Письмо

Лист ДФС України від 13.09.2016 № 19916/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за надання резиденту послуг з транспортування товару на підставі зовнішньоекономічного договору поставки»

20.09.2016 / 12:20

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за надання резиденту послуг з транспортування товару на підставі зовнішньоекономічного договору поставки, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фрахтом вважається винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому:

базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до положень п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Кодексу базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Таким чином, якщо зовнішньоекономічний договір передбачає  перевезення (транспортування) вантажу, а також плату за таке перевезення, то винагорода (компенсація), що сплачується резидентом нерезиденту за послуги з перевезення, розглядається як фрахт.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, здійснення платником податку витрат на придбання послуг з перевезення (транспортування) вантажу має бути підтверджено відповідними первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Разом з цим зазначаємо, що висновки щодо утримання та сплати податку з доходів нерезидента за договорами перевезення (фрахту) можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.  

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00