Новости

Итоги недели

29.01.2021 / 15:28

Єдиний рахунок працює: наразі понад тисячу платників використовують його для сплати податків

За даними ДПС, понад тисячу платників податків вже виявили бажання сплачувати податки через єдиний рахунок. Так, станом на 20.01.2021 р. до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, включено 1007 платників податків. Через єдиний рахунок уже сплачено 2,9 млн грн. 

Такий спосіб сплати податків є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів. 

Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень. 

Нагадуємо, що єдиний рахунок для сплати податків запроваджено з 01.01.2021 р. Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки. 

Перший — через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001. 

Другий — отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок. 

Третій — надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів  єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів. 

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки. 

Як перейти на єдиний рахунок, дивіться у відео.

Акцизний податок: з 26 січня зросли мінімальні ціни на окремі види алкогольної продукції

Постановою КМУ від 13.01.2021 р. № 17 з 26 січня внесено зміни щодо встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв, зокрема: 

на «Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00) встановлена мінімальна роздрібна ціна 49 грн; 

на «Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 % об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 % об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20 °C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л» за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00 встановлена мінімальна роздрібна ціна 109 грн. 

З метою запобігання здійснення помилок суб’єктами господарювання при встановленні мінімальних роздрібних цін на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, слід враховувати, що: 

на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які газовані, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше застосовується мінімальна роздрібна ціна 109 грн; 

на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, які негазовані (тихі), за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, 2205 90 10 00 з фактичною концентрацією спирту 18 об.% або менше мінімальна роздрібна ціна не застосовується; 

на вермути та інші вина виноградні, з доданням рослинних або ароматичних речовин, за кодами виробів згідно з УКТ ЗЕД 2205 10 90 00, 2205 90 90 00, з фактичною концентрацією спирту більш як 18 об.% застосовується мінімальна роздрібна ціна 49 грн. 

Руслан СТЕФАНЧУКрекодифікацію перших двох книг Цивільного кодексу України плануємо провести до кінця 2021 року

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук розповів про порядок оновлення цивільного законодавства. Водночас на особистій сторінці у мережі «Фейсбук» він оприлюднив проєкт Концепції оновлення Цивільного кодексу України для фахового обговорення.

«Над проєктом Концепції працювала робоча група, створена Міністерством юстиції України. До цієї групи увійшли професори, академіки — провідні цивілісти України, з якими ми, порадившись, вирішили пройти цей шлях; показати, як можна правильно готувати законопроєкти та вести діалог щодо їх необхідності із суспільством і фахівцями. Ми почали з проєкту концепції, далі буде концепція, проєкт закону, а потім його ухвалення з відкритим широким обговоренням на кожному етапі нормотворчого процесу», — зазначив Руслан Стефанчук.

З його слів, робота над проєктом концепції в робочій групі завершена. «Саме в Парламенті України ми плануємо продовжити роботу над цією концепцією», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України. Тому члени робочої групи у ВРУ мають узгодити порядок подальших дій щодо оновлення цивільного законодавства України.

«Якщо говорити про часові межі, то проєкт Плану законопроєктних робіт на 2021 рік передбачає, що рекодифікацію двох книг Цивільного кодексу України буде проведено до кінця цього року. Водночас паралельно ми працюватимемо над оновленням кожної з книг. Сподіваюсь, що вже 2022 року ми матимемо змогу перейти до третьої та наступних книг і поступово завершити рекодифікацію Цивільного кодексу України», — зазначив Руслан Стефанчук.

Оновлення Цивільного кодексу України відбуватиметься в такому  порядку: загальні положення; книга друга щодо особистих немайнових прав фізичної особи; спеціалізовані інститути речового права, інтелектуальної власності, сімейного, спадкового й міжнародного приватного права.

Арешт майна платника податків: розширено перелік обставин 

Мінфін наказом від 19.11.2020 р. № 716 вніс зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків. Змінами передбачено, зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків. 

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, за якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки. 

Наказ набрав чинності з 22.01.2021 р. 

Довідково

Нагадаємо, що окрім зазначеної (нової) норми арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин: 

  • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 
  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу; 
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО; 
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 
  • платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). 

Тож за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. 

Спрощена система оподаткування: за якою формою звітувати? 

З 01.01.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752, яким внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та форми податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця. Оновлені форми звітності починають подаватися за податкові звітні періоди 2021 року. 

Водночас з метою недопущення зриву кампанії декларування єдиного податку четвертої групи у 2021 році суб’єкта господарювання з метою підтвердження/набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік дозволено подавати податкову звітність за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 29.06.2015 р. № 578. 

Ставка  ПДВ для сільгосппродукції 14 %: закон очікує на підпис Президента України   

Мінфін виступає за зниження ставки ПДВ для сільськогосподарської продукції з 20 до 14 %. Але відповідний закон досі очікує на підпис Президента України після його ухвалення парламентом (проєкт № 3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції»). Цей документ розроблено з метою:

  • зменшення економічної ефективності «скруток» та схем ухилення від оподаткування ПДВ операцій з сільськогосподарською продукцією, що в свою чергу має призвести до їх згортання;
  • зменшення обсягів відшкодування ПДВ з бюджету експортерам такої сільськогосподарської продукції, що зменшить навантаження на бюджет і ризики шахрайства з ПДВ; 
  • підтримки виробників сільськогосподарської продукції, її переробників та експортерів.

Це один із перших випадків, коли зниження ставки ПДВ активно підтримується і Мінфіном, і ДПС.

«І, мабуть, саме в цьому криється причина того, що прийняття такого закону супроводжується потужним супротивом з боку так званих експертів від аграрного сектору, які розганяють фейки про чергову зраду та лякають селян і переробників майбутньою катастрофою.

Насправді катастрофа у разі набрання чинності цим законом чекає на ділків від аграрного сектору, які намагаються нажитися на праці селян, створюючи різноманітні схеми перепродажу сільськогосподарської продукції, серед яких найпопулярнішими є «скрутки» з ПДВ. Вони намагаються за безцінь скупити у селян сільськогосподарську продукцію, щоб потім сформувати свою ціну для переробних підприємств й при цьому вкрасти ПДВ з бюджету, використовуючи фіктивні підконтрольні підприємства, а також «скручуючи» з їх допомогою зобов’язання з ПДВ. Зниження ставки ПДВ на операції з такою сільськогосподарською продукцією сильно вдарить по цих схемах, зробивши їх неефективними, а отже, нецікавими для «скрутчиків», — наголошує заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей.

Кілька фактів на підтвердження: у 2019 році в Україні експорт зернових становив 246,4 млрд грн, або 2,4 %, від загального обсягу експорту. Водночас поточна заявка зернотрейдерів на відшкодування ПДВ становила 49,4 млрд грн, або 32,3 %, що свідчить про високий рівень зацікавленості ринку у використанні сільськогосподарських товарів в операціях, за результатами яких підприємці мають право на відшкодування ПДВ з державного бюджету. За оперативними даними, у 2020 році питома вага заявок зернотрейдерів на відшкодування ПДВ з бюджету від загального обсягу заявки становила вже 34,3 %. Тобто попит на такі операції збільшується.

Світлана Воробей пояснює, що операції з сільськогосподарською продукцією також найчастіше використовуються при формуванні штучного «скрученого» ПДВ. Таким чином, зменшення суми ПДВ, яку шахраї сподіваються отримати у вигляді відшкодування з бюджету, зробить «скрутки» з сільськогосподарською продукцією неефективними та нецікавими, а аграрний ринок — прозорим та прогнозованим.

При цьому, запроваджуючи такий інструмент боротьби зі «скрутками», держава не втратить надходжень до бюджету, оскільки всі сільськогосподарські товари, на операції з якими знижується ставка ПДВ, є товарами проміжного споживання (сировиною), що практично не реалізуються кінцевому споживачу. Такі товари використовуються переробною промисловістю для виробництва інших товарів вже кінцевого споживання, на операції з якими ставка ПДВ залишається 20 %. Тобто ПДВ буде сплачено до бюджету повною мірою, але з одноразовою затримкою у два — три місяці, протягом яких сировина перетвориться у продукти кінцевого споживання. У разі експорту сировини значно зменшиться бюджетне відшкодування ПДВ з таких операцій на суму близько 13 млрд грн на рік за рахунок припинення «скруток» з сільськогосподарською продукцією.

Ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях: готуються зміни щодо сплати ПДВ та мита

У Верховній Раді прийнято у першому читанні законопроєкт № 4278 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях)».

Метою законопроєкту є вдосконалення, здешевлення та підвищення ефективності здійснення адміністрування ПДВ щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощення сплати податку одержувачами.

Проєктом пропонується:

  • визначити відповідальними за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв’язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових);
  • привести у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях шляхом закріплення, що базою оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро);
  • встановити можливість відстрочення сплати ПДВ протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру;
  • виключити норми, що стосуються питань декларування товарів для митних цілей та порядку здійснення митних формальностей, у зв’язку із включенням відповідних положень до проєкту закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)», який є системно пов’язаним із цим законопроєктом.

Ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях: готуються зміни щодо порядку їх декларування

Народними депутатами прийнято за основу проєкт закону «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)». Проєкт зареєстровано за № 4279.

Законопроєкт спрямований на вдосконалення, прискорення та підвищення ефективності здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здешевлення та полегшення адміністрування, забезпечення належного обліку переміщуваних у відправленнях товарів шляхом впровадження електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень. Законопроєктом пропонується:

  • запровадити електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів (тимчасових та додаткових), визначення відомостей, що вносяться до таких реєстрів, встановлення процедури та строків їх подання митному органу;
  • закріпити винятково у письмовій формі декларування товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що сприятиме автоматизації процесів здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також веденню об’єктивного обліку та формуванню достовірної статистики щодо таких товарів;
  • усунути суперечності між нормами МКУ в частині визначення, що базою оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу одержувачів-підприємств, є їх сумарна митна вартість;
  • розширити перелік товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом включення до такого переліку алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами незалежно від вартості, а також щодо пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України;
  • розширити перелік документів, якими може підтверджуватись фактурна вартість товарів громадянами з урахуванням викликів електронної комерції, а також передбачення встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, форми рішення про визначення фактурної вартості товарів.

Стягнення простроченої заборгованості за кредитами: незабаром очікуються нові вимоги до кредитодавців та колекторських компаній 

Народні депутати прийняли у першому читанні проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (законопроєкт № 4241). Ним передбачається врегулювати правовідносини, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

Проєктом, зокрема, пропонується визначення таких термінів, як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія». Водночас проєкт містить певні вимоги до кредитодавців та колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

  • дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
  • інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;
  • укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
  • повідомити НБУ про укладення з колекторською компанією договору;
  • контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
  • обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (два і більше разів за рік).

Законопроєктом також пропонується встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом: безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори); надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення); надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).

При цьому під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи-представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача — надати підтвердні документи протягом семи робочих днів.

Законопроєктом пропонується наділити Нацбанк повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Кредитування малого та середнього бізнесу: Нацбанк розширив можливості 

Нацбанк переглянув окремі вимоги до визначення банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями:

  • розширив коло позичальників, оцінку кредитного ризику яких можна буде оцінювати за спрощеною процедурою, тобто базуючись на стані обслуговування ними боргу. За спрощеною процедурою будуть оцінюватися кредити, у тому числі іпотечні, які не перевищують 0,1 % основного капіталу банку;
  • для іпотечних кредитів дозволив враховувати доходи членів родини боржника — фізичної особи під час оцінки його фінансового стану. Також банкам надано право не здійснювати огляд стану житлової іпотеки фізичної особи за наявності договору обов’язкового страхування такої іпотеки;
  • банкам надано право визначати клас боржника, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, з урахуванням класу групи, визначеного на підставі кредитного рейтингу її материнської компанії/контролера за міжнародною шкалою;
  • Нацбанк знизив значення нижньої межі діапазону PD (ймовірність дефолту) під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитами боржників — юридичних осіб на груповій основі до рівня 0,005, що є аналогічним нижній межі діапазону, встановленого для оцінки на індивідуальній основі.

«Ми даємо змогу оцінювати невеликі кредити, які не створюють значних ризиків, за спрощеною процедурою, навіть якщо банк лише починає кредитувати певний сегмент та не накопичив великий портфель. Зокрема, під це підпадатимуть кредити малих та середніх підприємств та іпотечні кредити. Ухвалені зміни сприятимуть розвитку цих пріоритетних у 2021 році напрямів кредитування», — зазначив заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій.

Нові вимоги щодо спрощеної оцінки активів та вдосконалення вимог до групової оцінки почнуть діяти з 01.03.2021 р.

Працевлаштування осіб з інвалідністю: триває прийом звітів за 2020 рік за новою формою № 10-ПОІ

Фонд соціального захисту інвалідів проінформував, що з січня 2021 року територіальними відділеннями Фонду розпочався прийом звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2020 рік за новою формою № 10-ПОІ. Така форма була затверджена наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 р. № 591.

Від роботодавців вимагається подавати або надсилати рекомендованим листом форму звітності територіальному відділенню Фонду за своїм місцезнаходженням до 1 березня року, що настає за звітним. Датою надходження Звіту вважається дата подання роботодавцем Звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою — дата на поштовому штемпелі.

Подання Звіту в електронному вигляді чинним законодавством не передбачено.

Якщо роботодавець раніше подавав цей Звіт, але за 2020 рік у нього середньооблікова кількість штатних працівників зменшилася до семи та менше осіб, необхідно повідомити про це відділення Фонду листом у довільній формі.

Важливо! У разі неподання суб’єктом господарювання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів, або невиправлення помилки у звіті у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення Фонду чекайте на позапланову перевірку Держпраці.

Працевлаштування громадян з додатковими гарантіями: 1 лютого 2021 — останній день прийому Інформації про зайнятість і працевлаштування

Державний центр зайнятості нагадав, що наступного понеділка, 1 лютого 2021 р., — останній день прийому Інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що  мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за 2020 рік. Її мусять надати усі юридичні особи з чисельністю штатних працівників від восьми.

При цьому роботодавці зобов’язані виконувати норматив працевлаштування категорій громадян у розмірі:

  • 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік — для роботодавців із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;
  • не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників — роботодавцям із чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.

Якщо роботодавець не виконує зазначену квоту, з нього буде стягнуто штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні у межах відповідної квоти в двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания