Новости

Вопросы-ответы: в фокусе — НДС

27.07.2021 / 11:40

Про актуальні питання стосовно оподаткування ПДВ, з якими зверталися великі платники до координаторів управління у липні  поточного року, розповів для ЗМІ в.о. начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП Андрій Суббот. Теми, що турбують платників не зазнали особливих змін, зокрема, в «топі» залишаються питання щодо оподаткування ПДВ. Так що ж цікавило платників?

Як повідомив Андрій Суббот, одним з таких питань є застосування штрафів за несвоєчасну сплату ПДВ у випадку, коли платник самостійно виявив помилку у наданій звітній податковій декларації з ПДВ у зв’язку з чим  надав уточнюючий розрахунок на збільшення податку щодо сплати до бюджету до терміну сплати за основною декларацією. При цьому, суму збільшення за уточнюючим розрахунком платник сплатив до бюджету після подання уточнюючого розрахунку - у терміни сплати за основною декларацією.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Виконанням податкового обов'язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо.

Таким чином, дата сплати за уточнюючим розрахунком визначена нормами Податкового кодексу як «до подання такого уточнюючого розрахунку».

Відповідно до пунктів 112.1 та 112.2 ст.112 Податкового кодексу:

особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом,

особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

За порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання статтею 124 ПК України передбачено штрафи в розмірі від 5 до 50 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання за уточнюючим розрахунком, такий платник після фактичної сплати повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від наявності умислу в його діях та терміну прострочення.

Крім того,  упродовж  липня поточного року одним з поширених питань платників  є питання щодо відновлення ставки ПДВ 20% на окремі види сільгосптоварів. Платників турбували правила щодо «перехідних» операцій.

Слід зазначити, що 1 липня Верховна Рада прийняла проект Закону № 5425-д, яким відновлюється ставка 20%  при оподаткуванні ПДВ операцій з постачання на митній території України та імпорті сільськогосподарської продукції, що класифікується  за такими кодами УКТ ЗЕД:

0102 (велика рогата худоба, жива),

0103 (свині, живі),

0104 10 (вівці, живі),

0401 ( в частині молока незбираного),

1002  (жито),

1004 (овес),

1204  (насіння льону),

1207 (насіння та плоди інших олійних культур),

1212 91 (цукрові буряки).

Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовуватимуся до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Закон передбачає такі особливості для  перехідних операцій:

Якщо перша подія при постачанні цих товарів відбулася до набрання чинності новим Законом, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється

Якщо після набрання чинності новим Законом відбудеться повернення попередньої оплати  або поставлених товарів, перша подія   при постачанні цих товарів відбулася до вказаної дати, коригування  сум податкових зобов’язань  з ПДВ здійснюється виходячи з ставки ПДВ 14 %,

Якщо після набрання чинності новим Законом відбудеться постачання  цих товарів  або перерахунок коштів у зв’язку з  збільшенням кількості або вартості таких товарів, то коригування  сум податкових зобов’язань  з ПДВ здійснюється виходячи з ставки ПДВ 20 %.

Андрій Суббот також повідомив про непоодинокі випадки, коли платники питають  щодо  порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку (за показниками приладів обліку), якщо постачальник не реєструє відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи,  визначені у пункті  201.11 статті 201 Податкового кодексу, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Таким чином, якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.

При цьому, платник податку не може включити до податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суми ПДВ на підставі рахунків за  надані послуги, які були виставлені  постачальником за показниками приладів обліку за попередні звітні (податкові) періоди.

Якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту на підставі таких документів шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло право на податковий кредит, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу) за правилами, встановленими статтею 50 Кодексу для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

Більш детально керівник  управління розглянув наступну ситуацію.

Як платнику - продавцю зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, якщо дізнався про  при анулюванні ПДВ - реєстрації покупця?

Підприємство виписало ПН на дату відвантаження товару. Згодом реєстрацію покупця було анульовано. Як зареєструвати РК, якщо покупець вже не є платником ПДВ і повертає товар?

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено статтею 192 Кодексу. I для того щоб постачальник отримав право на зменшення ПЗ, мають виконуватись певні умови.

Умова 1. Відповідно до підпункту 192.1.1 Кодексу, якщо внаслідок перерахунку (повернення товару) зменшується сума компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач зменшує суму ПК за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату коригування.

Умова 2. Постачальник має право зменшити суму ПЗ лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Умова 3. За пунктом 25 Порядку № 1307, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів, зокрема повернення товару постачальнику (продавцю), РК, складений постачальником товарів до ПН, яка видана їх отримувачу — платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем товарів.

Враховуючи зазначені умови, робимо таки висновки.

Висновок 1. У разі втрати покупцем статусу платника ПДВ він не може зареєструвати РК. Крім того, він втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його перебування у статусі платника ПДВ.

Висновок 2. Якщо постачальник не має підстав для складання РК на такого покупця, то не має і підстав для коригування ПЗ.

Незважаючи на те, що в період дії карантинних обмежень штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН не застосовуються, продовжують лунати питання платників щодо відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН. Зокрема, платників цікавить - чи є відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних?

«Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних  та надати покупцю за його вимогою. За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН застосовуються штрафні санкції. Статтею  120 прим. 1 Кодексу не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені», - зазначив Андрій Суббот.

Звертаємо увагу платників на наявність судової практики з зазначеного питання: Постанова Верховного суду України  від 13.05.2021 р. за справою  № 822/745/18.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП