Новости

MONITORING: еженедельный тематический обзор

04.05.2020 / 17:37

ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Єфімов Сергій

     Сподіваємось, ви пам’ятаєте, що дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, отримує статус безнадійної, що призводить до необхідності «списання» такої заборгованості з відповідними податковими наслідками.

     Разом з тим будьте уважні при списанні заборгованості у період карантину, запровадженого КМУ. Справа у тому, що 02.04.2020 р. набрав чинності Закон № 540-ІХ, яким внесено зміни до ЦКУ та ГКУ, що продовжують строки позовної давності на строк дії карантину.

     Отже, строк позовної давності, закінчення якого припадає на період дії карантину, підлягає продовженню. Вказане означає, що під час дії карантину дебіторська заборгованість не може отримати статус безнадійної, а тому не підлягає «списанню».

     Проте висновок щодо продовження позовної давності не поширюється на ті строки, що спливли до 02.04.2020 р. (тобто по 01.04.2020 р. включно). Дебіторська заборгованість у таких випадках, не зважаючи на карантин, підлягає «списанню» відразу.

     Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 р. № 807/2235/15 підтримав позицію ФОП – платника ПДВ, зазначивши, що факт реєстрації автомобіля на фізичну особу, а не на фізичну особу – підприємця не позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за реально здійсненою господарською операцією з придбання такого транспортного засобу.

ГАЛУЗІ ТА СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ

Костенко Марина

     Мін’юст у Листі надав роз’яснення щодо внесення новим законом про фінмоніторинг змін у Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію).

     Так, вказано, що нововведеннями зобов’язано державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій щодо юридичної особи (крім державної реєстрації припинення) та у разі подання такою юридичною особою відомостей про особу, що є кінцевим бенефіціарним власником (далі – КБВ), здійснювати перевірку (верифікацію) відомостей, зазначених стосовно цієї особи, використовуючи відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян.

     Роз’яснено обов’язок юросіб підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Проте оновлені форми заяв наразі не затверджено.

     У листі роз’яснено, що всі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі мають міститися відомості про КБВ та які зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, мають подати державному реєстратору документи для оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ. Слід зазначити, що форма та зміст структури власності ще не затверджені.

     Також вказано про обов’язок щорічного підтвердження відомостей про КБВ протягом 14 календарних днів починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи.

     Національний банк привів свою нормативну базу у сфері валютного регулювання та нагляду у відповідність до змін, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

     Таким чином, гранична сума валютних операцій, для яких встановлено спрощені вимоги щодо валютного нагляду, підвищена зі 150 тис. грн до 400 тис. грн (в еквіваленті).

     Крім цього, врегульовано низку питань щодо проведення окремих операцій нерезидентами на території України. Зокрема, завдяки цим змінам фізичні особи –нерезиденти зможуть використовувати власні поточні рахунки в українських банках для проведення розрахунків за договорами страхування життя, операціями з продажу корпоративних прав та нерухомості.

     Національний банк України з 3 червня 2020 року введе в обіг монети номіналом 10 грн, які поступово замінять відповідні банкноти.

     Це частина комплексного рішення з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в Україні надійніші та захищеніші від підроблень банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових обігових монет номіналом 10 грн завершить цей процес.

     З 3 червня 2020 року монети номіналом 10 грн стануть дійсним платіжним засобом на території України, ними можна вільно розрахуватися в торговельній мережі або здійснювати операції в банках.

     Державна служба фінансового моніторингу надала Рекомендації щодо подання з 28 квітня 2020 року небанківськими установами до Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції та щодо постановки на облік СПФМ.

ФІНАНСОВИЙ ПОСЛУГИ

     Національний банк України з 3 червня 2020 року введе в обіг монети номіналом 10 грн, які поступово замінять відповідні банкноти.

     Це частина комплексного рішення з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в Україні надійніші та захищеніші від підроблень банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових обігових монет номіналом 10 грн завершить цей процес.

     З 3 червня 2020 року монети номіналом 10 грн стануть дійсним платіжним засобом на території України, ними можна вільно розрахуватися в торговельній мережі або здійснювати операції в банках.

Менчак Ілля

Відтепер віртуальні активи стали об’єктами фінансового моніторингу.

     Міністерство інформаційної трансформації України інформує, що у зв’язку з набранням чинності Законом № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) віртуальні активи стали об’єктами фінмоніторингу.

     Основні зміни:

  • відтепер в Україні офіційно існує поняття «віртуальні активи». Відповідно до ст. 1 Закону віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Прикладом віртуального активу можуть бути криптовалюти;

  • віртуальні активи стали об’єктами фінмоніторингу;

  • Мінцифри є суб’єктом державного фінансового моніторингу та відповідає за розвиток ринку віртуальних активів;

  • поріг фінансових транзакцій у вигляді віртуальних активів зріс до 400 тис. грн.

     Також Мінцифри повідомляє, що для створення умов для повноцінного запуску та розвитку ринку віртуальних активів реалізує такі кроки:
  • робоча група продовжує розробляти профільний закон щодо регулювання віртуальних активів;

  • •підготовано драфт нормативно-правових актів у рамках вимог Закону. Після доопрацювань вони будуть передані на затвердження до Державної служби фінансового моніторингу та Міністерства фінансів України.

  • •спільно з НБУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку розробляє чіткі критерії фінмоніторингу;

  • на основі прийнятих законодавчих актів буде розроблено алгоритми роботи ринку віртуальних активів в Україні.

ОБ’ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН

Висіцька Ірина

ЗЕМЛЯ

     30 квітня у газеті «Голос України» офіційно опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 р. № 552-IX.

     Як і очікувалося, поспіх у прийнятті цього Закону не піде на користь зрозумілому та прозорому ринку землі в України, а навпаки, зумовить виникнення низки нових проблемних питань у цій сфері. Одна із них – це переважне право на придбання сільгоспземлі.

     Так, Закон № 552 передбачає, що купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

     При цьому вказаний Закон не конкретизує, про чиє ж переважне право на купівлю землі йдеться, та у якому порядку це право реалізовуватиметься.

     Разом із тим ст. 362 Цивільного кодексу України регулює переважне право співвласника на купівлю частки іншого співвласника у праві спільної часткової власності. А ст. 9 Закону України «Про оренду землі» – переважне право орендаря на отримання орендованої земельної ділянки у власність у разі її продажу.

     То чиє ж право «переважніше»: співвласника чи орендаря? І який порядок реалізації переважного права, якщо відчужувана земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності та одночасно в оренді? Відповідей на ці запитання Закон № 552, на жаль, не дає.

     Окрім того, вказана вище норма цього Закону щодо передачі іншій особі переважного права на купівлю земельної ділянки прямо суперечить частині четвертій ст. 362 Цивільного кодексу України, згідно з якою передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

     Тож внесені Законом № 552 нововведення, напевне, будуть коригуватимуться. Інакше суди, які і без цього дуже завантажені, отримають багато нових спорів щодо обігу сільгоспземель.

     ДПСУ в ІПК від 23.04.2020 р. № 1636/6/99-00-04-06-03-06/ІПК зазначила, що п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (в редакції Закону № 540) надав право скористатися правом на звільнення від внесення орендної плати виключно тим суб’єктам податкових відносин, які відповідно до п. 286.2 ПКУ подали податкову декларацію. Відтак ДПСУ вважає, що на фізособу – платника плати за землю у формі орендної плати, яка не подавала податкову декларацію з плати за землю, не поширюється передбачене право на звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної власності.

     На нашу думку, таке твердження суперечить абзацу 1 п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у якому прямо передбачено, що фізичні особи звільняються від плати за землю за земельні ділянки, що перебувають у їхній власності або користуванні, у тому числі і на умовах оренди.

НЕРУХОМІСТЬ

     Головне управління ДПС в Одеській області роз’яснило, що фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.

АПК

Мудровська Катерина

     З моменту внесення змін до ПК України та визначення нового поняття «акцизний склад» минуло вже близько пів року. Однак питання у платників податків стосовно того, що таке акцизний склад, хто є платником акцизного податку, що вважається власним споживанням пального – не припиняються. Так, на запитання платника єдиного податку четвертої групи щодо власного споживання пального, ДПС в ІПК № 1510/6/99-00-17.03-01-06 від 14.04.2020 р. зазначила, що при наданні сільськогосподарським товаровиробником послуг з перевезення, обробки земельних ділянок сільськогосподарського або лісового призначення власними або орендованими транспортними засобами заправлення с/г товаровиробником таких транспортних засобів є власним споживанням пального.

     30.04.2020 р. прийнято Закон, який покликаний врегулювати питання приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка ОЕСРпризначеного для міжнародної торгівлі.

     Здійснення сортової сертифікації насіння за схемами ОЕСР забезпечить:

  • на внутрішньому ринку – підвищення сортової чистоти вітчизняного насіннєвого матеріалу та зростання урожайності;

  • на зовнішньому ринку – задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн.

     Кожна насіннєва схема ОЕСР включає в себе низку правил та положень, метою яких є забезпечення сортової сертифікації насіння. Україна зобов’язана забезпечити їх чітке дотримання, зокрема: вимог до виробництва базового та сертифікованого насіння згідно із Насіннєвими схемами, польового інспектування насіннєвих посівів, розміру партій насіння, маркування та видачі єдиних сортових документів, які визнається 60 країнами – учасниками насіннєвих схем ОЕСР.