Новости

ТОП-9 правовых выводов Верховного Суда: налоговый рейтинг за октябрь 2021 года

15.12.2021 / 10:28

Максим КВАРАЦХЕЛІЯ,
адвокат, м.Одеса



9 місце. Планові перевірки. Внесення коригувань до річного плану-графіку перевірок 

Стисло (тут і надалі згідно тлумачення адвоката Максима Кварацхелія):

Включення інших платників податків до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення податкових перевірок в поточному році не відповідає нормам пунктів 77.1, 77.2 статті 77 ПК України. 

Законним може бути "оновлення" та "коригування" плану-графіку. Під цим слід розуміти  уточнення, виправлення помилки в частині платників податків, вже включених до оприлюдненого плану-графіка.

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду): 

«…дійсною метою оприлюднення плану-графіка є завчасне попередження платників податків про проведення такої перевірки, з окресленням її орієнтовного предмету. Визначення конкретної мети та періоду, за який перевірку буде проведено, здійснюється у наказі про проведення документальної планової перевірки. У такий спосіб законодавець запровадив додаткову гарантію прав платників податків від свавільних дій контролюючого органу.

…Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року по справі N 826/11217/18 виснував, що норми статті 77 ПК України не передбачають можливості коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка. Включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пунктів 77.1, 77.2 статті 77 ПК України. З урахуванням приписів пунктів 77.1, 77.2 статті 77 ПК України використані у Порядку N 524 терміни "оновлення" та "коригування" плану-графіку слід розуміти саме як уточнення, виправлення помилки в частині включених до оприлюдненого плану-графіка платників податків.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції…»

(Постанова від 07.10.2021 р у справі №1.380.2019.005752)

8 місце. Запити податківців. Вимоги до змісту 

Стисло:

Запит контролюючого органу про надання платником податків податкової інформації у зв`язку з можливими порушеннями податкового законодавства, повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. 

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. 

Як наслідок, платник податків звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для призначення документальної позапланової перевірки, передбачених пп. 78.1.1 п.78.1 статті 78 ПКУ. 

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду): 

«31. Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

36. …запит контролюючого органу про надання відповідної податкової інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

…39. …у складених запитах не зазначено проводилася перевірка інших платників податків чи отримано податкову інформацію, за результатами чого відповідачем виявлено факти, які свідчать про порушення ТОВ "Омега" податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення ТОВ "Омега" податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

40. Зазначене не дає підстав суду касаційної інстанції вважати такий запит законним та обґрунтованим, а відтак позивач був звільнений від обов'язку надавати на них відповідь, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача визначених підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстав для призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "Омега", у зв'язку з чим наказ N 1351 від 19 червня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.»

 (Постанова від 04.10.2021 р у справі № 804/4223/17)

7 місце. Податкові перевірки. Чи є безумовною підставою для скасування ППР незаконне призначення перевірки? 

Стисло:

Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки, яка була незаконно призначена і проведена, є також незаконними.  

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду): 

«Не можна не погодитись, що наслідки перевірки, яка не мала бути призначена і проведена, якби відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, є також незаконними і не можуть створювати правових наслідків такої.»

(Постанова від 28.10.2021 р у справі  № 810/3099/18,
див.також правовий висновок у іншій справі щодо суміжного питання –
постанову від 08.09.2021р у справі № 816/228/17

6 місце. Податок на доходи фізичних осіб. Визнання доходу позичальника

Cтисло:

Визнання доходу платника податку (наприклад, позичальника) податковим агентом (наприклад, банком-кредитором) не є підставою для виникнення податкового зобов`язання такого платника податку.

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду): 

«…визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов'язання позивача.»

                                                                            (Постанова від 26.10.2021 р. у справі 560/2552/19)

5 місце. Камеральна перевірка. Чи є підставою для скасування ППР його прийняття за наслідками дослідження первинних документів?

Стисло:

Так. Податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у разі його прийняття за наслідками дослідження під час камеральної перевірки первинних документів. Адже первинні документи не передбачені законом (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ)  у якості джерел інформації, які можуть бути використані під час камеральної перевірки.

Дослідження первинних документів повинне здійснюватись в межах документальних перевірок. 

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду):

«…під час камеральної перевірки…при формуванні висновків про порушенням Позивачем норм податкового законодавства використано відмінні від передбачених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України джерела інформації. Так, контролюючим органом досліджувалась не тільки подана Позивачем податкова звітність за серпень 2017 року, а й листи, надані Мінекономрозвитку, Мінрегіону, ДНДІ "Укрдіцемент", ДП "Сепроцем", ДП "Буковинастандартметрологія", сертифікати відповідності, надані Підприємству "ДІМ" тощо.

Поряд із цим, дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов'язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинне здійснюватись в межах документальних перевірок. Отже, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення Позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.

Отже, встановлення судовим розглядом факту проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, на переконання колегії суддів є достатніми для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень…»

 (Постанова від 21.10.2021р у справі  №600/2340/20-а)

4 місце. РРО. Одне чи декілька порушень (неодноразове невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку)

Стисло:

Одне. Не виконуючи щоденний друк фіскального звітного чеку впродовж кількох днів, суб'єкт господарювання вчиняє 1 порушення. Тому за таке порушення може бути застосовано лише 1  фінансову санкцію незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку. 

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду):

«…не виконуючи щоденний друк фіскального звітного чеку або не забезпечуючи подання до органів доходів і зборів звітності із застосування реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання вчиняє триваюче порушення.

У свою чергу, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пунктах 4, 5 статті 17 Закону N 265/95-ВР (прим. автора М.К. – Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р.), відповідний орган доходів і зборів може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку ...»

(Постанова від 23.10.2021 р у справі №815/881/16)

3 місце. ПДФО. ФОП на загальній системі оподаткування. Момент включення до витрат

Стисло:

Витрати фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування, які включаються до складу собівартості реалізованих продукції, товарів або послуг, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду):

«Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

…Суди попередніх інстанції дійшли висновку, що придбані ФОП ОСОБА_1 протягом 2018 року товарно-матеріальні цінності, які не були продані (реалізовані) станом на 31 грудня 2018 року, були безпідставно віднесені позивачем до суми витрат за 2018 рік, оскільки вказані ТМЦ в подальшому могли бути й не реалізовані в межах господарської діяльності фізичної особи-підприємця, або ж використані позивачем для власних цілей без мети отримання прибутку тощо. Як наслідок, наведені вище порушення призвели до завищення фізичною особою-підприємцем витрат у 2018 році.

Здійснене судами правозастосування положень статті 177 ПК України узгоджується із практикою КАС ВС, висловленою, зокрема, у постановах від 21 травня 2020 року у справі N 824/257/18-а та від 12 квітня 2021 року у справі N П/811/1150/17.»

(Постанова від 20.10.2021 р у справі № 560/2108/19)


2 місце. Арешт «сум ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ» у кримінальному провадженні

Стисло:

Такий арешт є незаконним, якщо не буде встановлено:

  1. здатність такого ліміту ПДВ бути речовим доказом згідно ст.98 Кримінального процесуального кодексу України, якщо метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів;
  2. існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що «сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ» є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ст.170 Кримінального процесуального кодексу України).

Джерело - правовий висновок Великої Палати Верховного Суду:

«85. За змістом частин першої та другої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

86. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

.. 89. Отже, під час вирішення питання щодо погодження або непогодження клопотання слідчого про накладення арешту на суми ліміту ПДВ позивач мав перевірити як формальну відповідність такого клопотання вимогам статті 171 КПК, так і визначити, чи є згаданий розрахунковий показник, інформація про який зберігається в електронній системі адміністрування ПДВ і облік якого здійснюється автоматично, об'єктом, право на який може бути обмежено у розумінні статті 170 КПК (зокрема, чи може цей запис в електронній системі взагалі бути доказом злочину, підлягати спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, бути об'єктом забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна), а також чи може цей показник бути речовим доказом за змістом положень статті 98 цього ж Кодексу, якщо метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.

…92. Таким чином, висновок ВРП (прим.авт.МК- Вищої ради правосуддя), з яким погодився суд першої інстанції, про невиконання прокурором ОСОБА_1 завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, та необґрунтоване втручання у господарську діяльність юридичних осіб внаслідок погодження клопотань слідчого про накладення арешту на суми ліміту ПДВ є правильним.»

                                                                        (Постанова від 07.10.2021 р у справі  № 9901/628/19)

1 місце. Надання суду документів, не наданих під час перевірки 

Стисло:

Ненадання документів під час податкової перевірки позбавляє платника податків права посилатися на такі документи у подальшому. 

Винятком є лише 2 випадки: 

  1. надання таких документів контролюючому органу після завершення перевірки протягом 10 (5) робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) перевірки (п.86.7 та пп. 86.7.4 ст.86 Податкового кодексу України);
  2. ненадання цих документів під час податкової перевірки внаслідок їх вилучення правоохоронними органами в рамках кримінального процесуального законодавства України.

Джерело - правовий висновок Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду):

«Позивачем не спростовано та матеріалами справи підтверджується, що зазначені документи, під час перевірки не подавалися. При цьому, відповідно до положень п. 44.7 ПК України, відсутні докази того, що податковий орган відмовився їх прийняти до врахування у зв'язку з проведенням перевірки. Не надано також доказів подання вказаних документів після завершення перевірки, що передбачено положеннями п. 44.7 ПК України. Крім того, відсутні докази вилучення у позивача первинних документів в рамках КПК України.

…обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами п. 44.6 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених вище документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що … витрати під час перевірки не підтверджені належними доказами.»

(Постанова від 21.10.2021р у справі № 802/1464/17-а,
АЛЕ див. протилежний правовий висновок у іншій справі -
постанову від 17.02.2020 р. у справі № 808/7101/15)