Новости

Судебная практика: конверт с отметкой о невручении письма в связи с истечением срока хранения и рекомендованное уведомление о вручении почтового отправления свидетельствуют о направлении налогового требования в порядке, установленном законом

17.12.2020 / 13:00

Системний аналіз ПКУ зумовив висновок про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Ця вимога має бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не містить.

Здійснюючи аналіз Правил надання послуг поштового зв’язку, затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270, Судом установлено, що зазначені Правила не встановлюють вимог до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в частині зазначення реквізитів документа, що надсилається.

При цьому, як зазначено у п. 8 цих Правил, оператори поштового зв’язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи — прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Із системного аналізу зазначених норм слідує, що Правилами визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.

Натомість Суд урахував, що ПКУ, як і Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, чітко визначив категорію поштового відправлення (рекомендований лист), якою контролюючий орган має підтвердити надіслання платнику податків податкової вимоги.

Відтак суди попередніх інстанцій, вказуючи на відсутність доказів для підтвердження того, що на адресу товариства надіслано саме податкову вимогу, не врахували положень законодавства та наявність у матеріалах справи конверта, надісланого на адресу відповідача з відміткою про невручення листа товариству у зв’язку з закінченням терміну зберігання та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до зазначеного конверта, які свідчать про надіслання податкової вимоги в порядку, встановленому законом.

Жодна норма податкового законодавства не зобов’язує податковий орган здійснювати заходи для з’ясування причин невручення податкової вимоги чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв’язку, кур’єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги.

У зазначеному випадку товариством не спростовано доводи податкового органу щодо надіслання податкової вимоги в порядку, встановленому законом.

Отже, податкову вимогу надіслано в порядку, встановленому ПКУ, що свідчить про наявність підстав для стягнення податкового боргу.

Добросовісний платник податків був зобов’язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов’язку платник не має права посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв’язку з цим негативних для такого платника наслідків.

/Постанова ВС від 20.10.2020 р. у справі № 140/30/20/