Новости

Итоги недели

24.09.2021 / 13:00

Огляд підготувала Вікторія АЛЕКСЄЄВА,
консультант з питань оподаткування


Законопроєкт № 5600: питання вирішиться наступного тижня?

На наступному тижні  Верховна Рада України планує розглянути законопроєкт №5600. Він вносить зміни до Податкового кодексу України та шести інших законів. 

За попередньою інформацією, серед питань, по яким до бізнесу дослухались – відмова від запровадження ПДВ на продаж житла. Серед питань, які також збурили бізнес, була заборона на виїзд керівників платників податків, що мають податковий борг. Наразі очікується, що заборона буде запроваджуватись за рішенням суду – і в цьому контексті риторичним є питання щодо ефективності судової системи в країні.

Бізнес-спільнота звертається до Офісу Президента України, керівництва Верховної Ради України та усіх народних депутатів стосовно недопущення розгляду Парламентом законопроєкту №5600 за скороченою процедурою та наголошує на необхідності повернення його в Комітет для ґрунтовного доопрацювання із залученням представників бізнесу та експертного середовища.

Докладніше про це тут: 

БЕБу дозволено розпочати роботу з 25 листопада: депутати підтримали таке рішення

22 вересня у Верховній Раді  прийнято зміни до Закону України   «Про валюту і валютні операції» (законопроєкт № 5851). Як наслідок  депутати дозволили  відтермінувати на два місяці початок роботи БЕБ - з 25 вересня на 25 листопада.

Докладніше про це тут: 

Акциз: ДПС про зміни у зв’язку з доопрацюванням системи програмного забезпечення

8 вересня 2021 року відбулись зміни в роботі програмного забезпечення з приймання та обробки «Акцизної накладної». Так, були внесені контрольні заходи щодо реєстрації акцизних накладних, зокрема:

1) перевіряється особа, що реалізує пальне, на наявність ліцензії. У  разі відсутності у суб’єкта господарювання, який реалізує пальне, діючої або призупиненої ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, реєстрація акцизної накладної на реалізацію пального таким суб’єктом господарювання буде відмовлено.

2) перевіряється доступний обсяг зареєстрованих резервуарів для отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне. У разі відсутності інформації, зокрема, по резервуарам, а також у разі перевищення обсягу отримання, зазначеного в акцизній накладній, достатнього об’єму зареєстрованих  резервуарів на акцизному складі, у реєстрації такої акцизної накладної буде відмовлено.

3) перевіряється допустимий обсяг ТЗ для перевезення пального. У разі складання акцизної накладної з обсягом пального, який перевищує загальну місткість ємності (секцій), м3 пересувного акцизного складу, у її реєстрації буде відмовлено.

4) перевіряється отримувач пального – суб’єкт господарювання – не платник акцизного податку, на наявність ліцензії на зберігання пального. У разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.

Докладніше про це тут: 

Інспекційні відвідування Держпраці: віднині вони поза законом?

14 вересня Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 640/17424/19 залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Держпраці на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року, яким визнано протиправною та нечинною постанову КМУ  від 21 серпня 2019 року № 823. Отже, з 14 вересня Держпраці не має права здійснювати інспекційні відвідування, передбачені протиправною постановою КМУ № 823, а складені за результатами таких перевірок акти будуть заздалегідь незаконними. У підсумку, з 14 вересня перевірки Держпраці можуть відбуватись лише в порядку та на підставах визначених Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№877). У разі інспекційного відвідування Держпраці на підставі постанови № 823 підприємцям рекомендується для захисту свої прав використовувати постанову суду апеляційної інстанції у справі № 640/17424/19, за посиланням: https://cutt.ly/UW4JELa

Докладніше про це тут: 

Зміни до Порядку обчислення середньої зарплати: сподівання на адекватність змін були марними?

На жаль, сподівання на адекватність змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, і спрощення розрахунку середньої зарплати були марними. Про це свідчить лист Мінекономіки від 10.09.2021 № 4711-06/45145-07.

Що ж змінюється в алгоритмі розрахунку середньої зарплати, оновленому  постановою КМУ від 01.09.2021 № 917, за роз’ясненнями Мінекономіки? Як враховувати премії з 04.09.2021?

Докладніше про це тут: 

РРО/ПРРО: 17 вересня набрали чинності зміни в частині їх застосування

Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 набрав чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.

Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.

Коротко про деякі зміни:

1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:

- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;

- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);

- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).

Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.

Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».

2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:

«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».

Докладніше про це тут: 

COVID-19: уряд продовжив адаптивний карантин до 31 грудня

На засіданні Кабінету Міністрів України 20 вересня 2021 року прийнято рішення про продовження адаптивного карантину та режиму надзвичайної ситуації до 31 грудня 2021 року. 

"Поточна епідемічна ситуація контрольована. Так, ми фіксуємо зростання кількості нових випадків COVID-19, але завдяки вакцинації маємо запас міцності. Медична система готова реагувати на нову хвилю, але найкращий спосіб зберегти своє життя та здоров’я — щепитися від коронавірусної інфекції за першої нагоди", — заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Він додав, що 21 вересня відбудеться засідання Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на якому оголосять, з якої дати по всій території країни встановлюють жовтий рівень епіднебезпеки. 

При жовтому рівні  діятимуть такі карантинні обмеження: 

  • заборонено проводити масові заходи за участю понад однієї особи на 4 кв. метри площі території або наповненістю залів понад дві третини місць у кожному окремому залі;
  • не більше 4 осіб за столиком в закладі громадського харчування, а відстань між столами — мінімум 1,5 метри;
  • кінотеатри та інші заклади культури працюватимуть із заповненістю залів менше за дві третини місць або 50 % місць у кожному окремому залі;
  • спортивні зали та фітнес-центри працюватимуть лише у разі обмеження кількості відвідувачів з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів площі тощо.

Водночас обмеження жовтого рівня епіднебезпеки не будуть застосовуватися, якщо всі учасники (відвідувачі) та щонайменше 80% організаторів масових заходів, працівників кафе та ресторанів, кінотеатрів, театрів, музеїв чи інших культурних закладів, спортзалів та басейнів матимуть хоча б одне щеплення або чинний (72 год) результат ПЛР- чи експрес-тестування. 

Кінцеве рішення про те, чи надавати послуги тільки вакцинованим, чи дотримуватися всіх карантинних обмежень, залишається за власником. Аби верифікувати безпечність відвідувачів чи працівників закладів (крім освіти) тимчасово слід користуватися міжнародними свідоцтвами, "жовтими" чи "зеленими" внутрішніми COVID-сертифікатами, довідкою 063/о (картка профілактичних щеплень), чинною довідкою про негативний результат (72 год) ПЛР-тесту чи експрес-тестування на антиген. 

Щодо освітнього процесу — заклади освіти працюватимуть за умови наявності не менше як 80 % працівників хоча б одного щеплення. Наприклад, станом на 17 вересня за даними обласних та Київської державних адміністрацій 5 350 шкіл з понад 14 тисяч уже відповідають цим вимогам — мають понад 80% працівників хоча б з одним щепленням від COVID-19. Для верифікації безпечності працівників освіти приймаються міжнародні свідоцтва та COVID-сертифікати. 

Докладніше про це тут: 

Схема структури власності: Мінфін представив нові зразки

Відомо, що обов’язок встановлення інформації про КБВ законодавством покладено на юридичних осіб. Визначення КБВ є специфічним для кожної юридичної особи та залежить від конкретної ситуації, особливостей механізмів володіння і контролю в окремих правових системах та відповідних фактичних обставин.

Докладніше про це тут: 

Фінансова звітність: урядом подовжено строки її подання

Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Зміни спрямовані на задоволення прохання підприємств і регуляторів щодо перегляду строків подання фінансової звітності разом з аудиторським звітом та містять узгоджену позицію Мінфіну, Держстату, ДПС та інших регуляторів щодо подовження таких строків з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зокрема передбачається:

  • подання підприємствами, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, до органів державної статистики та податкових органів до 28 лютого наступного за звітним роком  двох форм – баланс і звіт про фінансові результати;
  • подовжити строки подання підприємствами, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, повного пакету річної фінансової звітності з 28 лютого на 30 квітня або 01 червня в залежності від вимог законодавства щодо дати оприлюднення фінансової звітності;
  • подовжити строки подання підприємствами проміжної фінансової звітності з 25 на 30 число місяця, що настає за звітним кварталом.
  • подовжити строк подання підприємствами, які складають фінансову звітність за МСФЗ, річної фінансової звітності за 2020 рік та проміжної фінансової звітності за 2021 рік в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності до 31 грудня 2021 року.

Докладніше про це тут: 

Податкова амністія: поки без ажіотажу 

В.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують  свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».

Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».

Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».

Докладніше про це тут: 

30 вересня – граничний термін подання Звіту про КО та Повідомлення про участь у МГК

Усі платники, які в 2020 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані до 1 жовтня 2021 року подати Звіт про контрольовані операції.

Звіт про контрольовані операції платники подають в електронній формі. З описом контрольованих операцій платники можуть ознайомитися в п. 39.2 ПКУ. Це операції за участі нерезидентів. Здійснюючи операції з нерезидентами, платникам необхідно звертати увагу на Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045.

Крім того, необхідно звернути увагу на Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480.

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та одночасно обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

За 2020 рік Звіт про контрольовані операції платники податків подають за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 31.12.2020 р. № 841.

Звертаємо увагу платників, що в основній таблиці додатка Звіту про контрольовані операції з’явилися дві нові графи стосовно джерел інформації, використаних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Також варто звернути увагу платників, що перелік сировинних товарів затверджений постановою КМУ від 09.12.2020 р. №1221, набрав чинності 01.01.2021 року.

Платники, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, окрім Звіту про контрольовані операції, зобов’язані подати також Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Його необхідно подати до 1 жовтня 2021 року. Таким чином, останній день подання – 30.09.2021.

Форму Повідомлення затверджено Наказом Міністерства Фінансів України за № 839 від 31.12.2020 року. Наказ набрав чинності в день опублікування – 19 березня 2021 року.

Докладніше про це тут: 

Е-лікарняні: процес пішов 

З 1 жовтня електронні лікарняні повністю замінять своїх паперових попередників. Упродовж наступних двох тижнів інформаційні системи, протоколи обміну даними і правила створення медичних висновків доопрацюють – аби врахувати помилки і нюанси, до яких виникали питання у лікарів, працівників і роботодавців під час тестового періоду.

Тож у жовтні деякі норми, що діють зараз, будуть модернізовані. Наприклад, зміниться термін формування медвисновку і номер е-лікарняного.

Публікуємо відповіді на найпоширеніші запитання від застрахованих осіб і їх роботодавців.

Докладніше про це тут: 

Планові перевірки платників податків: оновлено план-графік на 2021 рік

Державна податкова служба оновила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Докладніше про це тут: 

Незабаром громадяни та бізнес розпоряджатимуться віртуальними активами правомірно: відповідний Закон передано на підпис Президенту

Голова Верховної Ради України підписав Закон «Про віртуальні активи» (проект № 3637). Закон надасть можливість громадянам та підприємствам, які фактично володіють віртуальними активами, розпоряджатись ними згідно чинного законодавства.

Документ передбачає:

  • впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів, його учасників;
  • визначення правового статусу віртуальних активів як об'єктів цивільних прав;
  • впорядкування цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами які виникають в процесі використання віртуальних активів;
  • визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів;
  • встановлення основних засад та принципів державної політики у сфері віртуальних активів;
  • державне регулювання та контроль на ринку віртуальних активів;

Закон направлений на підпис Президенту України.

Докладніше про це тут: 

Екологічне страхування: Міндовкілля наполягає на обов'язковості

У травні Міндовкілля винесло проєкт Закону «Про екологічне страхування» на громадське обговорення. 8 вересня Кабмін погодив текст документу без обговорення. А 9 вересня законопроєкт вже було зареєстровано у ВРУ під номером 6018.

Законопроєкт передбачає введення обов’язкового екологічного страхування для підприємств високого ступеня ризику. У разі відсутності чинного договору екологічного страхування або порушення інших вимог документу діяльність підприємств може бути зупинена частково або повністю.

Прийняття законопроєкту дуже форсується. Водночас, у бізнесу виникає чимало питань в цьому контексті. Одне з них, скільки це може коштувати для компанії. Зараз з проєкту документу це незрозуміло, що, очевидно, є дивним. Адже це, знову ж таки, порушує принципи довгострокового планування – компанії не закладали в бюджет суму на екологічне страхування. Тож звідки взяти кошти на це – риторичне питання.

Важливо нагадати, що в Україні вже діє 2 види подібного обов’язкового страхування цивільної відповідальності – для підприємств підвищеної небезпеки та для інвестора, в тому числі, за шкоду, заподіяну довкіллю, за угодою про розподіл продукції. Відтак, не відомо, яким чином будуть узгоджуватись між собою ці законодавчі вимоги, та чи не вимушені будуть підприємства укладати декілька договорів страхування зі схожими об’єктами страхування.

Докладніше про це тут: 

Планові перевірки 2022 року: до 15 жовтня 2021 року контролюючі органи мають визначитися з переліками суб’єктів господарювання

До 15 жовтня 2021 року необхідно визначити перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2022 році, та забезпечити внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до Інспекційного порталу.

«Узагальнивши досвід, отриманий під час планування заходів державного нагляду (контролю) у попередніх планових періодах ми підготували необхідну інформацію для органів державного нагляду (контролю)», – повідомив голова ДРС Олексій Кучер та зазначив, що для бізнесу також підготовлені рекомендації, на що треба звернути увагу у разі включення їх до плану заходів.

Докладніше про це тут: 

Реформування служби зайнятості: що пропонують змінити?

Уряд підтримав законопроект, спрямований на реформування служби зайнятості, модернізацію страхових підходів у випадку безробіття та впровадження нових активних програм на ринку праці. 

“На сьогодні проблема безробіття залишається актуальною для України, особливо це стосується молоді. Запропонований законопроект дозволить вдосконалити роботу служби зайнятості та запровадити ефективні підходи до працевлаштування, що відповідають сучасним реаліям та  потребам людей і бізнесу.  Державна служба зайнятості має перетворитися на сервісну установу, що надає якісні послуги”, - зазначила заступниця Міністра економіки України Світлана Глущенко.

Так, законопроектом пропонується: 

  • замінити неефективний механізм квотування працевлаштування на  компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій безробітних, зокрема молоді. Такий підхід дозволить молоді швидше набути досвід роботи та підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.
  • сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат ЄСВ.
  • запровадити надання фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності.

Також документом передбачається удосконалити  підходи до умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю: посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин. 

Докладніше про це тут: 

 Мін’юст та ДПС здійснять звірку відомостей про фізичних осіб: для чого це потрібно?

На засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято зміни до постанови КМУ № 1064 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного  реєстру актів цивільного стану громадян», що дозволить провести ідентифікацію в Реєстрі

Про це повідомив заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Відповідно до прийнятих змін, Міністерство юстиції разом з Державною податковою службою повинно провести звірку відомостей, що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

«У разі ідентифікації осіб ми зможемо наповнити наш Реєстр відомостями про реєстраційний номер облікової картки платника податків відносно них. Це дозволить Міністерству юстиції забезпечити послідовну ідентифікацію усіх актових записів цивільного стану, складених відносно особи, щодо якої отримано відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків», - пояснив заступник Міністра.

Крім того, постановою передбачається вносити до Реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у разі державної реєстрації визначених актів цивільного стану, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, а також внесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрації актів цивільного стану.

Докладніше про це тут: 

Розмитнити авто можна буде через Дію: Мінцифра запускає експериментальний проєкт

Здійснити митне оформлення автомобілів можна буде в Дії. Уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт.

Подати необхідні документи, сплатити митний збір і завершити митне оформлення транспортного засобу можна буде онлайн. Усе максимально зручно, просто і без жодної корупції.

Для впровадження проєкту була вибрана одна з найпоширеніших категорій транспортних засобів, які найчастіше ввозяться на митну територію України, — 8703. Це легкові автомобілі, мотоцикли, скутери тощо.

Відповідно до постанови можна буде: 

  • здійснити митне оформлення шляхом подання попередньої митної декларації, загальної декларації прибуття в усній формі;
  • подати документи в електронній формі в Дії;
  • сплатити митні платежі в Дії протягом 10 днів;
  • завершити митне оформлення автоматично.

Експериментальний проєкт внесе зміни в Митний та Податковий кодекси України, що дозволить розмитнювати через Дію й інші види транспорту.

Докладніше про це тут: 

Роботу фрілансерів законодавчо врегулюють: законопроєкт щодо нестандартних форм зайнятості прийнято за основу

21 вересня У Верховній Раді прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості».

Метою законопроекту є урегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю.

Законопроектом пропонується закріпити у Кодексі законів про працю України нову форму трудового договору - «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом», як особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Проектом передбачено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10 % загальної кількості трудових договорів.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, можуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Запропонованими змінами також пропонується доповнити частину п’яту статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» положенням, яке передбачає, що при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Докладніше про це тут: 

Захист прав працівників посилять: відповідний законопроект прийнято за основу

Верховна Рада України 21 вересня прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників».

