Новости

Більшість бізнесу займається оптимізацією сплати податків у рамках дозволеного – Ніна Южаніна

10.06.2016 / 18:20

З кінця квітня працювала робоча група з підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон, яка відповідно до Указу Президента України №180/2016 мала завершити роботу до 10 червня 2016 р.

«Ми із завданням впоралися, але я б хотіла на розширеному засіданні за присутності 70 експертів – представників різних асоціацій ще раз проговорити кінцеву редакцію всіх законопроектів і потім уже зареєструвати їх у Верховній Раді», — повідомила керівник робочої групи, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна під час круглого столу «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України».

В нашій державі тренд щодо так званої деофшоризації новий, на міжнародному ж рівні дискусія про податкове планування почалася в листопаді 2012 р. Тоді влада Великої Британії звинуватила Google у мінімізації податкових зобов’язань. На що в компанії відповіли: мовляв, сплачують виключно те, що передбачено чинним законодавством, тобто використовують оптимальні моделі сплати податків.

За основу в Україні було взято кроки плану дій BEPS з протидії розмиванню податкової бази, які включають регулювання оподаткування контрольованих іноземних компаній, визнання іноземних компаній резидентами України, обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами, упередження зловживань у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування тощо. Одним із елементів деофшоризації є також запровадження обов’язку подання громадянами нульової, або разової, декларації.

Миттєвих змін для бізнесу не буде, запевняють розробники законодавчих ініціатив – бізнес матиме час пристосуватися до нових вимог. «Головне – не наробити помилок. Лише декілька країн імплементували план дій БЕПС, і то не цілком», — застеріг президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. «Ми не можемо бути попереду європейського потягу, але так склалося політичне життя, що зараз ми вимушені будемо або приймати зважені законопроекти, або йти шляхом прийняття невдалих рішень, які можуть змінити хід подій в Україні, знищуючи економіку. А цього ми не можемо допустити», — констатувала Ніна Южаніна.

Пакет антиофшорних законопроектів обіцяють зареєструвати в парламенті найближчими днями.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА:

До складу робочої групи під моїм головуванням увійшло чимало експертів і ми майже завершили напрацювання пакету законопроектів відповідно до тієї концепції деофшоризації, яка обговорювалася на перших засіданнях місяць тому.

Ми не можемо бути попереду європейського потягу, але так склалося політичне життя, що зараз ми вимушені будемо або приймати зважені законопроекти, або йти шляхом прийняття невдалих рішень, які можуть змінити хід подій в Україні, знищуючи економіку. А цього ми не можемо допустити.

Тому ми вимушені напрацьовувати базові законопроекти і через систему виключення періодів введення в дію деяких норм запроваджувати їх. Тобто щоб усі норми, які здаються жорсткими на даний момент і не дуже сприймаються бізнесом, могли запроваджуватися з відтермінуванням, щоб надати час бізнесу або переструктуруватися, або прийняти відповідні управлінські рішення, або змінити взагалі свої господарські процеси. І ніхто не має права говорити бізнесу, що правила гри змінюються вже завтра. Це безвідповідально. Це може принести тільки збитки як державі, так і  інвестиційному клімату України в цілому, і опустити Україну на багато щаблів вниз.

Ми зараз стоїмо на порозі величезних змін до податкового законодавства взагалі всіх країн. Що стосується України, то це особливий випадок, тому що країни зі слабкою економікою, коли впроваджують такі механізми контролю, то це ніби занадто обтяжливо для бізнесу. Але наша країна не може випасти із тієї тенденції, яка складається навколо нас, і тієї необхідності, яка складається навколо нас. Ми маємо приєднатися до директиви ОЕСР про автоматичний обмін інформацією, і зараз Мінфін, ДФС – усі напрацьовують підготовчу роботу, яка необхідна для того, щоб долучитися до автоматичного обміну інформацією.

Ми вимушені будемо і як майбутня країна Європейського Союзу обов’язково імплементувати в законодавство України ті зміни, які нам необхідні, як би вони не сприймалися суспільством. Нам доведеться приймати зміни і про розкриття банківської таємниці, і багато інших речей, які зараз при обговоренні є надтяжкими в розумінні. Вони не сприймаються, їх не підтримують, але, я думаю, що крок за кроком ми маємо рухатися в цивілізованому напрямі. Ми почали незворотний процес імплементації законодавства, пов’язаного з боротьбою з розмиванням податкової бази. Іншого шляху немає. Ми не можемо відрізнятися якимись своїми методами і відлякувати цим всіх іноземних інвесторів.

Тим більше, що правила трансфертного ціноутворення, які впроваджені в наше законодавство з вересня 2013 р., починають приносити позитивні наслідки для держави тільки зараз. Тому чим раніше ми почнемо цей тяжкий шлях, тим скоріше і будемо мати позитивні наслідки. але вони будуть не відразу. Немає такого механізму або такого рецепту, щоб відразу побороти розмивання податкової бази. Я впевнена що, більшість бізнесу все-таки займається оптимізацією в рамках легальних правил, які дозволені, тобто наявних дірок у законодавстві, або взагалі в рамках встановлених міжнародних правил, які тільки зараз починають змінюватися буквально в усіх країнах.

 

Начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України Микола МІШИН:

Правила не стоять на місці, як і бізнес не стоїть на місці, постійно вдосконалюючи свої податкові схеми і вигадуючи нові варіанти. Природно, що ніхто не хоче сплачувати податків і, користуючись прогалинами в законодавстві, навіть великі корпорації вдаються до мінімізації сплати податку на прибуток. Google та Apple сплачують всього 2% податків з урахуванням легальної мінімізації, ніж вони мали б сплачувати за законодавством своїх країн.

Тому й Україна, ступивши на шлях контролю за трансфертним ціноутворенням, протягом трьох років уже декілька разів змінювала правила трансфертного ціноутворення. У зв’язку з розвитком напряму деофшоризації нас очікують чергові зміни, тепер уже з урахуванням міжнародного досвіду, передбаченого планом дій BEPS.

Без сумніву, проблема розмиття податкової бази тісно пов’язана з проблемою трансфертного ціноутворення. 4 з 15 кроків плану BEPS присвячено безпосередньо трансфертному ціноутворенню. Це кроки, які відображають головну мету всього проекту BEPS – прибуток повинен залишатися в тій країні, де створюється вартість.

В ході роботи над цими кроками серед основних питань, які було розглянуто, – оцінка нематеріальних активів і відповідність розподілення прибутку від нематеріальних активів згідно з внеском кожної зі сторін у його створення.

Було розглянуто питання функціонального аналізу, підходів до його проведення і оцінки функцій активів і ризиків, які кожна сторона угоди вкладає у створення вартості, щоб справедливо розподілити цю вартість.

І дуже серйозно піднімалися питання реального контролю над тими ризиками, які кожна зі сторін бере на себе. Підкреслювалося, що з метою трансфертного ціноутворення податковий орган має право ігнорувати угоду або дію за наявності обставин, які свідчать про комерційну ірраціональність. Тобто концепція превалювання суті над формою.

В ході роботи над цими діями також особливу увагу було привернуто до висоокоризикових сфер трансфертного ціноутворення, зокрема послуг з низькою доданою вартістю та операцій із сировинними товарами.

Одностайної згоди експерти дійшли щодо кроку 13 BEPS, який кардинально змінив підходи до підготовки документації з трансфертного ціноутворення. Передбачено трирівневий підхід до документації, згідно з яким компанії – міжнародні групи повинні надавати такі види документів: мастерфайл (інформація з усього ланцюга створення вартості), локальний файл (інформація про конкретні операції в конкретній юрисдикції), звіт в розрізі країн, який повинні будуть подавати всі міжнародні компанії і групи з доходом протягом фінансового року понад 750 млн. євро.

