Новости

Расторжение договора: каковы налоговые риски и как избежать ошибок?

18.05.2020 / 11:29

Артем СЕРЕДА, адвокат

Запровадження карантину призвело до певних обмежень у веденні бізнесу. Тому у зв’язку з неможливістю своєчасно виконати умови договору підприємства почали достроково їх розривати, наражаючись на певні податкові ризики. Розглянемо ці ризики та з’ясуємо, як їх можна уникнути.

Дострокове розірвання договору оренди нерухомості

Наприклад, два підприємства уклали договір оренди приміщення до запровадження карантину. Договором передбачено обов’язок орендаря при підписанні договору сплатити орендну плату за перший місяць та додатковий платіж у розмірі місячної орендної плати, який залишається у орендаря до завершення дії договору. Додатковий платіж може здійснюватися з метою забезпечення оплати за орендні послуги, збереження майна, отриманого в оренду, сплати штрафу та пені за порушення умов договору.

Враховуючи неможливість здійснювати платежі, орендар та орендодавець вирішують розірвати договір за взаємною згодою. У такому разі постає питання уникнення ПДВ-ризиків.

З метою визначення правового статусу платежу, який було здійснено орендарем при укладенні договору, необхідно звернутися до самого тексту договору. Положенням частини першої ст. 546 ЦК передбачено, що виконання зобо­в’язання може забезпечуватися не­устой­кою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Враховуючи специфіку договорів оренди, такий платіж може мати правовий статус завдатку або застави.

Завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання (частина перша ст. 570 ЦКУ). Додатковий платіж буде визнано завдатком, якщо він є забезпеченням орендної плати за договором, а його повернення орендареві не передбачається після завершення договору.

За рахунок застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (частина перша ст. 572 ЦКУ). Заставою буде визнано додатковий платіж, який підлягає поверненню після завершення дії договору або у випадку його дострокового розірвання.

Приклад викладення умов договору, в яких додатковий платіж буде визнано завдатком: «Орендар зобов’язаний здійснити додатковий платіж у розмірі вартості одного місяця оренди протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору. Додатковий платіж здійснюється з метою забезпечення виконання договору. Оренда за останній місяць не справляється, а зараховується за рахунок додаткового платежу».

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания