Новости

ВЭД-2022: на что следует обратить внимание бизнеса?

23.12.2021 / 14:01

Олег КИРИЄВСЬКИЙ,
Партнер First Chair Legal, співголова митного комітету EBA


На що варто звернути увагу бізнесу.

1. Обов’язок пред’являти товари митниці при кожному імпорті та експорті

Про це вже багато сказано. Але є відчуття, що це, все одно, поки не загальновідомий факт.

Отже, з 7 листопада 2022 року компанії не зможуть випускати товари у вільний обіг, використовуючи декларацію ЕА, без пред’явлення їх митному органу. Аналогічно — кожен експорт підлягатиме пред’явленню митниці. Єдиним винятком будуть компанії, що матимуть статус Авторизованого Економічного Оператора (АЕО-С).

2. Статус Авторизованого Економічного Оператора

І хоч це не зовсім новина 2022 року, все ж, думаю, це стане одною з головних тем для обговорення в митній сфері.

Україна — одна з близько сотні держав, що впровадили програму АЕО. Якщо дуже коротко, то це статус, який надає компанії низку переваг і спрощень. Одним із таких спрощень (для компаній із статусом АЕО-С) — є можливість завершувати імпорт товарів за місцезнаходженням об’єктів компанії, а також експортувати товари з таких об’єктів. Це дозволить компаніям не потрапляти у згадані вище обмеження.

З іншої сторони, логістичним та митно-брокерським компаніям буде також цікаво отримати статус АЕО-Б, що дасть їм конкурентні переваги:

  • можливість працювати зі спрощеними митними деклараціями для клієнтів із статусом АЕО-С,
  • зниження ризиків огляду після подання загальної декларації прибуття для перевізників.

Окремо варто відзначити, що кількість заяв на отримання авторизації АЕО-С, що можуть бути у одночасному розгляді в 2022 році – обмежена. Крім того, до 7 листопада 2022 року тільки виробники, що є одночасно експортерами/імпортерами, зможуть подати анкету для отримання статусу АЕО-С. Відповідно, є певна ймовірність черг. Як на митних терміналах, так і на авторизацію.

Детальніше про статус АЕО ви можете прочитати у статті тут.

3. Режим спільного транзиту (NCTS) та транзитні спрощення

У 2022 році Україна планує приєднатись до зони спільного транзиту. Схожі меседжі лунали також від європейських колег (які нас туди, власне, і мають запросити) під час попередньої моніторингової місії. Це дозволить українським компаніям транзитувати вантажі (без необхідності почергового оформлення товарів у транзит у кожній країні) через ЄС, Норвегію, Швейцарію, Туреччину, Сполучене Королівство та інші цивілізовані країни.

З моменту приєднання, використовуючи декларацію Т1 і режим спільного транзиту, компанія зможе переміщувати вантаж, наприклад, з Лісабону до Києва без додаткового оформлення у внутрішній транзит. При цьому, сплату митних платежів забезпечуватиме відправник своєю фінансовою гарантією.

Трейдери також зможуть отримати транзитні спрощення — серед них право завершувати транзит одразу у себе на об’єкті. Це доповнить обсяг спрощень, для компаній, що уже матимуть статус АЕО-С. Трейдери зможуть як завершити режим спільного транзиту на своєму об’єкті і одразу ж розмитнити товар.

Особливо це актуально, бо критерії для отримання статусу АЕО-С, зараховуються при отриманні обох видів спрощень.

4. Запровадження Альтернативних правил Пан-Євро-Мед

Можливо, у когось виникне питання, а які це основні правила Пан-Євро-Мед. Простими словами це Конвенція, що визначає правила набуття товарами преференційного походження у вільній торгівлі з нашими партнерами. Такі правила вже є частиною угод з ЄС, ЄАВТ, Ізраїлем, Грузією тощо.

Тепер на сцену виходять Альтернативні Правила Пан-Євро-Мед. У ЄС, ЄАВТ і ще декількох державах вони уже працюють з 2021 року. В Україні ці правила також будуть запроваджені. Прогнозовано — у першому кварталі 2022.

Альтернативні правила можна застосовувати паралельно із основними. Фактично, на вибір сторін операції. І це, само по собі, є новиною.

Правила трохи, а подекуди й дуже, спрощують набуття преференційного походження на товари:

  • впроваджують повну кумуляцію (що таке кумуляція, ви також можете прочитати тут),
  • збільшують строк чинності сертифікатів походження та розширюють підстави для ретроспективного підтвердження походження,
  • пом’якшують частину правил достатньої переробки.

Таким чином, багато товарів, які раніше не могли набути українського походження при експорті – зможуть його набути (маємо надію) з кінця першого кварталу 2022 року.

5. Криміналізація товарної контрабанди

На момент написання цієї статті, законопроект про криміналізацію товарної контрабанди було прийнято в першому читанні і внесено до порядку денного на друге читання. Цей законопроект — президентський, визначений як невідкладний. Дуже ймовірно, що він буде прийнятий уже найближчим часом.

До цього, в Україні була криміналізована виключно контрабанда культурних цінностей, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, лісоматеріалів тощо. Тобто, певного вузького переліку конкретних товарів. Законопроект до другого читання передбачає криміналізацію контрабанди будь-яких товарів, а також підакцизних товарів, як спеціальну норму.

Контрабанда повинна стати кримінально караною, якщо вартість переміщених поза митним контролем (або з приховуванням від нього) товарів (станом на 1 січня 2022 року) становитиме близько 1 мільйона 200 тисяч грн. Якщо говорити про підакцизні товари, то їх контрабанда буде злочином, якщо товарів ввезено на суму близько 600 тисяч (із 1 січня 2022 року).

Звичайно, вказаний перелік — суб’єктивний. Є низка інших важливих подій у митній сфері, що прогнозовано стануться у 2022-му. Але усі п’ять перелічених факторів точно значно вплинуть на сферу міжнародної торгівлі.

А тому, будьмо готові.