Новости

Ответственность налогоплательщиков: ГНС о новой концепции

15.02.2021 / 14:40
Ответственность налогоплательщиков: ГНС о новой концепции

«Ми запроваджуємо нові ефективні механізми врегулювання суперечок у випадках, коли порушення податкового законодавства сталося не з вини платників податків», — наголошує Богдан Катрушин, керівник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. 

Ключовим нововведенням у ПКУ є запровадження концепції притягнення до відповідальності платника податків за окремі податкові правопорушення, контроль за якими покладено на контролюючий орган. Зміни з 1 січня 2021 року були введені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». 

Так, деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено перелік обставин, що пом’якшують або звільняють платника від такої відповідальності. Запроваджено новий склад податкових порушень та модифікація існуючих. 

Зокрема, з 01.01.2021 р. змінено розміри штрафів за порушення правил сплати податків: 

- зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання: при затримці сплати до 30 днів — з 10 до 5 %, після 30 днів — з 20 до 10 %; 

- запроваджено окремі штрафи для випадків умисного повторного порушення у розмірі 25 % та умисного повторного порушення строком більше 90 днів — 50 %. 

Розмір штрафів за податкове правопорушення застосовується залежно від критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків. 

Нова концепція відповідальності платників податків передбачає: 

– детальний аналіз наявності умислу та вини платника податків при вчинені податкового правопорушення та доведення його контролюючими органами; 

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини. Наприклад, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, неподання у строк документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податку або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу тощо; 

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальна, службова чи інша залежність; збіг тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платника про вчинене ним правопорушення); 

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків; 

- зменшення суми штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 % у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує  відповідальність. 

Умовами, які визначають вину особи у розумінні ст. 112 ПКУ, є: 

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; 

- доведення контролюючим органом того, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. 

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення. 

Водночас слід зазначити, що згідно з п. 109.3 ст. 109 ПКУ необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2 — 123.5 ст. 123, пунктами 124.2 та 124.3 ст. 124, пунктами 1251.2 — 1251.4 ст. 1251 ПКУ. 

Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею та повторного триваючого правопорушення.

Відповідно до п. 111.4 ст. 111 ПКУ особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені ПКУ строки та порядком за аналогічне правопорушення. 

При повторному вчиненні правопорушення розмір фінансової відповідальності особи є значно вищим, ніж за вчинення податкового правопорушення вперше. Застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства передбачено нормами статей 117, 119, 120 — 124, 1251, 126, 127, 1281 ПКУ. 

Триваюче правопорушення у п. 111.5 ст. 111 ПКУ визначається як безперервне невиконання норм ПКУ платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом. 

«Отже, ми запроваджуємо нові правила гри, більш цивілізовані, бо вони детально регламентовані законодавством.  Я вже підкреслював, що великі платники податків — це відповідальні підприємства, тому, переконаний, наявність суперечок  не зростатиме. У разі ж їх виникнення, ми маємо ефективний механізм для вирішення будь-яких спорів», — резюмував Богдан Катрушин, керівник Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.