Новости

Выход из ловушки фиктивности: попытка вторая, но не последняя?

21.07.2021 / 12:40
Выход из ловушки фиктивности: попытка вторая, но не последняя?

Олександр НЕЧИТАЙЛО, адвокат, Адвокатське об’єднання «ЛНМ»
Антон ПОЛЯНИЧКО, адвокат, Адвокатське об’єднання «ЛНМ»
Ярослав РОМАНЧУК, адвокат, Юридична група «EUCON»

Проблема підтвердження даних податкового обліку платників податків за операціями із контрагентами, що мають ознаки фіктивності, встановлені в межах кримінальних проваджень, зокрема за статтею 205 ККУ, набула особливого резонансу після того, як наприкінці 2015 року тодішній Верховний Суд України вирішив, що сама собою фіктивність контрагента тягне неможливість врахувати витрати та податковий кредит за такими операціями.

У постановах від 01 грудня 2015 року № 21-1661а15, від 26 січня 2016 року у справі № 21-4781а15, від 22 березня 2016 року у справі № 21-170а16 та інших було сформульовано правову позицію про те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального її підтвердження первинними документами. При цьому первинні документи, які виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Абсурдний формалізм цієї позиції призводив до того, що навіть сумлінні платники податків, які не отримували податкової вигоди від взаємодії з фіктивними підприємствами, змушені були сплачувати податки замість своїх контрагентів. Яскравий приклад – ситуація з постачанням газу двом тисячам суб’єктів господарювання групою підприємств ВЕТЕК. Через безкомпромісні висновки Верховного Суду України, успадковані новоствореним Верховним Судом, більшість платників податків не змогли скористатися в суді своєю непричетністю до податкових оборудок осіб, що контролювали структури групи ВЕТЕК (дивись, зокрема, постанову КАС ВС від 2.12.19 у справі № 804/729/17 тощо). Фактично тягар провини сторонніх осіб було покладено на сумлінних платників податків, які фактично придбали за ринковою ціною і спожили природний газ та за всієї можливої обачності і добросовісності не мали об’єктивної змоги запобігти порушенню податкового законодавства своїми контрагентами.

Доступ к материалу ограничен и доступен подписчикам после авторизации
Подпишитесь на журнал и Вы получите доступ ко всем публикациям печатного издания