Новости

Международные перевозки пассажиров/багажа: как подтвердить оказание услуг в целях применения нулевой ставки НДС?

09.07.2020 / 14:41

Олександр ТРУСОВ, експерт-аналітик із зовнішньоекономічної діяльності

Зі змісту ІПК ДПС від 26.03.2020 р. № 1270/6/99-00-07-03-02-06/ІПК розуміємо, що платник податків запитує, якими документами слід підтвердити надання послуг з перевезення пасажирів і багажу з метою застосування нульової ставки ПДВ.

Однак автори коментованої консультації у своїй відповіді посилаються на положення наказу ДПС від 06.07.2012 р. № 610, яким було затверджено СНК щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, що, на думку автора, у такій ситуації не зовсім коректно, оскільки і в зазначеному нормативному документі, і в коментованій консультації роз'ясняється порядок та умови застосування нульової ставки ПДВ лише щодо перевезених у прямому міжнародному сполученні вантажів.

Аргументуючи свою позицію, ДПС посилається на норми Закону України від 01.07.2004 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі — Закон № 1955), що в цьому випадку абсолютно неправильно, оскільки його чинність поширюється винятково на відносини, які виникають при транспортному експедируванні вантажів.

Крім того, переставляючи місцями окремі положення Закону № 1955, автори коментованої консультації, по суті, маніпулюють його формулюваннями, що призводить до неправильного трактування норм зазначеного Закону у випадку, що розглядається.

Так, у відповідь на запитання платника про перевезення пасажирів і їхнього багажу автори коментованої консультації з посиланням на Закон № 1955 наводять перелік «єдиних транспортних документів», що підтверджують надання послуг з перевезення. Однак у самому Законі № 1955 міститься положення, відповідно до якого ці документи визначені як товарно-транспортні документи, що підтверд­жують перевезення винятково вантажів.

Таким чином, розглядаючи ситуацію з порядком оподаткування за нульовою ставкою ПДВ міжнародних пасажирських перевезень, посилатися на норми Закону № 1955 абсолютно неправильно. Більше того, необґрунтовано робити висновок, що до категорії єдиного міжнародного перевізного документа, який повинен підтверджувати також здійснення міжнародного пасажирського перевезення, належать документи, які, крім перелічених у цьому законі, визначені винятково законами України. Однак, знову ж, цитуючи безпосередньо норми Закону № 1955, бачимо, що такеположення стосується тількитоваро-транспортних документів, які супроводжують перевезення вантажів.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания