Новости

Налоговые споры: обзор практики Верховного Суда

24.12.2020 / 12:58

Маріна ШЕМЯТКІНА, адвокат

Якщо видача форменого одягу зумовлена виконанням працівником трудових функцій і такий одяг не передається у власність працівникові, то його вартість не визнаватиметься додатковим благом і оподатковуватиметься ПДФО

Верховний Суд визнає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Натомість до такого оподатковуваного доходу не включаються такі доходи, як вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Контролюючий органу пов’язує порушення позивачем вимог податкового законодавства винятково з тим фактом, що з трудовим колективом колективна трудова угода позивачем не укладалась, а зазначений у справі одяг (брендовані футболки на поворотній основі) до переліку спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, встановленого КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, не входить.

Натомість колегія суддів вважає, що укладення відповідної трудової угоди з трудовим колективом є однією з форм реалізації забезпечення працівників форменим одягом, проте не єдиною. Ще однією з форм такої реалізації є видача відповідного внутрішнього наказу про забезпечення працівників форменим одягом, у якому визначаються: мета забезпечення одягом; норми і періодичність видачі одягу; склад форменого одягу; джерела фінансування (за чий рахунок придбавається одяг); коло осіб (зазвичай працівників), яким надається одяг; правила повернення працівником одягу (в звичайному порядку, при звільненні); умови компенсації працівником вартості одягу у разі його неповернення або пошкодження; осіб, які відповідають за придбання, зберігання та видачу/повернення одягу на підприємстві. У такому наказі зазначається: чи видається одяг працівнику в тимчасове користування (тобто залишається у власності роботодавця); чи видається без повернення (передається у власність працівнику); або залишаться у власності підприємства, але при цьому може бути використаний працівником поза робочим місцем і залишається в особистому постійному користуванні працівника.

Тобто винятково у разі якщо видача форменого одягу зумовлена виконанням працівником трудових функцій відповідно до трудового договору або передбачена наказом по підприємству та документально зафіксована і такий одяг не передається у власність працівникові та підлягає поверненню кожного дня, то вартість форменого одягу не визнаватиметься ні додатковим благом, ні фондом оплати праці. При цьому суди встановили наявність на підприємстві наказу про врегулювання цього питання саме таким чином.

/Постанова ВС від 02.11.2020 р. у справі № 520/528/19/

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания