Новости

Судебная практика: аудиозаписью разговора не подтвержден факт совершения психологического давления работодателем на работника при написании заявления об увольнении

04.12.2020 / 17:00

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він був незаконно звільнений з роботи, оскільки заяву про звільнення за згодою сторін подав під психологічним тиском.

Встановивши, що звільнення позивача відбулося за угодою сторін та на підставі відповідної заяви позивача про звільнення, а анулювання такої домовленості не мало місця, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшли правильних висновків щодо законного звільнення позивача за п. 1 ст. 36 КЗпП.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що підставою для звільнення у заяві зазначено п. 1 ст. 36 КЗпП, проте в наказі підставою для звільнення зазначено п. 1 ст. 26 КЗпП, отже, в обох документах звільнення відбулося за різними статтями та причинами, на думку Верховного Суду є безпідставними. Позивач не позбавлений можливості звернутися із заявою про виправлення описки у наказі про звільнення, при цьому зазначена описка не впливає на правильність та обґрунтованість висновків судів.

При розгляді спорів щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП) суди повинні з’ясувати: чи справді існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суди не перевірили, що заява про звільнення за згодою сторін написана під психологічним тиском та в умовах шантажу, є безпідставними. Суди дали належну правову оцінку єдиному доказу, а саме аудіозапису розмови, яким не підтверджено факту вчинення психологічного тиску відповідачем на позивача під час написання заяви про звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП.

/постанова ВС від 27.03.2019 р. у справі № 524/3490/17-ц/