплати податку

 

Як розраховуються показники
рядків 4 та 5 додатка АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо дивіденди виплачуються одночасно фізичним та юридичним особам?

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — додаток АВ). Враховуючи алгоритм обрахунку показників додатка АВ при заповненні: рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні; рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 додатка АВ

Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності

104.13

Окремі норми щодо відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності

 

Чи застосовується відповідальність до фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування, якщо авансові платежі з ПДФО сплачено до бюджету несвоєчасно?

Враховуючи, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

106.07

Порядок обчислення суми податку

 

За якою формою подається «уточнююча» декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо «звітна» декларація була подана за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408, в редакції, що діяла до внесення змін наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897?

Наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Наказ набрав чинності з 18.01.2019 р.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПКУ, до 01.01.2020 р. платники податку не обмежені в поданні податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за старою формою, яка затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 408

Єдиний податок для фізичних осіб підприємців (спрощена система оподаткування)

107.07

Порядок ведення обліку

 

Як заповнюється Книга обліку доходів/Книга обліку доходів і витрат у разі повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) при розірванні договору, якщо їх отримання і повернення відбувається в різних податкових періодах, роках?

У день отримання суми коштів (авансу, передоплати) за продані товари, виконані роботи, надані послуги фізичною особою — підприємцем платником єдиного податку першої і другої груп та платником єдиного податку третьої групи, який не є платником податку на додану вартість, у Книзі обліку доходів/Книзі обліку доходів та витрат (далі — Книга обліку) заповнюється графа 2 «сума», платником єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість — графа 2 «сума без податку на додану вартість» розділу I «Доходи». Якщо при розірванні договору сума коштів (авансу, передоплати) за продані товари, виконані роботи, надані послуги повертається фізичною особою — підприємцем у наступних звітних періодах, то в день їх повернення в Книзі обліку платником єдиного податку першої і другої груп та платником єдиного податку третьої групи, який не є платником податку на додану вартість, заповнюється графа 3 «сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати», платником єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, — графа 3 «сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати без податку на додану вартість» розділу I «Доходи»

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

109.06

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій

 

Яку звітність подає ЦСО?

Щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, ЦСО подає до контролюючого органу за місцем основного обліку як платника податків звіт про використання засобів контролю за формою № 2-ЦСО (далі — Звіт за формою № 2-ЦСО). У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником/ви­робником окремої моделі (модифікації) РРО Звіт за формою № 2-ЦСО повинен подаватися в строк не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин

 

Чи зобов’язані ЦСО надсилати до контролюючого органу повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО за формою № 3-ЦСО та додавати до нього примірник такого договору?

У разі укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином зобов’язані надіслати повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО  до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. При цьому додавати примірник такого договору до повідомлення за формою № 3-ЦСО Порядком опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547, не передбачено

 

Якідокументисуб’єктугосподарюваннякористувачуРРОнеобхіднододатидо заявипрореєстраціюРРО, якийне включенийдо РеєструекземплярівРРО, у разіподанняїї доконтролюючогооргану?

У разі подання заяви до ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі — Реєстр) на дату подання такої заяви, суб’єкт господарювання — користувач РРО додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів орган ДФС включає РРО до Реєстру

109.07

Порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю

 

Що зазначається в графах «Назва господарської одиниці» та «Адреса господарської одиниці» реєстраційного посвідчення на РРО, якщо торгівля (надання послуг) здійснюється суб’єктом господарювання за місце­знаходженням покупця (замовника)?

У реєстраційному посвідченні на реєстратор розрахункових операцій за формою № 3-РРО у графі «Назва господарської одиниці» зазначається найменування суб’єкта господарювання (для фізичної особи — підприємця — прізвище, ім’я, по батькові), а в графі «Адреса господарської одиниці» проставляється адреса суб’єкта господарювання (основне місце обліку як платника податків)

109.15

Порядок оформлення касових операцій та ведення касової книги при здійсненні розрахунків у національній валюті

 

Як заповнюється у видатковому касовому ордері рядок «Видати» при виплаті заробітної плати з оформленням видаткової відомості?

У разі видачі заробітної плати за видатковою відомістю касиром чи іншим працівником установи/підприємства, на якого за письмовим внутрішнім розпорядчим актом керівника покладаються обов’язки, установлені для касирів, у рядку «Видати» касового ордеру, що оформляється на загальну суму проведених касових операцій (видачі готівки за видатковою відомістю), вказуються прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за здійснення вказаної господарської операції і правильність її оформлення

109.19

Порядок використання іноземної валюти

 

Протягом якого терміну здійснюється повернення невикористаного залишку готівкової іноземної валюти, що була отримана суб’єктом господарювання з поточного рахунку для забезпечення витрат на відряд­ження працівників за кордон?

Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента — суб’єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента — суб’єкта господарської діяльності протягом п’яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси)

109.22

Відповідальність за порушення норм при здійсненні розрахунків з купівлі-продажу іноземної валюти

 

Які розрахунки дозволено проводити суб’єктам господарювання в іноземній валюті (у тому числі які здійснюються на підставі ліцензій НБУ) та яка відповідальність застосовується контролюючим органом за порушення валютного законодавства?

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених частиною другою ст. 5 Закону України від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі — Закон № 2473), які можуть проводитися в іноземній валюті. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку.

Перелік валютних операцій, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. 

За здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473, передбачено застосування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 100 % суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції

Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль

114.10

Відповідальність

 

Як нараховується пеня за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та який строк сплати такої пені?

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону від 21.06.2018 р. № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

 

З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій та з якої дати розпочинається та припиняється нарахування пені за порушення термінів таких розрахунків?

Відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).

У разі порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 7

 

В якому випадку зупиняється нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?

Нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зупиняється: у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин; у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку

Акцизний податок

116.11

Акцизні склади та контроль за сплатою податку

 

За якою формою подається заява для реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та/або акцизних складів?

Особи, які з 01.07.2019 р. здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку та до 01.07.2019 р. мають зареєструвати всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі — Заява), форма якої затверджується Мінфіном. Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. 

Проект форми Заяви 15.04.2019 р. оприлюднено на сайті Мінфіну в розділі «Аспекти роботи/Законодавство/Регуляторна активність/Проекти регуляторних актів для обговорення 2019».  Для забезпечення виконання передбаченого ПКУ обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Мінфін направив до ДФС рекомендовану форму Заяви та рекомендував використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми.

Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному веб-порталі ДФС та починаючи з 19.06.2019 р. може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в Електронному кабінеті

 

Чи передбачена з 01.07.2019 р. реєстрація суб’єктів господарювання розпорядниками акцизних
складів/акцизних складів пересувних?

Суб’єкти господарювання, які відповідають визначенню платників акцизного податку, зобов’язані зареєструватися платниками цього податку та зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Окремої норми щодо реєстрації суб’єктів господарювання розпорядниками акцизних складів/акцизних складів пересувних ПКУ не передбачено 

 

Який порядок включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий?

Включення/виключення транспортних засобів, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортних засобів, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» п. 2 частини другої ст. 91 МКУ. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки

Облік платників податків

119.08

Вимоги до відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах

 

Чи зобов’язані банківські установи повідомляти контролюючі органи про наявні у ФО поточні рахунки для власних потреб, які були відкриті до її реєстрації ФОП або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність?

У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків платника податків — самозайнятої особи, які були відкриті/закриті банком з моменту набуття такою фізичною особою статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до вимог ст. 69 ПКУ.

Контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від банків у порядку, встановленому Законом України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність усіх банківських рахунків платників податків

Права та обов’язки платників податків

135.03

Податкова звітність в електронному вигляді

 

Чи можна кваліфікований сертифікат відкритого ключа, отриманий посадовою особою (керівником, головним бухгалтером, уповноваженою особою) ЮО, використати для подання податкової декларації про майновий стан і доходи ФО в електронному вигляді?

Кваліфікований сертифікат відкритого ключа, отриманого посадовою особою (керівником, головним бухгалтером, уповноваженою особою) юридичної особи, можливо використовувати для подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи засобами Електронного кабінету

Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення

214.04

Митне оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

 

Які документи необхідно надати громадянину для митного оформлення транспортного засобу з метою вільного обігу на митній території України, який був ввезений в митному режимі транзиту або тимчасового ввезення?

Для митного оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та був ввезений на митну територію України в режимі тимчасового ввезення або транзиту, і декларується в режим імпорту (вільний обіг), подаються такі основні документи:

митна декларація;

реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (як правило, це технічний паспорт);

документи, що підтверджують право власності особи на транспортний засіб (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення);

рахунок-фактура (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару (можливо, це буде один і той самий документ, що підтверджує право власності)

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

301.02

Облік платників єдиного внеску страхувальників

 

Чи повинен знятись з обліку платника ЄСВ член фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем?

Якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄСВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. № 1162

«Горячие линии»

Дата: 24 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42