Оплата праці

Додаткові гарантії учасникам АТО

05.09.2016 / 17:09

З 30.08.2016 р. набрав чинності Закон № 1436, яким внесено зміни до ст. 14 Закону про зайнятість. Нагадаємо, що ст. 14 Закону про зайнятість визначено категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Серед них — ті, що є недостатньо конкурентоспроможними на ринку праці, а отже, потребують додаткового захисту держави. Відтепер до таких захищених державою категорій належать і учасники АТО. Розглянемо, які нові можливості для працівників — учасників АТО та їх роботодавців запроваджено згідно зі змінами, внесеними  Законом № 1436.

Розрахунок квоти

Підприємства, установи та організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб повинні забезпечити квоту у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування осіб, зазначених у частині першій ст. 14 Закону про зайнятість, у тому числі  учасників бойових дій.

Квота розраховується роботодавцем самостійно. Для цього роботодавець не пізніше 1 лютого після звітного року подає до державної служби зайнятості відповідний звіт — «Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню» за формою, затверд­женою наказом № 271.

Після розрахунку роботодавцю стає зрозуміло, скільки саме працівників, зазначених у частині першій ст. 14 Закону зайнятість, він має працевлаштувати у поточному році для виконання квоти. Укомплектувати штат роботодавець може самостійно або за сприянням державної служби зайнятості.

У разі невиконання 5 % квоти працевлаштування роботодавцем протягом року з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Привілеї для роботодавця

Відповідно до ст. 26 Закону про зайнятість роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій ст. 14 цього Закону (крім тих, які визначені п. 7 частини першої ст. 14) та яким надано статус безробітного, за направленням центрів зайнятості (строком не менше ніж на два роки), щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Механізм компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком № 347.

Проте претендувати на компенсацію, визначену ст. 26 Закону про зайнятість, не можуть бюджетні установи — на них ця норма не поширюється (п. 1 Порядку № 347).

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення». Закон № 1436 — Закон України від 07.07.2016 р. № 1436-VIII «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». Закон № 3551 — Закон України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Наказ № 271 — наказ Мінсоцполітики України від 16.05.2013 р. № 271 «Про порядок надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню». Порядок № 347 — Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 р. № 347

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00