Новости

ФЛП-«единщик» по договору займа получил в пользование квартиру, которую будет сдавать в аренду : какие налоговые последствия такой операции?

21.10.2021 / 10:39

ВІДПОВІДЬ

Передача квартири фізичній особі – підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.

Разом з тим до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку буде включатися сума орендної плати, отриманої таким підприємцем на підставі договору оренди.

При цьому, слід зазначити, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів (до 01.01.2021 р. – 100 квадратних метрів), нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (до 01.01.2021 р. – 300 кв. м) (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі (ст. 828 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу (до суми доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому відповідно до п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Враховуючи викладене, оскільки передача квартири фізичній особі– підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 Кодексу у такого підприємця не виникає.

Разом з тим до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку буде включатися сума орендної плати, отриманої таким підприємцем на підставі договору оренди.

При цьому слід зазначити, що не можуть бути платниками єдиного податку першої  третьої груп фізичні особи  підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів (до 01.01.2021 р. – 100 квадратних метрів), нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів(до 01.01.2021 р. – 300 кв. м) (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Одночасно зауважуємо, що договір позички є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов'язання, тому в розумінні Кодексу податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.

За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області