Новости

Судебная практика: для целей ТЦО принимаются во внимание только те хозяйственные операции, которые влияют или могут повлиять на прибыль плательщика, а также отдельные виды доходов, которые облагаются отдельно от прибыли для нерезидентов и плательщиков

18.02.2021 / 08:40

Верховний Суд нагадав, що  якщо платники податків, здійснюючи протягом звітного періоду контрольовані операції, не подали звіт, така бездіяльність становить порушення, відповідальність за яке передбачена п. 120.3 ст. 120 ПКУ. Отже, передумовою, яка надасть можливість вирішити спір, є встановлення обставин щодо того, чи є відповідна операція контрольованою в розумінні положень ПКУ.

З 2015 року для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном. Операції з контрагентом, зареєстрованим у такій державі, визнаються контрольованими з дати включення держави до такого переліку.

Під час визначення цього переліку уряд мав  враховувати такі критерії:

  • держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
  • держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Протягом 2015 року були чинні три  переліки держав, затверджені розпорядженнями Кабміну. За цими розпорядженнями Республіка Кіпр була включена до згаданого переліку держав.

Верховний Суд виявив, що суди попередніх інстанцій, встановлюючи відповідність Республіки Кіпр критерію держави (території), у якій загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, до загальної ставки корпоративного податку в Республіці Кіпр у розмірі 12,5 % додали ще сплачені за Конвенцією між Урядом України та Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно сплати податків на доходи до Державного бюджету України 2 % податків від загальної суми виплачених нерезидентові відсотків.

Водночас такі висновки судів не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства у зв`язку із тим, що якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який за положеннями цієї Конвенції може оподатковуватись в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі (п. 1 ст. 21 Конвенції).

Відтак, зважаючи на наведені положення, Республіка Кіпр зобов`язана надавати вирахування податку, сплаченого в Україні, а тому на Кіпрі фактично буде підлягати сплаті не більше ніж 10,5 % податку, адже 12,5 % податку (які були сплачені нерезидентом) включають 2 % податку, що сплачений в Україні.

З огляду на те, що податок на прибуток підприємств в Україні у спірний період становив 18 %, висновки судів про те, що корпоративний податок на 5 і більше відсоткових пунктів нижчий, ніж в Україні, є необґрунтованими.

Водночас Суд звернув увагу на те, що фактично позивач не вказував під час судового розгляду на неправомірне включення Кабміном Республіки Кіпр до відповідних переліків, а посилався на те, що визначальним для встановлення обов`язку щодо подання звіту є співвідношення ставок в Україні і Республіці Кіпр з урахуванням сплаченого нерезидентом корпоративного податку та сплаченого податку позивачем.

Щодо висновків про те, що операції між позивачем та нерезидентом не впливають на об`єкт оподаткування, колегія суддів звертає увагу на таке.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об`єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з капіталом, включаючи купівлю чи продаж акцій або інших інвестицій, купівлю чи продаж довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

За загальним визначенням участь в кредитах може бути визнана контрольованою операцією, якщо вона впливає на оподатковуваний дохід.  

Таким чином, для цілей трансферного ціноутворення беруться до уваги лише ті господарські операції, які впливають чи можуть вплинути на прибуток платника, а також окремі види доходів, які оподатковуються відокремлено від прибутку для нерезидентів та платників.

Отже, основним критерієм визначення, чи вважаються операції господарськими для цілей трансферного ціноутворення, є їх вплив на об`єкт оподаткування податком на прибуток, який відображається в податковій декларації з податку на прибуток.

Роблячи висновки про те, що відповідна операція з повернення відсотків за користування кредитом не може відображатися на рахунках бухгалтерського обліку, які передбачені для обліку прибутків, збитків та фінансових результатів, а також посилаючись на те, що відповідна операція, з одного боку, зменшує активи (грошові кошти), оскільки є за своєю суттю операцією, яка передбачає списання коштів на користь отримувача, а, з другого боку, зменшує зобов`язання з виплати таких відсотків, відтак не змінює фінансовий результат, суди не навели жодного нормативного регулювання. Крім того, поза межами дослідження лишився фактичний вплив операції з сплати відсотків за користування кредитом на об`єкт оподаткування податком на прибуток, який відображається в податковій декларації з податку на прибуток відповідно до норм законодавства України.

Помилкове тлумачення судами норм матеріального права, а так само ґрунтування висновків щодо застосування норми права на неповному встановленні обставин, що мають значення для вирішення спору, свідчить про передчасність задоволення позову платника податків.

/Постанова ВС від 05.01.2021 р. у справі № 813/3748/16/