Новости

Налоговая амнистия: криптовалюта не является объектом декларирования?

20.09.2021 / 11:04
Налоговая амнистия: криптовалюта не является объектом декларирования?

Антон ПОЛЯНИЧКО, адвокат, радник АО «ЛНМ»


Як засвідчує активність профільної ФБ-спільноти, однією з найактуальніших проблем новоявленої податкової амністії залишається можливість включити до спеціальної одноразової декларації вартість криптоактивів. ДПС висловлено думку про відсутність підстав для відображення криптовалют в одноразовій декларації з огляду на законодавчу неврегульованість їх правового статусу. Розберемося з цим питанням докладніше.

З якоїсь причини, відомої лише обмеженому колу допущених до розробки податкових ініціатив у нинішній системі влади, законодавець для цілей одноразового декларування запровадив у ПКУ окреме визначення поняття "активи".

Згідно з новим підпунктом 14.1.280 ПКУ активи фізичної особи для цілей Підрозділу 9-4 - це грошові активи, майно та майнові права. Відтак, аби бути об'єктом одноразового декларування, криптоактиви мають належати до однієї з цих трьох категорій.

Вочевидь криптовалюти не можуть бути віднесені до грошових активів (бо це поняття законодавець також вирішив окремо визначити для використання в межах одноразового декларування і воно не охоплює криптовалюти).

Залишаються майно чи майнові права. Саме з однією з цих двох підгруп активів зацікавлені особи планували пов'язати криптовалюти.

Проте тут нагодився нещодавно прийнятий ВР України Закон "Про віртуальні активи". Саме цей Закон покликаний врегулювати правовий статус криптоактивів в Україні, на відсутність якого жалілася ДПС України.

Закон містить визначення поняття "віртуальний актив", яке пропонується використовувати в українському законодавстві для позначення, зокрема, криптовалют. Відповідно до пункту 1 частини статті 1 зазначеного Закону, віртуальний актив - це нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Причому Закон вирізняє два види віртуальних активів - забезпечені (ті, які посвідчують певні майнові права) і незабезпечені - ті, які жодних майнових чи немайнових прав не посвідчують. При цьому об'єкт забезпечення віртуального активу визначається правочином, згідно з яким такий віртуальний актив створено.

Оскільки фактично всі загальновідомі криптовалюти не ґрунтуються на жодних правочинах, з позицій українського законодавства такі віртуальні активи належать до незабезпечених, тобто таких, що не посвідчують майнові права.

Ключовим у контексті одноразового декларування є те, що віртуальні активи визнані нематеріальним благом.

Нагадаємо, що до легалізації віртуальних активів нематеріальним благом у розумінні Цивільного кодексу України вважалися права інтелектуальної власності, інформація та особисті немайнові права.

Відтепер до цього переліку додалися віртуальні активи.

Та головне - це те, що нематеріальні активи не охоплюються поняттям майна, наведеним у статті 190 Цивільного кодексу України. Відповідно до наведеної норми, майном як особливим об'єктом цивільних прав вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

При цьому майнові права прирівняні до неспоживної речі (частина 2 статті 190 ЦКУ).

Водночас, віртуальні активи не належать до речей. Також, якщо йдеться про незабезпечені віртуальні активи (читай - криптовалюти), то ці об'єкти не посвідчують жодних майнових прав.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави вважати, що криптовалюти можуть бути визнані майном чи майновими правами в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України.

Своєю чергою, саме стаття 190 Цивільного кодексу України має використовуватися для застосування в податкових правовідносинах. Адже підпункт 14.1.105 ПКУ встановлює, що поняття "майно" для цілей ПКУ вживається у значенні, наведеному у Цивільному кодексі України.

Таким чином, коло замикається.

Об'єктами одноразового декларування згідно з ПКУ є грошові активи, майно чи майнові права, причому поняття майна використовується в розумінні Цивільного кодексу України. Натомість ЦКУ не вважає майном чи майновими правами нематеріальні блага. Проте саме нематеріальне благо є правовою суттю криптовалют відповідно до спеціального Закону "Про віртуальні активи".

Висновок за правилами формальної логіки з наведених суджень - криптовалюти не є об'єктом одноразового декларування. Виняток становлять криптоактиви, що є забезпеченими в розумінні українського законодавства. Вони можуть бути задекларовані як майнові права, що посвідчені відповідними активами.

Звісно, цей висновок не можна вважати остаточним і категоричним.

Зрештою, в цивільно-правовій науці подекуди до нематеріальних благ відносять і результати робіт (послуг), і майнові права, оскільки всі ці об'єкти відрізняються від інших об'єктів цивільних прав відсутністю матеріальної форми існування. Також можна апелювати до того, що Закон "Про віртуальні активи" наводить таку характеристику віртуальних активів, як наявність вартості. А економічна цінність - це ознака майна як об'єкта цивільних прав.

Проте усі ці твердження є частиною доктрини права, а стаття 190 ЦКУ має вужчий зміст. І саме вона має застосовуватися до податкових правовідносин.

Вже уявляємо собі, як до суду надходитимуть розлогі висновки науково-правових експертиз, покликані схилити суддів до ширшого розуміння змісту поняття нематеріальних благ, вигідного платникові податків, - як різновиду майна чи майнових прав.

Але для тих потенційних декларантів, які без зайвого галасу прагнуть скористатися ймовірними перевагами так званої податкової амністії, такий сценарій навряд чи прийнятний.

Залишається сподіватися на те, що в межах розробки податкового блоку законодавства про обіг віртуальних активів законодавець конкретизує своє бачення правової природи незабезпечених криптоактивів і визнає їх майном для цілей оподаткування. Адже в окремих випадках такий підхід може бути вигіднішим для держави, дозволяючи їй оподатковувати операції з відповідними активами.

А до цього моменту декларування криптоактивів в межах спеціального одноразового декларування - на наш погляд, ризикований крок навіть порівняно із загальним високим рівнем ризиковості усієї процедури податкової амністії від чинної влади.

Не згодні?