Новости

Итоги недели

22.01.2021 / 14:51

Місцеві податки та збори: для органів місцевого самоврядування визначено порядок надання податкової інформації

Кабмін затвердив Порядок та форми надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та зборів (постанова від 28.12.2020 р. № 1330). Він зобов’язує сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад надавати податковим органам інформацію щодо: 

  • ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів за додатком 1; 
  • ставок земельного податку та пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування, за додатком 2; 
  • ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування, за додатком 3; 
  • ставок туристичного збору та пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування, за додатком 4; 
  • ставок збору за місця для паркування транспортних засобів та пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування, за додатком 5; 
  • переліку пільг з транспортного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування, за додатком 6; 
  • ставок єдиного податку для платників єдиного податку першої групи за додатком 7; 
  • ставок єдиного податку для платників єдиного податку другої групи за додатком 8. 

Відповідні рішення мають бути надані податковим органам у десятиденний строк з дня їх прийняття, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг. 

Докладніше про урядову постанову та ставки місцевих податків і зборів у 2021 році — в інформації ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Імміграція в Україну інвесторів: Кабмін спростив порядок надання дозволу 

13 січня уряд ухвалив рішення про спрощення порядку надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам.

Тепер подати відповідне клопотання до Міграційної служби України можна на підставі документів, які підтверджують перерахування власних коштів інвестора в іноземній валюті на поточний рахунок підприємства, що створено ним в Україні.

Раніше іноземні інвестори, які виявляли бажання іммігрувати в Україну, повинні були спочатку переводити кошти на інвестиційний рахунок в українському банку, а потім з нього — на рахунок власного підприємства.

Утім норма, що діяла раніше, не скасовується, і іноземні інвестори можуть скористатися будь-яким з доступних варіантів.

Уряд підтримав національних виновиробників: врегульовано питання мінімальних роздрібних цін

13 січня уряд здійснив ще один важливий крок з імплементації дорожньої карти щодо розвитку виноградарства та виноробства, підтримки національних виробників, боротьби з фальсифікатом та підвищення якості продукції.

Рішенням уряду врегульовано питання мінімальних роздрібних цін на окремі види виноробної продукції і приведення їх опису у відповідність із ПКУ.  

«Сьогодні дуже важливо захистити внутрішній ринок вин від зовнішньої експансії та забезпечити споживача якісними українськими продуктами виноробства. У результаті виграють всі: українські винороби стануть конкурентоспроможними і відновлять втрачені позиції на ринку. Виноградарі матимуть більший попит на їх сировину. Український споживач матиме якісний, а не фальсифікований продукт», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Головна проблема полягає в тому, що наразі на ринку відбувається маніпуляція назвами продукції і цінами, коли імпортований НАПІЙ на основі вина (а НАПІЙ — це продукт нижчої якості, ніж ігристе вино) продається за ціною ігристого ВИНА (а якість ВИНА незрівнянно вища). У такій ситуації українські виробники якісних ігристих ВИН опиняються в неконкурентній ситуації, а українські споживачі, введені в оману, купують неякісний імпортований напій замість справжнього ігристого вина.

Прийнята постанова усуває усі ці маніпулятивні різночитання та врегульовує питання «ціна має дорівнювати якості».

Постановою підвищується мінімальна роздрібна ціна на українські вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) з 89 до 109 грн за пляшку 0,7 — 0,75 л (+20 грн), а також приводиться у відповідність із ПКУ опис цих виробів та їх коди за УКТ ЗЕД.

Нормативна грошова оцінка земель за 2020 рік: Держгеокадастр  повідомляє про значення коефіцієнта індексації 

Держгеокадастр повідомила, що індекс споживчих цін за 2017 — 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 %.

Тому значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.

Довідково
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік — 1,703; 1997 рік — 1,059; 1998 рік — 1,006; 1999 рік — 1,127; 2000 рік — 1,182; 2001 рік — 1,02; 2005 рік — 1,035; 2007 рік — 1,028; 2008 рік — 1,152; 2009 рік — 1,059; 2010 рік — 1,0; 2011 рік — 1,0; 2012 рік — 1,0; 2013 рік — 1,0; 2014 рік — 1,249; 2015 рік — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 — для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік — для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) — 1,0; для земель несільськогосподарського призначення — 1,06; 2017 рік — 1,0; 2018 рік — 1,0 та 2019 рік — 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Враховуючи те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, у випадках відсутності внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок не зміниться.

Валютне регулювання: ДПС про лібералізацію 

Як стало відомо, Нацбанк постановою від 15.01.2021р. № 3 лібералізував здійснення деяких валютних операцій.  Вона набрала чинності з 17.01.2021 р. Цією постановою затверджені зміни до Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. 

