Новости

Судебная практика: у плательщика НДС есть право на получение налоговой выгоды в виде налогового кредита, если контролирующий орган не доказал, что сведения, содержащиеся в первичных документах, неполны, недостоверны и противоречивы

11.12.2020 / 18:00

Верховний Суд переконаний, що у податковому обліку господарські операції з придбання товарів (послуг), суми ПДВ за якими відносяться до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов’язковим звітним документом у податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлюючи правило щодо обов’яз­кового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов’язань, законодавець, безперечно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, справді мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Адже принцип превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, закріплений у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Підтвердження платником ПДВ належним чином оформленими документами, передбаченими правовими нормами для певного виду господарських операцій, задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлено судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв’язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

/Постанова ВС від 06.10.2020 р. у справі № 826/13468/18/