Новости

ТЦО-2020: что следует учесть налогоплательщикам?

05.06.2020 / 09:20

Микола МІШИН, керівник групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні

Законом № 466, який набрав чинності  з 23 травня, внесено кардинальні зміни до ПКУ. Серед цих змін значний блок присвячено імплементації плану протидії BEPS та, зокрема, вдосконаленню правил ТЦУ. Розглянемо основні ТЦУ-новели.

Нові критерії пов’язаності осіб

Законодавець збільшив поріг для визнан­ня осіб пов’язаними через володіння однією особою корпоративних прав іншої юридичної особи з 20 до 25 %. Такий поріг є звичайним для більшості європейських країн, а також узгоджується із національними нормами щодо визнання фізичної особи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи. Також розширено коло осіб, які можуть визнаватись пов’язаними. Разом із фізичними та юридичними особами пов’язаними особами можуть також визнаватись утворення без статусу юридичної особи.

Із змісту пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ може здатися, що йдеться передусім про договори про спільну діяльність. Зокрема, ПКУ конкретизує, що у разі здійснення господарських операцій утворенням без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаватимуться такі утворення (договір про спільну діяльність) і така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.

Але поняття «утворення без статусу юридичної особи» є більш широким, ніж договір про спільну діяльність. Так, за пп. 392.1.1 нової ст. 392 ПКУ до утворень без статусу юридичної особи віднесено, зокрема, але невиключно, партнерства, трасти, фонди та інші установи чи організації, утворені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). Крім того, до утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи-нерезиденти, організаційно-правову форму яких включено до переліку, затвердженого Кабміном (на сьогодні це постанова від 04.07.2017 р. № 480), які відповідно до особистого закону не є юридичними особами. Враховуючи, що зміни щодо розширення кола пов’язаних осіб набрали чинності з 23.05.2020 р., компаніям важливо проаналізувати вже сьогодні для цілей 2020 звітного року свої господарські операції щодо наявності серед контрагентів цих або інших утворень без статусу юридичної особи.

Нові типи контрольованих операцій

Відтепер контроль за ТЦУ поширюватиметься на господарські операції з передання українською компанією своїх функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями нерезиденту, у результаті чого відбувається зменшення рівня доходу та/або фінансового результату платника податків. Такі операції контролюватимуться у разі коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами відповідне передання здійснювалося би з певною компенсацією, навіть якщо таку операцію документально не оформлено та/або не відображено у бухгалтерському обліку.

Таким чином, операції із реструктуризації бізнесу українського платника податків, під час яких частина функцій передається компанії-нерезиденту (наприклад, виробник передає функцію закупівлі сировини та продажу товарів внутрішньогруповому торговому хабу, в результаті чого прибутковість виробника зменшується на маржу трейдера), можуть бути оцінені контролю­ючим органом з точки зору отримання та оподаткування платником податків належної компенсації за втрату потенційного прибутку.

Додаткова методологія для окремих типів контрольованих операцій

Для контрольованих операцій з нематеріальними активами та операцій з реструктуризації бізнесу, про які йшлося вище (підпункти «в» та «е» пп. 39.2.1.4 ст. 14 ПКУ), Законом № 466 передбачено можливість використання методології, яка має спростити для платника податків та контролюючого органу обґрунтування відповідності умов таких операцій принципу «витягнутої руки». 

Так, у разі відсутності достовірної інформації про зіставні неконтрольовані операції та, як наслідок, неможливості застосування «стандартних» методів ТЦУ, визначення вартості нематеріальних активів або розміру відповідної компенсації може здійснюватися за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків. Норми нового пп. 39.3.10 ст. 39 ПКУ вказують, що такий розрахунок здійснюється відповідно до національних або міжнародних стандартів оцінки.

Зазначена норма є імплементацію рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР) щодо розв’язання складних випадків оцінки ринкової вартості нематеріальних активів або компенсації при передачі бізнес-функцій, які знайшли свої відображення в оновлених Настановах ОЕСР щодо ТЦУ для транснаціональних компаній та податкових служб. Враховуючи досить «скупі» норми пп. 39.3.10 ст. 39 ПКУ щодо використання методики зіставної оцінки вартості, доцільним є ознайомлення та використання рекомендацій ОЕСР, викладених у секції D.2.6.3 Розділу VI Настанов.

Операції із сировинними товарами

Із оновленої редакції ст. 39 ПКУ вилучено норми (пп. 39.2.1.3 ст. 39 ПКУ) щодо контролю за товарами, що мають біржове котирування. На заміну ним запроваджується контроль за сировинними товарами, перелік яких має бути затверджено Кабміном. Для контро­льованих операцій із сировинними товарами пріоритетним є метод порівняльної неконтрольованої ціни, а порівняння ціни може проводитись як з ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами, та/або із котирувальними цінами (попередня редакція вимагала порівняння цін виключно із біржовими котируваннями).

За визначенням «котирувальні ціни на сировинний товар» — це ціни, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються як орієнтир (еталон) непов’язаними особами для визначення цін у операціях між ними. У ПКУ не передбачено офіційного затвердження переліку джерел інформації для сировинних товарів, але встановлено, що рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін оприлюднюватиметься ДПС на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.

Платники податків, що здійснюють контрольовані операції із сировинними товарами, мають повідомляти контролюючий орган про укладення відповідного договору. За умови своєчасного направлення такого повідомлення та при незмінності суттєвих умов конт­ракту (зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання та оплати), порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами здійснюватиметься на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами договору.

В іншому випадку або якщо умови такого договору не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, податковий орган отримує право проводити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності або на дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортними документами. Компанії, які під час проведення операцій із сировинними товарами не використовуватимуть метод порівняльної неконтрольованої ціни, зобов’язані обґрунтувати у документації з ТЦУ неможливість його застосування або те, що цей метод не є найбільш доцільним щодо фактів та обставин здійснення конт­рольованої операції. Крім того, платник податків має зазначити у документації інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання таких товарів від виробника (постачальника) до першої непов’язаної особи або до першого «неризикового» нерезидента (країна реєстрації або організаційно-правова форма якого не входить до Переліку № 1045 чи Переліку № 480), та вказати рівень показників рентабельності таких осіб.

У разі коли платник податків не надасть у документації такої інформації, податковий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції за методом порівняльної неконтрольованої ціни, використовуючи ціни зіставних неконтрольованих операцій або котирувальні ціни.

Водночас новими нормами ПКУ передбачено можливість видання Мінфіном окремих порядків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки». Такі порядки мають бути затверджені до 1 липня поточного року та наберуть чинності не раніше ніж з 1 січня року, що настає за роком їх затвердження. Після їх затвердження та набрання чинності платники податків та податкові органи під час контролю за відповідними сировинними товарами будуть зобов’язані насамперед використовувати такі порядки. 

Оновлені правила є значним прогресом порівняно із попередніми нормами щодо контролю за біржовими товарами. Вони встановлюють не таке жорстке податкове регулювання джерел інформації та періоду для порівняння цін, а також виокремлюють дату узгодження ціноутворення у контрольованих операціях із датою переходу права власності на товари.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания