Новости

Виртуальные активы: Нацбанк о базовых понятиях

29.04.2021 / 12:45

У топові новини останнього місяця стабільно потрапляє тема віртуальних активів (їх ще часто називають криптоактиви). Bitcoin – найвідоміший віртуальний актив – то встановлює рекорд вартості, то стрімко падає у ціні, занурюючи власників у депресію. У сусідній Туреччині краху зазнали вже кілька криптобірж, залишивши інвесторів без можливості повернути вкладені кошти.

Водночас у світі й досі немає єдиного визначення – що ж таке віртуальні активи? Адже їхня правова природа надзвичайно складна  – у чистому вигляді це не грошові кошти, не валютна цінність, не платіжний засіб однієї з країн, не електронні гроші, не цінні папери, не грошовий сурогат, не товар. Водночас вони можуть мати ознаки та слугувати цифровим вираженням сутності усього перерахованого.

Як бачите, зовсім не просто упевнено сказати, що ж це таке. У одних країнах їх вважають "товаром", у других –  "інвестиційним активом", у третіх –  "окремим видом цінних паперів". По суті, фінальне визначення може зафіксувати лише держава.

Оскільки тема актуальна й для України, Нацбанк розпочинає серію дописів про віртуальні активи. Аби разом з вами розібратися у цій темі та знати, чому важливо сформувати прозоре середовище для їхнього обігу та яку користь це принесе нашій державі.

Для початку розберемося у базових поняттях.

Звідки ж взявся цей феномен – віртуальні активи? Їхня історія ще не довга, але вже яскрава. Фактично відлік ведеться з початку 2009 року, коли з’явився перший із них – криптовалюта Bitcoin, хоча певні напрацювання та прототипи були і раніше. А зараз у світі, крім криптовалют, налічується десятки видів криптоактивів. Самих криптовалют – майже з десяток тисяч, а їхня загальна капіталізація перевищує два трильйони доларів.

Якщо зовсім спростити, криптоактиви – це зашифрована у цифровому вигляді інформація, яка має певну вартість. Криптографічні технології (криптографія – наука про шифрування) використовуються для захисту інформації від підробки та забезпечення надійності платежів.

Для захисту від підробок запис інформації про нові транзакції та історію транзакцій за весь час існування криптоактиву здійснюється за допомогою іншої інноваційної технології – блокчейну.  Для більшої надійності така інформація ще й зазвичай зберігається у вигляді розподіленого реєстру – не на одному чи декількох носіях, що належать одному власнику, а подеколи – на кількох сотнях і навіть десятках тисяч комп'ютерів по всьому світу.

Транзакції з криптоактивами не можна здійснити фізично (як зі звичайними банкнотами чи монетами), вони віртуальні. І створюються віртуальні активи відразу в цифровій мережі, їх може емітувати будь-хто, іноді для цього достатньо мати лише потужний комп’ютер. Зараз, звичайно, дедалі частіше користувачі не самі створюють та майнять ці віртуальні активи, а купують їх на вторинному ринку – так званих криптобіржах.

Ще одне цікаве запитання: чим зумовлена вартість віртуальних активів? Як і у випадку звичайних активів, курс криптоактивів повністю формується попитом на них та пропозицією на ринку. Чим вища довіра до таких активів та їхня функціональність, тим жаданіші вони для користувачів і тим вища їхня вартість. Звісно, це якщо спрощувати. Бо існує частина віртуальних активів, які "прив’язані" до фіатних валют, дорогоцінних металів або інших активів із стабільною вартістю. Тому у такого виду віртуальних активів є "стабільний" курс, який не коливається від попиту і пропозиції.

Але чим віртуальні активи заслужили таку прихильність користувачів? Найчастіше їхні прихильники вказують, як переваги віртуальних активів низьку плату за транзакції або взагалі її відсутність, підвищену анонімність операцій, часткову або повну відсутність контролю з боку держави.

Останні два пункти викликають зрозуміле занепокоєння регуляторів. Анонімність може бути використана для відмивання незаконно отриманих коштів або фінансування тероризму. Відсутність механізмів контролю з боку держави може призвести до поширення шахрайства та фінансових пірамід, втрати та знецінення інвестицій та вкладень населення. Крім того, негативними наслідками поширення криптоактивів може стати часткова або повна втрата контролю держави над грошовим обігом, а відповідно – над ціновою і фінансовою стабільністю в країні. Нерегульований обіг віртуальних активів сприяє ухиленню від сплати податків і тінізації економіки, що ускладнює виконання державою її основних функцій, зокрема – соціальної.

Щоб цього не сталося, фінансові регулятори по всьому світу впродовж останніх років працюють над створенням цивілізованого та безпечного регулювання для операцій з віртуальними активами. Не стоїть осторонь і Україна. Для нашої країни законодавче врегулювання обігу віртуальних активів – важливе завдання. Це допоможе побудувати в Україні  цивілізований та безпечний ринок віртуальних активів, щоб захистити користувачів та інвесторів від ризиків, властивих цьому ринку, а також зберегти цінову та фінансову стабільність в державі.

У наступних своїх дописах Нацбанк обіцяє продовжити цю тему.