Новости

Трудовые отношения: как уволить работника за хищение имущества?

23.05.2020 / 10:00

ГУ Держпраці у Херсонській області зазначило, що здійснення працівником розкрадання майна роботодавця є підставою для розірвання з ним трудового договору згідно з п. 8 частини першої ст. 40 КЗпП. При цьому не має значення, чи застосовувалися раніше до працівника заходи дисциплінарного або громадського стягнення, у робочий або неробочий час здійснено розкрадання, а також кількість і вартість викраденого (п. 26 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду).

Проте звільнити за цією підставою можна тільки, якщо вина працівника буде встановлена вироком суду, що набув законної чинності, або підтверджена постановою компетентного органу про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадської дії.

За здійснення розкрадання законодавство передбачає:

— адміністративну відповідальність за дрібне розкрадання (ст. 51 КпАП);

— кримінальну відповідальність (ст. 185 — 191 ККУ).

Зазначимо, що розкрадання вважають дрібним, якщо вартість викраденого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (у 2020 році — 210,20 грн).

Якщо ваш працівник здійснив таке розкрадання, то протокол про адміністративне правопорушення може бути складений як органами внутрішніх справ, так і власником підприємства або уповноваженим ним органом самостійно (ст. 255 КпАП). Складений протокол про адміністративне правопорушення надсилається до суду.

Якщо розкрадання не є дрібним, необхідно відразу ж звертатися в органи внутрішніх справ.

Законодавець пов’язує можливість розірвання трудового договору згідно з п. 8 ст. 40 КЗпП з установленням самого факту розкрадання працівником майна, а не з мірою, застосованою за це.

Щоб розірвати трудовий договір за зазначеною підставою, достатньо, щоб вина працівника була встановлена.

Трудовий договір може бути розірвано власником на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП не пізніше одного місяця з дня набуття чинності вироком суду або дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення чи заходів громадської дії, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці (ст. 148 КЗпП).

Для розірвання трудового договору згідно з п.8 ст. 40 КЗпП роботодавцю не потрібно отримувати згоду профспілки.