Новости

Новая концепция привлечения к ответственности налогоплательщиков: ГНС о налоговом правонарушении, вине, умышленности деяния, повторном и длящемся правонарушении

19.01.2021 / 13:20
Новая концепция привлечения к ответственности налогоплательщиков: ГНС о налоговом правонарушении, вине, умышленности деяния, повторном и длящемся правонарушении

ГУ ДПС в Одеській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX внесено низку змін до ПКУ в частині запровадження концепції притягнення до відповідальності платника податків за податкові правопорушення за умови доведення його вини.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Кодексу, податковим правопорушенням, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених Кодексом.

Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 1 січня 2021 року – у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст. 112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Разом із цим, необхідно враховувати, що згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 – 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2  125-1.4 статті 125-1 Кодексу.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», однак так само як і поняття «вини», розкриває його зміст та суть.

Згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов’язків закріплених за платником податків у ст.ст. 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.

Відповідно до п. 111.4 ст. 111 Кодексу, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені цим Кодексом строки та порядку за аналогічне правопорушення.

Повторність вчинення правопорушення також впливає і на розмір фінансової відповідальності особи, яка є значно вищою ніж за вчинення податкового правопорушення вперше.

Нормами статей 117, 119 – 120,121, 123,124, 1251,126, 127, 1281 Кодексу передбачено застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства. Відповідальність за аналогічний склад правопорушення була передбачена у редакції, що діяла до 01 січня 2021 року.

Триваюче правопорушення у п. 111.5 ст. 111 Кодексу визначається як безперервне невиконання норм Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

Також, Законом № 466 розширено коло суб’єктів, які притягаються до відповідальності за порушення податкових правопорушень, деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено обставини, що пом’якшують відповідальність особи.