Новости

Пенсионное обеспечение: украинцам крайне необходимо внедрение системы обязательных пенсионных накоплений

04.08.2021 / 10:05

Реформа буде досить складним завданням для системи публічних фінансів, але вона дасть змогу підвищити рівень соціального захисту

Питання запровадження системи обов’язкових пенсійних накопичень в Україні обговорюють уже понад 16 років, а саме з часів пенсійної реформи 2007-го. Тоді в нашій державі мала запрацювати накопичувальна система. Але, на жаль, цього не сталося. І жодна влада відтоді нічого не змінила.

Але ми вже напевне знаємо економічну ціну цього зволікання. Щороку в середньому 600 тисяч українців втрачають змогу взяти участь у цій системі й мати заощадження на додаток до солідарної пенсії. А середня пенсія в тих, хто міг би взяти у ній участь із 2007 року, була б на 20-25 % вищою, ніж нині. Пенсійні накопичення становили б тепер понад трильйон гривень, тобто близько 20 % ВВП 2020 року.

На цьому наголосила міністр соціальної політики Марина Лазебна під час відкриття роботи міжсекторального консультативно-дорадчого органу уряду з розвитку пенсійних накопичень в Україні — робочої групи з питань запровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, створення якої ініціювало Мінсоцполітки.

Досить зволікати

Марина Лазебна зауважила, що Україна має шанс змінити ситуацію на краще. І відповідні законопроєкти вже зареєстровано у парламенті. Протягом року міністерство доопрацювало модель із фіксованими внесками, яку визнано найнадійнішою у світі.

Інфраструктура системи складатиметься з інституцій, які вже діють в Україні: ДПС, Держказначейство, накопичувальні пенсійні фонди, банки та страхові компанії. Для тих українців, які не оберуть собі фонду чи банку, держава створить фонд, який працюватиме за загальними правилами.

Держава забезпечить надійний захист інформації про учасників системи та їхні пенсійні накопичення у єдиному соціальному реєстрі, який вже створює уряд.

Марина Лазебна подякувала Прем’єр-міністрові, який із першого дня роботи на посаді чітко зазначив, що Україні обов’язково потрібні пенсійні накопичення і їх слід запровадити без додаткового обтяження для бізнесу й людей та з надійною системою захисту.

Цивілізаційний вибір суспільства

Прем’єр-міністр наголосив, що мета уряду — створити умови, коли людина перебуватиме у центрі суспільного розвитку.

«Перетворення пенсійного забезпечення на норму життя, підкріплену соціально відповідальним бізнесом, прагненням до легальних відносин на ринку праці, — це цивілізаційний вибір нашого суспільства на шляху до клубу розвинених країн», — наголосив він і зауважив, що запровадження обов’язкових пенсійних накопичень зафіксовано в першій за історію незалежної країни трирічній бюджетній декларації, яку нещодавно схвалила ВР.

У цьому питанні маємо всебічну підтримку всіх важливих міжнародних партнерів: Світового банку, верховного комісара ООН з прав людини, МОП та ін.

«Наступні кроки — це погоджена Верховною Радою, Офісом Президента та урядом дорожня карта розвитку системи пенсійних накопичень, яка передбачає запровадження другого рівня. А також розроблення єдиного соціального реєстру, що є великою реформою соціальної сфери. А також запровадження накопичувальних пенсій для тих, хто працює у важких і шкідливих умовах, і розвиток добровільних пенсійних накопичень на базі чинного законодавства», — поінформував Денис Шмигаль.

Завдання для робочої групи, за його словами, — запровадження за рішенням уряду з 2023 року соціальних пакетів з накопичувальними пенсіями. Ключовими тут будуть працівники бюджетної сфери. Та основна мета — ухвалення відповідних законів і повноцінне впровадження накопичувальної пенсійної системи у всій Україні.

Щоб мати довіру, слід залучити державу

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що Мінфін підтримує запровадження накопичувального рівня в національній пенсійній системі. Проте слід враховувати, що ця реформа буде досить складним завданням для системи публічних фінансів. Це буде додаткове фіскальне навантаження на державний бюджет. Тому ухвалення такого рішення потребуватиме політичної волі щодо часу запровадження об’єктивної спроможності системи державних фінансів.

Він зауважив, що готують комплексне рішення, і мабуть, 2023 року Мінфін зможе оптимально визначити, яким має бути відсоток відрахувань до цієї системи. А щоб українці мали довіру до системи на початковому етапі, дуже важливим, на його переконання, буде залучення до процесу державних накопичувальних інституцій.

«Держава має бути активним учасником цього процесу, показати громадянам, що пенсійні накопичення — це безпечно і корисно. А на другому етапі — створити основи для децентралізації цієї системи», — наголосив міністр.

Серед джерел для інвестицій на початковому етапі він виокремив облігації внутрішньої державної позики. Із часом ці інструменти і портфелі верифікуватимуть. Має бути страхування ризиків щодо цих накопичень так, як щодо депозитів у банківській системі. Особливо це буде важливо саме щодо недержавних накопичень.

Та слід пам’ятати, що і від солідарної пенсійної системи Україна не відмовлятиметься. Проте для результату її роботу слід збалансувати та поліпшити. І найкращим результатом було б, якби солідарна система разом із накопичувальною дали коефіцієнт заміщення на рівні 40 % чи навіть вищий. Така мета, зазначив очільник Мінфіну.

Джерело: Урядовий кур'єр