Новости

Выплата доходов нерезидентам: при каких условиях можно применять пониженную ставку налогообложения?

29.12.2021 / 08:45

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020 р. внесено зміни до підпунктів 103.2 та 103.3 статті 103 Кодексу, якими запроваджено новий підхід при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та які деталізують визначення бенефіціарного власника доходу.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, то під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов'язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.

Розрахунок (звіт) податкових зов’язань нерезидентів, якими отримано дохід із джерелом їх походження з України відображається у додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація). Додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачено доходи. Сума податку до сплати переноситься до рядка 23 ПН Декларації.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі - Декларація), самостійно виявлені помилки, які уточнюють показники Декларації відповідно до статті 50 Кодексу та впливають на визначення податкових зобов’язань, відображаються у рядку 31.

При збільшенні податкових зобов'язань застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пеня відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, які відображаються у рядках 33,34 Декларації.

У разі необхідності, відповідно пункту 46.4 статті 46 Кодексу разом з такою податковою декларацією платник податків може подати доповнення до такої декларації, які складено за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області