Статьи

Спрощена система оподаткування: скасування не на часі

02.09.2016 / 10:00

Як гармонізувати загальну і спрощену системи оподаткування? Відповідь на це запитання наразі залишається в законодавчій площині.
Посадовці Мінфіну тим часом не обіцяють радикальних змін щодо реформування «спрощенки», наголошуючи на тому, що її скасування передчасне, а процес переходу «спрощенців» на загальну систему оподаткування потребуватиме тривалого часу.

Аргументи «за» і «проти»

Реформування спрощеної системи оподаткування — одне з найдискусійніших питань і в податковій сфері, і в суспільстві в цілому. Не в останню чергу тому, що впроваджена як система, що дає малим підприємцям можливість спокійної і незалежної роботи, вона поступово перетворилася на своєрідну пільгу і офшор всередині держави, що дає змогу великому бізнесу ухилятися від оподаткування. Останніми роками цій проблемі приділяється дедалі більше уваги і у звітах фахівців МВФ та інших потенційних зарубіжних кредиторів України, які рекомендують збільшити податкове навантаження на «єдинників», оскільки пільгове оподаткування нібито сприяє нечесній конкуренції.

Відповідно до змін, прийнятих минулого року до Податкового кодексу України, в частині спрощеної системи оподаткування міститься норма про зменшення для платників третьої групи річного обсягу доходу з 20 млн грн до 5 млн грн зі збільшенням ставок з 2 % до 3 % — для платників ПДВ  і з 4 % до 5 % — для неплатників ПДВ.

Нове в законодавстві
Відповідно до змін, прийнятих минулого року до Податкового кодексу України, в частині спрощеної системи оподаткування міститься норма про зменшення для платників третьої групи річного обсягу доходу з 20 млн грн до 5 млн грн зі збільшенням ставок з 2 % до 3 % — для платників ПДВ і з 4 % до 5 % — для неплатників ПДВ.

Але це лише перший крок до справжніх реформ. «Спрощенку» в Україні потрібно радикально скорочувати», — переконаний економіст-реформатор і радник Прем’єр-міністра України Іван Міклош, хоча водночас вважає, що повністю скасовувати її не слід. «Для малого бізнесу, для бабусь, які чимось торгують, це хороша система. Не тільки через низькі ставки, а й через прості процедури адміністрування. Це хороша система, але зараз вона занадто широка. Майже всі професіонали — медики, юристи, IT-фахівці — користуються цією системою», — наголосив Міклош. На переконання радника Прем’єр-міністра, саме проблеми зі «спрощенкою» зашкодили легалізації зарплат після зниження ставок ЄСВ.

«Так, раніше було 41 % соціальних відрахувань у сумі, а зараз 22 %. Але за спрощеною системою ви платите ще менше — 5 — 7 %. Нинішня спрощена система заважає вийти бізнесу з «тіні», — озвучив своє бачення проблеми Міклош. — Та сподіваюся, що в майбутньому спрощена система зміниться. Навіть якщо ми залишимо в спрощеній системі лише фізичних осіб, якщо виведемо юридичних осіб. Часткова реформа — це теж добре, крок у потрібному напрямі. Але моя думка, що спрощену систему потрібно залишити тільки для справді малого бізнесу. Не для високооплачуваних фахівців IT-галузі, не для юридичних осіб», — резюмував Міклош.

«Нинішня спрощена система — один із основних інструментів ухилення від сплати податків, легального ухилення. Навіть якщо нею користуються тільки законослухняні люди, вона надає можливості для ухилення. Що роблять бізнесмени? Вони просто ділять свій бізнес на менші частини і не платять майже нічого в бюджет», — заявив Іван Міклош.

З його слів, така ситуація руйнує українське бізнес-середовище: «Коли хтось сплачує, а хтось не сплачує податки, порушується конкуренція. Вони підштовхують робити так само інші компанії. Але якщо всі так чинитимуть, то грошей у бюджеті не буде».

«Ми не проти спрощеної системи, — заявляє і Голова ДФС України Роман Насіров. — «Єдинники» — це бізнес, якому держава дала преференції — спрощену систему оподаткування та істотно занижену податкову ставку. І якщо людина заробляє, то було б правильно, щоб і вона сама собі нараховувала зарплату і сплачувала податки. Адже «єдинники» сплачують 200 грн на місяць, а з найманих працівників навіть з мінімальною зарплатою утримують по 600 грн».

«Але говорити про скасування спрощеної системи передчасно, не забезпечивши поступовий, комфортний для бізнесу перехід від спрощеної до загальної системи», — заявив нещодавно заступник міністра фінансів Євген Капінус і висловив припущення, що швидше за все це буде тривалий процес. Посадовець переконаний, що спрощена система на сьогодні певною мірою допомагає функціонувати й виживати мікробізнесу.

З історії виживання
Проблема реформування спрощеної системи оподаткування, вважають експерти, наразі залишається у законодавчій площині. Тому, працюючи над нею, законотворці мають врахувати чимало різноманітних нюансів, не забуваючи, з якою метою її було запроваджено, і враховуючи уроки доволі близької історії.
Єдиний податок для малого бізнесу було запроваджено наприкінці 1990-х як ефективна форма оподаткування малого бізнесу, який до того перебував, по суті, в «тіні». Це рішення швидко підтвердило свою ефективність. Адже до запровадження цього податку малі підприємці не сплачували нічого, крім податку на доходи з мінімальної зарплати, хоча на той час цей бізнес був достатньо прибутковим. Після запровадження спрощеної системи оподаткування у формі єдиного податку податкові надходження від цієї категорії платників податків збільшилися одразу в кілька разів, стимулюючи водночас стрімке зростання малого підприємництва. Та спрощений режим оподаткування дуже швидко перетворився на пільгу, оскільки закон не визначав ні індексації для ставок єдиного податку, ні верхньої межі доходів його платників. Так, за даними Програми USAID ЛЕВ («Лідерство в економічному врядуванні»), вже 2009 року третина робочих місць перебувала в малому бізнесі; на 1000 осіб припадало 66 малих підприємств, що перевищувало відповідний показник у більшості країн ЄС.
У 2010 році правила оподаткування «єдинників» було змінено таким чином, що загальне податкове навантаження зросло майже вдвічі і лягло непосильним тягарем на багатьох малих приватних підприємців. У листопаді 2010-го спроби скасувати спрощену систему оподаткування викликали масові протести підприємців, які вилилися в Податковий майдан. Врешті-решт, на Податковий кодекс було накладено вето Президента. Кодекс було ухвалено за умови, що уряд розробить нові норми роботи спрощеної системи.

Рівні умови для всіх

Експерти наголошують на важливості усвідомлення того, що ідеальної системи оподаткування немає. Не можна підходити до проблеми тільки з точки зору наповнення бюджету. Єдина проблема, що існує, — це коли є дві різні системи оподаткування (спрощена і загальна), що між собою взаємодіють. Тоді й виникають можливості мінімізації податків. Ось на цьому, переконані фахівці галузі, потрібно сконцентрувати увагу держави, щоб не дати цієї можливості.

Приміром, експерт Володимир Дубровський звертає увагу на досвід країн, які мають виплати по безробіттю і «зазвичай роблять усе можливе, аби підтримати навіть просте виживання малого бізнесу, оскільки він запобігає безробіттю». На думку фахівця, ці підприємства все ж створюють додану вартість і займають свою власну нішу, яка не цікавить більші та продуктивніші підприємства. Водночас альтернативою є або безробіття, або низькопродуктивні та низькооплачувані робочі місця у більших фірмах.

З фіскальної точки зору ця пільга для низькопродуктивних підприємств є виправданою, бо вона допомагає заощадити на виплатах по безробіттю, генеруючи хоч якийсь дохід для бюджету. В цілому експерт вважає, що втілювати ідею «рівні умови для всіх» варто розпочинати із загальної системи оподаткування, зробивши її простішою в застосуванні, більш однозначною, передбачуваною і вільною від корупції.

За даними Держстату України
У 2010 — 2011 роках у малому бізнесі зникло близько 2 млн робочих місць.
У 2012 році в Україні було зареєстровано майже 1,5 млн фізичних осіб —підприємців.
Більше 1 млн із них стали «спрощенцями». Всі разом вони сплатили понад 3,5 млрд грн податків до бюджету.

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00