Новости

Политика по ТЦО как инструмент избежания налоговых рисков

06.12.2021 / 13:30
Политика по ТЦО  как инструмент избежания налоговых рисков

Тетяна САВЧУК,
аудитор, керівник практики ТЦУ та аудиту ID Legal Group


Внутрішні розпорядчі та організаційні документи все частіше починають сприйматись і керівниками, і різними співробітниками не як додатковий паперовий тягар, а як реальний запобіжник для усунення спорів, претензій та можливих майбутніх проблем. 

Сьогодні ми б хотіли звернути свою увагу на такий важливий організаційний документ як політика з трансфертного ціноутворення, яка, як на нашу думку, має бути в наявності у всіх компаній, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність не залежно від того, чи ідентифіковані у них контрольовані операції в конкретному звітному періоді, чи ні.

Наявність такої затвердженої політики має бути спрямована на ідентифікацію та оцінювання ризиків виникнення ТЦУ-вимог, ідентифікацію інструментів управління ними у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Така політика дозволить бути готовим до різних варіантів економічних наслідків ЗЕД-операцій та оперативно на них реагувати.

Якщо політики ТЦУ у компанії немає, саме час її розробити та впровадити. За наявності впровадженої політики ТЦУ компанія вже на етапі формування цін матиме обґрунтований підхід та певний рівень впевненості у тому, що контрольовані операції відповідають принципу «витягнутої руки». Бізнесу також важливо оперативно оцінити зміни умов формування вартості в ланцюжку поставок та як вони впливають на поточну політику ТЦУ групи.

При її розробці ми рекомендуємо звернути увагу на наступні питання:

  • методи ціноутворення, які запроваджені на підприємстві (ринкова кон’юнктура, прив’язка до валютного еквівалента, метод cost+ чи інші);
  • важливі критерії, що можуть впливати на ціноутворення (обсяги продажів, строки розрахунків, умови постачання тощо);
  • ідентифікація співставних елементів (внутрішні операції чи незалежні учасники ринку/конкуренти), важливі критерії співставності, що можуть бути прийнятними при відборі співставних елементів;
  • інформація про доречні джерела інформації(як внутрішні, так і зовнішні);
  • ідентифікація доречного показника рентабельності, який має застосовуватись при економічному аналізі контрольованих операцій.

Звісно, що неможливо наперед передбачити усі можливі варіанти умов та обставин, які можуть супроводжувати контрольовані операції. Проте, наявність узгодженої політики з ТЦУ, спрямованої забезпечити відкриті та прозорі умови проведення операцій між пов'язаними особами, убезпечить компанію від людського фактору (коли зміна відповідальної особи або залученого консультанта з питань ТЦУ тягне за собою необґрунтовану зміну методів обґрунтування відповідності ціноутворення принципу «витягнутої руки», джерел інформації тощо). 

При запровадженні політики ТЦУ особливо на етапі погодження продажів (наприклад, фахівцями відділу збуту) буде можливо контролювати ризики, не доведеться проводить економічний аналіз контрольованих операцій постфактум, що може призвести до ймовірних донарахувань податкових зобов'язань з податку на прибуток, до необхідності застосування кредит-нот, компенсаційних коригувань, застосування штрафів та виникненню спорів із контролюючими органами.

Особливо політика ТЦУ необхідна компаніям, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність із сировинними товарами через спеціальне регулювання такої діяльності в частині наявності вимоги інформування контролюючого органу про укладання форвардних та ф’ючерсних контрактів,  досить жорсткі вимоги щодо дотримання умов поставки за такими контрактами та високу чутливість ціноутворення на сировинні товари від різних ринкових чинників. 

З 2021 року без політики ТЦУ не зможуть подати свою декларацію з податку на прибуток нерезиденти, які ведуть діяльність в Україні через свої постійні представництва, оскільки рівень оподатковуваного прибутку, який має бути відображений у звітності, повинен розраховуватись виходячи із принципу «витягнутої руки».