Новости

Виртуальные активы в Украине: на пути к созданию правового поля

24.05.2021 / 17:25

Тетяна СТРЕТОВИЧ, директор Департаменту податків та права Baker Tilly

Незважаючи на практично повну відсутність в Україні правового поля, яке б регулювало порядок здійснення операцій з криптовалютою, кількість таких операцій неухильно збільшується.

Подекуди згадування про віртуальні активи у чинному законодавстві спостерігаються. Так, у Законі України від 06.12.2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наведено визначення віртуального активу — це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Також зазначеним Законом визначений постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів. Водночас цей Закон лише встановлює обов’язки суб’єктів фінансового моніторингу щодо операцій із такими активами.

Але технічний прогрес не спинити і, вочевидь, створення в Україні правил гри щодо операцій з віртуальними активами є вкрай необхідними. Як результат, 28.04.2021 р. Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації рекомендував депутатам ухвалити законопроєкт № 3637 «Про віртуальні активи» у другому читанні.

ЯКИЙ МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОПОНУЮТЬ ВСТАНОВИТИ?

Проєкт закону врегульовує механізм правового регулювання сфери віртуальних активів, а саме:

  • визначає правовий статус, класифікацію, права власності та інші ключові юридичні дефініції (віртуальний актив, гаманець віртуального активу, забезпечений та незабезпечений віртуальний актив, ключ віртуального активу тощо);
  • визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та порядок їх державної реєстрації;
  • визначає права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, а також порядок володіння, користування та розпорядження віртуальним активом;
  • адаптує рекомендації міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF) щодо фінансового моніторингу ринку віртуальних активів;
  • визначає принципи державного регулювання обігу віртуальних активів тощо.

Законопроєкт передбачає і низку суттєвих фінансових санкцій, зокрема:

  • за здійснення діяльності, що має ознаки постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, без державної реєстрації;
  • надання завідомо неправдивих або недостовірних відомостей при поданні заяви про реєстрацію як постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • несвоєчасне інформування Мінцифри про зміну даних, внесених до Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  • неподання або подання не у повному обсязі постачальниками послуг звітності, передбаченої інформації та/або подання недостовірної інформації до Мінцифри тощо.

Крім того, законопроєкт № 3637 передбачає внесення відповідних змін до ЦКУ, законів «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також очікуємо і на низку інших підзаконних актів, зокрема: Порядок реєстрації постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, Порядок ведення Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, Порядок розгляду справ про застосування відповідальності за порушення тощо.

Тож сподіваємося, що формування правового поля на ринку віртуальних активів сприятиме легітимізації та детінізації цього ринку, усуне ризики для роботи міжнародних криптокомпаній і сприятиме залученню іноземних інвестицій.

ДЕКЛАРУВАННЯ ТА ПОДАТКОВІ АСПЕКТИ

Наразі навіть за відсутності відповідного правового статусу операції із криптовалютою знаходяться у полі зору відповідних регуляторів.

Зокрема, в Законі України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» є поодинока згадка, що у складі нематеріальних активів, які належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, серед іншого, наводяться і криптовалюти. Тему розвинуло НАЗК, яке вже більш детально прокоментувало, що таке криптовалюти і як їх слід відображати в е-декларації.

Щодо звичайної декларації про майновий стан і доходи, то податкові органи у декількох індивідуальних податкових консультаціях висловили позицію, що декларування наявності у фізичної особи криптовалюти формою декларації не передбачене, проте оподаткування операцій з криптовалютою ПДФО та ВЗ здійснюється у загальному порядку. До речі, в одній із ІПК податківці одночасно визнали, що «криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею». Водночас ціла низка питань залишається неузгодженими. Отримали криптовалюту від майнингу або у подарунок — оподатковувані доходи? А потім її ж продали — знову оподатковувані доходи? Купили — продали криптовалюту? Формально базою оподаткування 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ буде загальна сума доходу, а не прибуток від операції.

Вже неодноразово найкращі реформаторські наміри стикалися з неузгодженістю вітчизняного податкового законодавства. Тому одночасно із прийняттям Закону України «Про віртуальні активи» має бути надане і чітке роз’яснення податкових органів щодо оподаткування операцій із віртуальними активами.