Мета цього кроку спрямована на сприяння податковим органам в отриманні якомога більшої кількості інформації, щоб оцінити ризики трансфертного ціноутворення, і вибіркового працювати і контролювати саме тих платників податків, які переходять від легальної мінімізації до агресивного податкового планування.

Також в рамках 13 дії передбачено запровадження автоматичного обміну інформацією між країнами саме в розрізі країн.

Завдання в рамках деофшоризації – повністю запровадити крок 13, а також запровадити новий інститут послуг з низькою доданою вартістю і змінити підхід до оцінки й контролю за сировинними товарами

Якщо депутати підтримають законопроект, з 1 січня 2017 р. ці нові правила будуть працювати в Україні.

 

Директор Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України Дмитро ДОНЕЦЬ:

Профільним Комітетом Верховної Ради було створено робочу групу, в рамках якої розроблено проект так званого разового декларування.

Передбачено, що разове декларування пройде протягом  IV кварталу 2016 р. Фактично подавати декларацію матимуть можливість всі фізичні особи – резиденти України.

Процедура декларування є абсолютно добровільною. Кожен повинен вирішити для себе, виходячи зі встановлених правил, чи повинен він щось декларувати, чи не повинен.

Звітність буде подаватися в електронній формі. Ми залишили виключення тільки для тих осіб, які знаходяться за межами України – вони матимуть можливість подати звітність у паперовій формі шляхом надсилання поштою.

Об’єктом декларування буде фактично все майно, яке є у фізичної особи станом на 31 грудня 2015 р. Це кошти в національній та іноземній валюті – безготівкові й готівкові, банківські метали, валютні цінності, цінні папери, акції, облігації, корпоративні права, сертифікати, векселі, транспортні засоби, нерухоме майно, цінні об’єкти рухомого майна, такі як антикваріат, витвори мистецтва, дорогоцінне каміння, об’єкти незавершеного будівництва, частки паїв у юридичних особах, будь-які інші фінансові інструменти, які мають значну цінність.

Особа може самостійно визначити, з якої суми в попередні періоди нею не було сплачено податки, і сплатити з неї 5%.

Що надає держава взамін сплати такої суми податку? Певні гаранті. По-перше, особу яка задекларує податок до сплати, не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 212 (ухилення від сплати податків), ст. 366 (службове підроблення), ст. 367 (службова недбалість) КК України. По-друге, така людина звільняється від будь-якої адміністративної відповідальності, від відповідальності за порушення валютного законодавства, законодавства, пов’язаного із захистом економічної конкуренції. Окремо особа звільняється від обов’язку пояснювати та розкривати джерела походження тих активів та тих грошових коштів, майна, що зазначені в декларації.

Держава також гарантує повну таємницю збереження і нерозкриття інформації, що буде заявлена в разовій декларації. З цією метою буде встановлено кримінальну відповідальність посадових осіб, які будуть займатися обробкою інформації, поданої в рамках разового декларування..

Ще один дуже важливий момент. ДФС не буде мати можливості проведення перевірки за результатами подання разової декларації. Це те, чого боялися багато фізичних осіб і представників бізнесу. До того ж, у нас був не дуже приємний досвід з податковим компромісом, коли проводилися перевірки ДФС.

Що буде якщо особа вирішила не подавати декларацію? Буде вважатися, що у будь-якої такої фізичної особи є в наявності майно, яке було належним чином зареєстровано. Крім того, щодо кожної особи буде вважатися, що вона володіє коштами в розмірі 750 мінімальних зарплат (трохи більше 1 млн. грн.), – це абсолютно розумний ліміт, який виводить з-під декларування 90% громадян.

Залишаться тільки ті особи, в яких дійсно є значні статки і які бажають їх задекларувати із відповідною сплатою податків.

Після того, як буде проведено разове декларування, це стане підґрунтям для запровадження непрямих методів, оскільки дані, заявлені або незаявлені в декларації, будуть використовуватись при аналізі поточних витрат фізичних осіб.


Ольга ГЕРМАНОВА

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00