Таможенное дело

Підтвердження країни походження транспортних засобів

11.10.2016 / 17:01

Відповідно до вимог п. 1 ст. 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 р. (далі — Угода) кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до графіків, установлених у додатку I-A до цієї Угоди. Статтею 26 Угоди встановлено, що положення цієї глави застосовуються до торгівлі товарами, які походять з територій Сторін.

Крім того, Законом № 1389 тимчасово, до 31.12.2018 р., встановлено знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що були у вжитку. При цьому зазначеним Законом встановлено певні умови застосування знижених ставок акцизів, зокрема знижені ставки акцизного податку не застосовуються, якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України
та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

У цій статті розглянемо, які саме документи на сьогодні при ввезенні на митну територію України транспортних засобів слід надавати громадянам для підтвердження країни походження товару та яким чином вони мають бути оформлені з метою отримання зазначених преференцій.

Документальне підтвердження в рамках Угоди

Для цілей глави 1 розділу IV Угоди «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (далі — Протокол 1).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Протоколу 1 товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведено у додатку III до цього Протоколу;

або

(b) у випадках, зазначених у ст. 22(1) цього Протоколу, — декларації, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», наданою експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведено у додатку IV до цього Протоколу.

Угода не містить обмежень щодо торгівлі товарами, в тому числі траспортними засобами, яка здійснюється громадянами.

Згідно з частиною третьою ст. 1 Митного кодексу якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Таким чином, транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію Угоди за умови документального підтвердження їх походження з країн ЄС відповідно до вимог ст. 16 Протоколу 1 до Угоди.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 видається митними адміністраціями країн ЄС на підставі заяви експортера або його уповноваженої особи за формою, визначеною у додатку ІІІ до Угоди.

Статтею 22 Протоколу 1 встановлено вимоги до складення експортером декларації інвойс, зазначеної в ст. 16(1)(b) цього Протоколу, зокрема декларація інвойс може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні ст. 23 цього Протоколу,

або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Згідно з п. 4 цієї статті складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншому комерційному документі декларації, текст якої наведено у додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту.

Текст декларації інвойс українською мовою має такий вигляд:

«Експортер продукції, на яку поширюється цей документ (митний дозвіл № ... (1)), заявляє, що за винятком випадків, де це явно зазначено, ці товари є товарами преференційного походження....... (2)»

 

_________________________________________________________________________________________________________
(Місце та дата)(3)

_________________________________________________________________________________________________________
(Підпис експортера, додатково прізвище та ім’я особи,
яка підписала декларацію, має бути зазначено розбірливо)(4)

____________

1 Якщо оформлення декларації здійснюється уповноваженим експортером, номер митного уповноваження повинен бути зазначений у цьому місці. Якщо оформлення декларації здійснюється неуповноваженим експортером, слова в дужках залишаються без заповнення або залишається вільне місце.

2 Зазначається походження продуктів. Якщо декларація стосується усіх продуктів або їх частини походженням із Сеути та Мелільї, то експортер повинен чітко зазначити це в документах, відповідно до яких здійснюється оформлення декларації, за допомогою символу «CM».

3 Ці свідчення можуть не зазначатися, якщо інформація міститься безпосередньо в документі.

4 У випадку коли не вимагається підпис експортера, звільнення від підпису також передбачає звільнення від зазначення прізвища та імені особи, що підписує.

 

Якщо декларацію складено від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Пунктом 5 ст. 22 Протоколу 1 встановлено, що декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, який їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні ст. 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов’язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно.

Застосування знижених ставок акцизного податку

Згідно з частиною першою ст. 377 розділу XII Митного кодексу товари за товарними позиціями 8701 — 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу незалежно від їх вартості підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України.

Документи, що підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу (п. 2 частини четвертої ст. 44 цього Кодексу).

Порядок заповнення графи 34 «Код країни походження» митної декларації затверджено наказом № 651.

У разі відсутності документа про походження товару, визначеного ст. 43 Митного кодексу або міжнародними договорами про вільну торгівлю, в графі 34 митної декларації зазначається «00», оскільки країна походження товару (транспортного засобу) невідома.

При цьому відповідно до вимог Угоди про правила визначення походження товарів СОТ правила походження використовуються при застосуванні:

  • режиму найбільшого сприяння згідно зі статтями I, II, III, XI та XIII ГАТТ 1994;
  • антидемпінгових та компенсаційних мит згідно зі ст. VI ГАТТ 1994;
  • захисних заходів згідно зі ст. XIX ГАТТ 1994;
  • вимог щодо маркування походження згідно зі ст. IX ГАТТ 1994;
  • будь-яких дискримінаційних кількісних обмежень або тарифних квот;
  • при державних закупівлях та у торговельній статистиці.

Враховуючи зазначене, правила визначення походження товарів не застосовуються для оподаткування акцизним податком.

Застосування до транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України громадянами, ставок акцизного податку, встановлених п. 15 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу, здійснюється на підставі відомостей про походження транспортних засобів, що містяться в ідентифікаційному номері — VIN-код, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та декларується у графі 31 митної декларації.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. ГАТТ 1994 — Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року. Угода — Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 р., ратифікована Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII «Про ратифікацію». Закон № 1389 — Закон України від 31.05.2016 р. № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України». Наказ № 651 — наказ Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». Порядок № 370 — Порядок здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 370

«Горячие линии»

Дата: 21 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42