Внесеними змінами передбачено скасування деяких обмежень на валютному ринку, зокрема:  

  • юрособам дозволено проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах «форвард». Раніше такі операції проводилися лише з метою хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти за експортно-імпортними операціями та за кредитними договорами, а також для придбання юридичними особами —нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики України; 
  • скасовано заборону на операції фізосіб з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард», на операції з купівлі та продажу іноземної валюти та банківських металів на умовах маржинальної торгівлі та на розрахунки в іноземній валюті під час купівлі державних цінних паперів, номінованих у валюті; 
  • дозволено здійснення банківських операцій на умовах «своп» з фізособами-резидентами, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів; 
  • банкам та небанківським фінансовим установам дозволені операції з купівлі іноземної валюти у населення за безготівкові кошти в гривні через термінали самообслуговування.  Зокрема, визначено, що після продажу валюти через платіжні пристрої гривневі кошти зараховуватимуться на власні поточні рахунки фізосіб. Такі операції мають здійснюватися з урахуванням законодавства про фінансовий моніторинг.

Також постановою уточнено вимоги до здійснення фізособами переказів коштів у іноземній валюті за межі України та до одержання таких переказів з-за кордону. Відтепер під час здійснення цих операцій фізичні особи зможуть використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія», де в електронному вигляді відображається інформація, яку містять ID-картка та біометричний закордонний паспорт громадянина України.

Крім іншого, Положення про валютний нагляд доповнено нормами, за якими уповноважені установи як агенти валютного нагляду для здійснення валютного нагляду мають визначати у розроблених та затверджених уповноваженою особою/уповноваженим органом внутрішніх документах (процедурах, програмах, положеннях, процесах) порядок організації здійснення валютних операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Такі уповноважені установи мають забезпечити приведення внутрішніх документів (процедур, програм, положень, процесів) у відповідність не пізніше 01.04.2021 р. 

Коментар НБУ з цього приводу розміщено тут.

Нова комп’ютеризована транзитна система (NCTS): Держмитслужба на вебпорталі створила спеціальний розділ 

У 2021 році Україна має перспективу розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та вже у першій половині 2022 року — розпочати міжнародне застосування Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS). Держмитслужба планує докладно інформувати про відповідні заходи. Для цього на її офіційному вебпорталі створено спеціальний розділ з питань спільного транзиту 

Як повідомила Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту, керівник відділу розвитку міжнародної транзитної системи Департаменту розвитку митної справи та контролю діяльності Держмитслужби, «розділ планується як майданчик актуальної офіційної інформації щодо NCTS: законодавство, нові процедури, терміни змін, навчальні матеріали, роз’яснення, події, відповіді на запитання тощо».   

«Через цей розділ ми плануємо надавати інформацію, яка дасть змогу бізнесу, громадськості, медіа, та й самим митникам зорієнтуватися у змінах, які відбуватимуться  на кожному з етапів застосування системи спільного транзиту в Україні», — зазначає Аліна Брендак.

Передбачається, що розділ акумулюватиме інформацію про всю законодавчу базу, яка регулює питання спільного транзиту на поточний момент, новини щодо запровадження нової системи транзиту, інформацію щодо відмінностей у правилах спільного транзиту порівняно з чинною системою, етапи запровадження NCTS, необхідні інструкції, інфографіки. 

Як уже повідомлялося, у листопаді 2020 року Україна розпочала процес запровадження режиму спільного транзиту. Втім I етап пілотного проєкту із застосування NCTS продовжено до 16.03.2021 р. Це означає, що визначені митниці та трейдери, які беруть участь у експерименті, продовжують діяти відповідно до тимчасових методичних рекомендацій, затверджених наказом Держмитслужби від 13.11.2020 р. № 520, із паралельним поданням двох декларацій: транзитної T1UA та звичної ЕЕ.  

Наступний етап застосування NCTS, повномасштабний пілотний проєкт, розпочнеться одразу після ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для його проведення. Тоді до NCTS буде підключено всі митниці на західному кордоні та найбільші внутрішні митниці. 

«За ці два місяці ми очікуємо прийняття нормативно-правових актів, необхідних для запуску повномасштабного пілотного проєкту. За інформацією Міністерства фінансів зараз вони перебувають в процесі погодження із зацікавленими органами державної влади та громадського обговорення», — повідомила Аліна Брендак.

З її слів, у цей час ті суб’єкти, які мають бажання взяти участь у тестуванні системи, можуть звертатися до Держмитслужби. 

До уваги великих платників податків: ДПС оновлено контакти координаторів 

Нагадаємо, що великі платники, які включені до реєстру ВПП на 2021 рік, з початку поточного року обслуговуються за новим форматом.  Усіх великих платників, які були включені до відповідного реєстру, закріплено за зазначеними міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків. 

При цьому за кожним великим платником податків в Міжрегіональних управліннях закріплений індивідуальний податковий координатор, який здійснює адміністрування всіх податків та забезпечує взаємодію між платником та іншими структурними підрозділами. 