«Законопроект спрямований на посилення захисту працівників та налагодження конструктивного соціального діалогу для збереження трудового потенціалу країни. Крім того, ухвалення такого законопроекту передбачено Угодою про асоціацію з Європейським Союзом», – зазначила заступниця Міністра економіки України Світлана Глущенко.

Так, ухвалення цього законопроекту дозволить реалізувати домовленості передбаченні статтею 420 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також імплементувати окремі положення актів законодавства ЄС та Міжнародної організації праці.

Серед основних нововведень, які пропонується передбачити законопроектом:

  • обов’язкове повідомлення роботодавцями профспілок про заплановане масове вивільнення та подання необхідної інформації для розроблення заходів щодо зменшення масштабів звільнення на підприємстві;
  • уточнення критерію масового вивільнення працівників;
  • право всіх працівників на укладення колективних договорів, у тому числі тих, що працюють у роботодавців – фізичних осіб;
  • можливість поширення норм галузевої угоди на всіх роботодавців відповідної галузі;
  • коригування строку дії умов колективного договору у разі зміни власника юридичної особи, її відокремленого структурного підрозділу;
  • інформування працівників про умови колективного договору не лише до початку їхньої роботи, а також, якщо договір укладено пізніше та коли до нього вносяться зміни.

Крім цього, у чинне законодавство включаються норми щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Також забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом.

Докладніше про це тут: 

Декларування партії товарів, які класифікуються за одним кодом УКТЗЕД, спростять: відповідний законопроект прийнято за основу

22 вересня у Верховній Раді прийнято за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо урегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу».

Законопроєктом пропонується викласти у новій редакції статтю 267 та доповнити статтю 280 Митного кодексу України такими положеннями Митного кодексу Європейського Союзу:

  • спрощене декларування партії товарів, які класифікуються у різних товарних підпозиціях згідно з УКТЗЕД (на рівні перших шести знаків) за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД, за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка мита з товарної підпозиції УКТЗЕД у межах однієї товарної позиції УКТЗЕД;
  • поширення спрощеного декларування партії товарів, які класифікуються у різних товарних підпозиціях УКТЗЕД, на експорт товарів;
  • перерахунок специфічної ставки мита в адвалорну для справляння мита за найбільшою ставкою з товарної підпозиції УКТЗЕД у межах однієї товарної позиції УКТЗЕД.

Докладніше про це тут: 

Ввізне мито-2022: про ставки при імпорті товарів з ЄС можна дізнатися онлайн

Мінекономіки вже традиційно розміщено на сайті Міністерства довідкову інформацію щодо ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2022 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це дає можливість українському бізнесу планувати свою діяльність на 2022 рік.

Докладніше про це тут: 

Законодавство України у сфері захисту прав споживачів хочуть гармонізувати із законодавством ЄС: що пропонується?

22 вересня, на черговому засіданні Уряд підтримав нову редакцію  Закону  «Про захист прав споживачів». Законопроект спрямований на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі  та чесної конкуренції, а також зменшення навантаження на бізнес шляхом скасування застарілих норм.

«Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів втрачає актуальність та  не відповідає сучасним викликам. Це призводить до численних випадків порушення прав споживачів, при цьому споживач фактично опиняється сам на сам зі своїми  проблемами. Ухвалення нового законопроекту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності»,- зазначила заступниця Міністра економіки України Ірина Новікова.

Так, зокрема, документом пропонується:

  • гармонізувати  законодавство України у сфері захисту прав споживачів із законодавством ЄС шляхом імплементації Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію;
  • поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
  • визначити перелік інформації про продукцію та продавця, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, а також відповідальність за відсутність такої інформації;
  • звільнити бізнес від обов’язку створювати обмінний фонд товарів та сплачувати неустойку споживачеві за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки;
  • надати споживачеві право на зниження ціни або повернення коштів, якщо недолік товару з’являється після ремонту;
  • звільнити від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, Держпродспоживслужбу та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів;
  • надати Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) продавця, який не надав достовірну інформацію на цьому  вебсайті про своє найменування, місцезнаходження, зобов’язавши при цьому Держпродспоживслужбу звернутись до провайдера щодо відновлення такого доступу, при виконанні суб’єктом господарювання вимог закону.

Докладніше про це тут: