Під час візиту Президента України Володимира Зеленського до Об’єднаних Арабських Еміратів 14 лютого підписано Протокол про внесення змін до Угоди між урядом України і урядом ОАЕ про уникнення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал.
Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Угоди з метою приведення її положень у відповідність із Модельною Конвенцією ОЕСР. Зокрема, Протоколом передбачається:
Суб’єктами виконання Протоколу є Мінфін та ДПС України.
Голова Верховної Ради підписав Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» (проєкт № 3087-д). Що передбачає прийнятий Закон та які його можливі наслідки для бізнесу читай тут.
Очікується, що Бюро посилить ефективність правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки. Як наслідок, зменшиться тіньовий бізнес в Україні та збільшаться надходження податків та зборів, оптимізується структура правоохоронних органів.
Одночасно Голова Парламенту підписав закон (проєкт № 4090), який встановлює терміни ліквідації податкової міліції у зв’язку зі створенням Бюро економічної безпеки України. Ліквідація податкової міліції планується з дня прийняття Кабміном рішення про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».
Обидва закони направлені на підпис Президенту України.
Стан щодо обміну інформацію та перспективи подальшої співпраці стали основною темою обговорення під час онлайн-зустрічі Голови ДПС України Олексія Любченка з Головою Податкової служби Республіки Кіпр паном Яннісом Цангарісом.
«Податковий департамент Кіпру є нашим ключовим партнером з огляду на те, що резиденти України, які намагаються зменшити свої податкові зобов’язання перед державою, використовують саме Кіпр. Більшість наших міжнародних запитів вже багато років поспіль спрямовується саме до Податкового департаменту Республіки Кіпр», — зазначив Олексій Любченко.
Отже, Кіпр є основним партнером України з питань інформаційного податкового обміну для упередження та викриття зловживань у податковій сфері. Податковий департамент Республіки Кіпр вчасно та у повному обсязі надає ДПС інформацію, що є у його розпорядженні, а також відповідні дані, отримані у результаті проведених перевірок.
Зокрема, протягом 2017 — 9 місяців 2020 року українськими підприємствами здійснено виплату доходів на користь нерезидентів на загальну суму 24,2 млрд дол. США. На користь резидентів Кіпру виплачено загалом 5,7 млрд дол. США та утримано податок у джерела в сумі 0,23 млрд дол. США.
За словами Голови ДПС, основним інструментом для збору доказів вчинення порушень при виплаті доходів на користь нерезидентів є обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн. І саме з податковим департаментом Кіпру в ДПС налагоджена ефективна комунікація.
Голова Податкової служби Республіки Кіпр пан Янніс Цангаріс висловив готовність надавати на запити ДПС всю необхідну інформацію з використанням всіх можливих форматів комунікації, зокрема, враховуючи обмеження, які виникають в умовах пандемії.
Комітет з питань інтеграції України до ЄС на своєму засідання 17 лютого розглянув п’ять законопроєктів, якими пропонуються масштабні зміни до ПКУ. Це проєкти № 4101, № 4101-1, № 4101-2, №4101-3 та № 4101-д. Зазначеними законопроєктами пропонується:
За висновком Комітету, усі згадані проєкти не суперечить актам права ЄС і міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції за винятком окремих положень, які потребують доопрацювання. Перелік таких положень Комітет надав у своїх висновках щодо кожного законопроєкту.
12.02.2021 р. набрали чинності зміни до Звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ та Інструкції щодо його заповнення, внесені наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 р. № 821.
Тому сьогодні територіальні відділення Фонду приймають Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2020 р. за формою № 10-ПОІ з врахуванням цих змін. Це також стосується і звітів, які надсилаються рекомендованими листами. Звіти, які складено за попередньою формою (без врахування змін), не приймаються.
Уряд запровадив введення адаптивного карантину в Україні з 24 лютого. Діятимуть чотири рівні епідемічної небезпеки, за якими і встановлюватимуться ті чи інші обмежувальні заходи.
Передбачено чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.
Зелений рівень — той показник, якого слід досягнути для послаблення або скасування протиепідемічних заходів. Він може бути встановлений за умови, що рівень захворюваності на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів України не перевищуватиме 50 % епідемічного порогу, встановленого для відповідного регіону. Другий критерій — виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену) — менше 5 %.
Жовтий рівень є базовим для всієї країни і передбачає відповідні обмеження та протиепідемічні заходи, але з певними пом’якшеннями. Зокрема:
Помаранчевий рівень встановлюється після жовтого і свідчить про ускладнення епідемічної ситуації. Він не передбачає встановлення додаткових обмежень на державному рівні, але сигналізує про небезпеку наближення до червоного рівня.
На червоному рівні передбачається запровадження жорстких карантинних обмежень, які діяли під час січневого локдауну. Зокрема:
Уряд визначив державну установу, яка займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості. Цією установою став Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).
Дане рішення є першим кроком до реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями.
«Мінекономіки розпочало підготовку низки підзаконних актів для практичного запуску закону про «інвест-нянь», який, ми впевнені, дозволить значно підвищити інвестиційну привабливість України. Сьогоднішнє ж рішення щодо визначення UkraineInvest як установи для супроводу проектів є важливим, оскільки дає чітке розуміння, до кого саме звертатись у разі будь-яких питань, хто вичерпно і оперативно може надати всю інформацію і підтримку», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.
До функцій уповноваженої установи належить:
«Закон створює новаторський для України підхід до державної підтримки інвестицій. UkraineInvest запрошує іноземний та український середній бізнес скористатись його перевагами. Мінімальний обсяг інвестицій у розмірі 20 млн євро протягом 5 років дає можливість підприємцям реалізовувати спільні інвестиційні проєкти як з українськими, так і з міжнародними партнерами», — зазначив Виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач.
Нагадаємо, що 10.02.2021 р. Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-ІХ.
Розпочав свою дію наказ Мінфіну від 22.12.2020 р. № 795 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій окремих типів». Таким чином, вже зараз українські трейдери мають чіткий алгоритм заповнення декларацій Т1UA, які подаватимуться ними до системи спільного транзиту NCTS. Перший етап пілотного проєкту запровадження NCTS триває в Україні з 16.11.2020 р.
«До того, як цей наказ Мінфіну набрав силу, трейдери — учасники пілотного проєкту керувалися методичними рекомендаціями щодо заповнення митної декларації окремого типу у вигляді структурованого електронного повідомлення (відповідно до наказу Держмитслужби від 13.11.2020 р. № 520). На сьогодні трейдери керуватимуться також і положеннями відповідного нормативно-правового акта», — роз’яснила Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту, керівник відділу розвитку міжнародної транзитної системи Департаменту розвитку митної справи та контролю діяльності Держмитслужби.
Вона наголосила, що наказ не скасовує опублікованих раніше Держмитслужбою рекомендацій; навпаки, він фіксує, що такий підхід буде актуальний не тільки на період першого етапу пілотного проєкту, але й для всіх наступних етапів застосування NCTS в Україні.
Порядок заповнення митних декларацій окремих типів — це ще один документ документ з пакету тих, які очікуються Держмитслужбою для старту повномасштабного пілотного проєкту із застосування NCTS на національному рівні. Для старту повномасштабного пілоту має бути ухвалено ще ряд нормативно-правових актів, у тому числі щодо порядку виконання митних формальностей при застосуванні режиму спільного транзиту. Очікується, що їх буде прийнято вже у І кварталі 2021 року.
Нагадаємо, що І етап пілотного проєкту із застосування NCTS, участь в якому беруть дві митниці, Волинська та Київська, а також трейдери, які виявили бажання взяти участь в експерименті, продовжено до 16.03.2021 р.
НБУ має намір розширити можливості застосування корпоративних платіжних карток. Для цього регулятор планує осучаснити та удосконалити вимоги законодавства щодо емісії платіжних карток та їх використання бізнесом.
Зокрема, планується чітко визначити, що:
Окрім того, регулятор планує спростити отримання платіжної картки довіреною особою/представником фізичної особи — власника рахунку. Так, передбачається надати можливість складати довіреність на отримання платіжної картки у відділені банку.
Відповідні зміни містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», який регулятор пропонує до обговорення громадськості та бізнес-спільноті.
Нацбанк визначив порядок нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг. Для цього регулятор затвердив відповідне Положення.
Такий нагляд дозволить забезпечити розкриття банками повної та достовірної інформації про фінансові послуги своїм клієнтам, аби вони ухвалювали зважені рішення. Крім того, це забезпечить дотримання банками єдиних правил та вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг і законодавства про рекламу. У підсумку це стимулюватиме банки до відповідальнішої поведінки стосовно споживачів, а також сприятиме захисту прав та інтересів споживачів.
Документом визначено, що нагляд здійснюватиметься в таких формах: безвиїзний нагляд та інспекційні перевірки. НБУ насамперед перевірятиме ті банки, які мають більший ризик порушення прав споживачів фінансових послуг.
Основними джерелами про можливі порушення будуть звернення споживачів фінансових послуг до НБУ, договори банків з клієнтами, інші документи, інформація на вебсайтах банків та в рекламі, дані з відкритих джерел, а також звітність установ.
Також фахівці НБУ під час здійснення нагляду мають право запитувати в банків додаткову інформацію, документи чи письмові пояснення. За порушення законодавства щодо захисту прав споживачів фінпослуг НБУ накладатиме на посадових осіб банку адміністративні стягнення, застосовуватиме до банку штрафні санкції, а також матиме право застосовувати інші заходи впливу.
Зазначені підходи набрали чинності з 13.02.2021 р.