Дізнатися свого координатора можна за посиланням: https://officevp.tax.gov.ua/okremi-storinki/arhiv/283065.html 

Е-кабінети системи фінансового моніторингу: Держфінмоніторинг про їх функціонування 

1 січня набрала чинності постанова КМУ від 09.09.2020 р. № 850, якою затверджено Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації, та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

З огляду на це Держфінмоніторингом розроблено проєкт Порядку створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу. З набиранням чинності Порядком суб’єктам буде надано доступ до особистих кабінетів ІТС «е-кабінет СФМ». За їх допомогою користувачі зможуть сформувати та подати до Держфінмоніторингу визначену законом інформацію, а також отримувати повідомлення, запити, рішення, доручення Держфінмоніторингу та іншу інформацію.

До набрання чинності нормативно-правової бази щодо роботи е-кабінету та надання суб’єктам до них доступу, суб’єкти зобов’язані надавати зазначену інформацію в електронному або паперовому вигляді. З цього приводу читай роз’яснення Держфінмоніторингу.

Земельна реформа: який стан запровадження ринку землі? 

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький поінформував про кроки, які реалізують в Україні в рамках земельної реформи. Зокрема, йдеться про розробку та імплементацію земельного законодавства, запровадження дерегуляції у сфері земельних відносин, передання повноважень місцевим громадам по розпорядженню землями, запровадження системи електронних аукціонів, земельного моніторингу та ін.

«Усі пріоритети Уряду України щодо подальшого впровадження земельної реформи поширюються і на 2021 рік, адже за пів року стартує ринок землі. Для нас важливо забезпечити усі необхідні передумови для успішного запуску земельного ринку та його подальшого функціонування», — зазначив Тарас Висоцький.

Антикорупційна експертиза НАЗК: внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» сприятиме зменшенню зловживань із боку недоброчесних замовників 

НАЗК представило законопроєкт №  4394, що передбачає посилення контролю та відповідальності за порушення недоброчесними замовниками законодавства у сфері публічних закупівель, сприятиме дієвому реагуванню на порушення.

Законопроєкт містить нову підставу для моніторингу публічних закупівель — за зверненням учасника. У разі ухвалення проєкту учасники закупівель зможуть повідомляти Державну аудиторську службу (ДАСУ) про вчинення замовником порушень, які встановлені Антимонопольним комітетом України (АМКУ) або в рішенні суду.

Проєкт визначає, що недоброчесний замовник, який декілька разів порушив законодавство у сфері закупівель щодо одного й того ж самого учасника, і це було встановлено судом або АМКУ, має бути притягнений до адміністративної відповідальності.

Такі умови зменшать кількість зловживань зі сторони замовника та сприятимуть розвитку добросовісної конкуренції в закупівлях.

Детально з висновком антикорупційної експертизи НАЗК вказаного законопроєкту можна ознайомитися за посиланням: http://bit.ly/35yaGP1.

Закон про мову: з 16 січня — за новими правилами

16 січня поточного року  набрала  чинності ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою встановлено, що всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

Так, у супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці — обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

За Законом державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також під час публічних заходів, у рекламі та інших сферах. Крім того, Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Отже, з 16 січня використання української мови як державної у сфері обслуговування споживачів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; фізичними особами — підприємцями; іншими суб’єктами господарювання, що обслуговують споживачів, у тому числі інтернет-магазинами є обов’язковою.

Більш докладно про мовні новації тут.

Оподаткування суб’єктів, які займаються лізинговою діяльністю: Мінфін видав узагальнюючу податкову консультацію

Мінфін наказом від 19.01.2021 р. № 22 затвердив УПК щодо застосування окремих положень пп. 14.1.159 ст. 14 та п. 140.2 ст. 140 ПКУ. Консультацію видано з метою усунення різнотлумачення при застосуванні положень вищезазначених норм ПКУ, які містять посилання на «фінансові установи та компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю», або «фінансові установи та компанії, що провадять виключно лізингову діяльність».

Узагальнююча податкова консультація визначає, що застосування словосполучення «для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю», «для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність» та «до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю» слід розуміти таким чином, що ці словосполучення містять посилання на дві окремі групи суб’єктів, які зазначено нижче:

  • фінансові установи;
  • компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

З текстом УПК можна ознайомитись тут.

Надання комунального майна в оренду: Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію

Мінфін наказом від 19.01.2021 р. № 23 затвердив УПК щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно. Цією консультацією надано роз’яснення щодо впливу порядку розрахунків між орендарем, орендодавцем (балансоутримувачем) та власником майна на дотримання комунальним некомерційним підприємством вимоги ст. 133 ПКУ щодо перебування комунального некомерційного підприємства у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Узагальнююча податкова консультація визначає, що у разі коли відповідно до договору оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство в свою чергу у складі свої доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків не є розподілом доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства.

З текстом  УПК можна ознайомитись тут.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания