Бухучет

Імпорт товарів: особливості обліку

12.09.2016 / 11:51

Значну частину товарів, які продаються у вітчизняних магазинах, ввезено з-за кордону підприємствами-імпортерами. Зовнішньоекономічні операції вимагають особливої уваги, оскільки при їх проведенні контрагенти здійснюють розрахунки в іноземній валюті. Про особливості відображення в бухгалтерському та податковому обліку зовнішньоекономічних операцій, таких як імпорт товарів, йтиметься у цій статті.

Бухгалтерський облік

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає ПБО 21.

Відповідно до п. 5 цього ПБО операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Під валютним курсом згідно з п. 4 цього ПБО слід розуміти установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Зауважимо, що на сьогодні офіційний валютний курс вже не визначається Нацбанком України двічі на день.

Крім того, згідно з п. 5 ПБО 21 підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавству в частині застосування валютного курсу.

Можлива ситуація, коли при здійсненні імпорту товарів підприємство спочатку сплачує аванс (попередню оплату). Згідно з п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

На запит щодо дати визнання та відображення в бухгалтерському обліку вартості товарів, придбаних у нерезидентів за іноземну валюту, Мінфіном України у листі № 31-34000-20-27/11292 надано роз’яс­нення, згідно з яким датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані (отримані) активи (товари).

Балансова вартість монетарних та немонетарних статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними ПБО (п. 6 ПБО 21).

Наприклад, оприбутковані протягом звітного періоду товари, за які підприємство свого часу сплатило іноземну валюту, надалі відповідно до п. 24 ПБО 9 відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. І якщо на дату балансу ціна таких товарів знизилася або вони зіпсувалися чи застаріли, то згідно з п. 25 ПБО 9 такі товари в бухгалтерському обліку вже слід відображати за чистою вартістю реалізації.

У певних випадках після первісного визнання об’єктів, у тому числі імпортованих товарів, в бухгалтерському обліку підприємство має визначити курсові різниці.

При визначенні курсових різниць слід насамперед з’ясувати, чи є відповідна стаття балансу монетарною. До монетарних статей відносяться статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які отримуватимуться або сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Приміром, до монетарних статей відносяться кошти в іноземній валюті, що знаходяться у касі або на банківському рахунку підприємства; кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок придбання підприємством товарів у нерезидента на умовах наступної оплати, і для погашення якої, як очікується, підприємство сплатить певну суму коштів у іноземній валюті. Водночас немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу. Наприклад, до немонетарних статей відноситься дебіторська заборгованість, яка виникла внаслідок сплати на користь нерезидента авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті за товари, які ще не отримано.

Курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (Інструкція № 291).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п. 9 ПБО 21.

Інформація про доходи та витрати (втрати) від курсових різниць, які відображаються у складі інших доходів (витрат), узагальнюється відповідно на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» (Інструкція № 291).

Якщо протягом звітного періоду курсові різниці від перерахунку монетарних статей було включено згідно з національними ПБО як до доходів, так і до витрат, то у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) їх слід відображати без згортання (тобто такі доходи і витрати відображаються у відповідних рядках цієї форми звітності окремо).

Щодо плати за послуги банків, а також витрат, пов’язаних з купівлею-продажем валюти, то вони згідно з п. 18 ПБО 16 відносяться до адміністративних витрат і, відповідно, відображаються за Дт рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Податковий облік

Податок на додану вартість

Згідно з пп. 3 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу, а також:

  • особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
  • особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу (тобто за ставками 20 та 7 %), крім операцій:

  • із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 та підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України (пп. 206.2.1 п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу);
  • із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом строку повертаються на митну територію України (пп. 206.2.2 цього пункту):

у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;
у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань;

  • із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені (пп. 206.2.3 п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу):

у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пп. 206.2.2 цього пункту) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу;

у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного Митним кодексом строку не вивозяться за межі митної території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу, товарів, ввезених на митну територію України для переробки.

Згідно з п. 206.1 ст. 206 зазначеного Кодексу під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до держбюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу). Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з цим пунктом (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена згідно з вимогами законодавства, яка підтверджує сплату податку. У листі № 22718/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснено, що у разі якщо платником податку при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має змогу суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Податок на прибуток

Починаючи з 01.01.2015 р. згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

При здійсненні імпорту товарів у резидента-покупця можуть виникнути різниці, визначені у розділі ІІІ Податкового кодексу, на які цей покупець повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу. Нагадаємо, що згідно з пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 цієї статті для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є, зокрема, господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами (наприклад, придбання платником податку — резидентом товарів у пов’язаної особи — нерезидента). Щодо визначення дати проведення контрольованої операції у листі № 11226/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснено, що датою проведення контрольованої операції є дата переходу прав власності на товар або дата складення акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Крім того, згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 п. 140.5 цієї статті та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі нерезидентів — пов’язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Слід зауважити, що згідно з цим підпунктом для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є також господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, затверджено розпорядженням № 977 (далі — Перелік). Ситуацію щодо визнання операції контрольованою у разі переходу права власності на товар після вилучення держави із зазначеного Переліку розглянуто у листі № 7861/6/99-99-19-02-02-15, яким роз’яснено, що попередня оплата за товар не є витратами та не впливає на об’єкт оподаткування. Якщо ж сума попередньої оплати за товар була здійснена під час перебування держави (території), де зареєстрований нерезидент, у зазначеному Переліку  а перехід права власності на товар від нерезидента відбувся після вилучення держави, резидентом якої він є, з Переліку, то така операція не враховується при визначенні вартісного критерію (5 млн грн) контрольованих операцій.

Крім того, питання щодо визначення обсягу контрольованих операцiй iз нерезидентами, держави яких було протягом року включено або виключено з Перелiку, передбаченого пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, розглянуто у листі № 13362/7/99-99-19-02-02-17. Зокрема, цим листом розглянуто ситуацію з підприємством, яке протягом 2015 р. здiйснювало господарськi операцiї з нерезидентом з Австрiйської Республiки (далi — Австрiя), яку було включено до перелiку держав (територiй) з 14.05.2015 р. (розпорядження № 449) та виключено з 01.08.2015 р. (розпорядження № 677). Щодо цієї ситуації у листі № 13362/7/99-99-19-02-02-17 зроблено такі висновки:

  • якщо загальний обсяг господарських операцiй з нерезидентом, зареєстрованим в Австрiї, не перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податкiв), здiйснених у перiод з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., то усi операцiї, проведенi з контрагентом iз Австрiї у 2015 р., не визнаються контрольованими;
  • у разi якщо загальний обсяг господарських операцiй з нерезидентом Австрiї, здiйснених в перiод з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р., перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податкiв), то у разi перевищення обсягу рiчного доходу 50 млн грн пiд визначення контрольованих потрапляють операцiї з таким нерезидентом, здiйсненi у перiод з 14.05.2015 р. по 31.07.2015 р. Такi операцiї пiдлягають вiдображенню у звiтi про контрольованi операції;
  • іншi господарськi операцiї (проведенi в перiоди з 01.01.2015 р. по 13.05.2015 р. та з 01.08.2015 р. по 31.12.2015 р.) не пiдпадають пiд дiю положень ст. 39 Податкового кодексу.

Підприємство-резидент (комітент) може укласти з іншим підприємством-резидентом (комісіонером) договір комісії та придбати у продавця-нерезидента товари, при цьому таким резидентам слід визначитися, за яких обставин для них така операція вважатиметься контрольованою. Аналогічну ситуацію розглянуто у листі № 4921/6/99-99-19-02-02-15, у якому зроб­лено такі висновки:

  • враховуючи те, що придбання товарів на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від продавця-нерезидента до комісіонера, то для комісіонера-резидента такі операції не підпадають під визначення контрольованих незалежно від статусу нерезидента (пов’язана з комісіонером особа чи включена до переліку);
  • при цьому підпадають під визначення контрольованих операції з придбання комітентом товарів на умовах комісії у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу, якщо продавець-нерезидент є пов’язаною з комітентом особою або країна його резиденції перебуває у затвердженому переліку країн на момент здійснення такої операції. У цьому випадку комітент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду;
  • водночас операції з надання комісіонером-резидентом послуг комітенту в межах договору комісії за комісійну винагороду не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами.

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

  • операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 цього Кодексу;
  • або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої цією статтею, але без подання звіту.

Частина платників податку може не здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, пов’язані з імпортом товарів. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Як підприємству відобразити в бухгалтерському обліку операції з імпорту товарів, розглянемо на умовних прикладах.

ПРИКЛАД 1 

Оприбуткування товарів — перша подія, сплата коштів — друга подія.

Відповідно до контракту, укладеного з підприємством-нерезидентом, ТОВ «Комета» ввезло в Україну товари на суму 10 000 дол. США. Підприємство ТОВ «Комета» сплатило аванс за послуги митного брокера, пов’язані з імпортом товарів, у сумі 2400 грн, у тому числі ПДВ 400 грн.

Право власності на товари та ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані товари, перейшли до покупця в день оформлення митної декларації. Умовно курс Нацбанку України у цей день становив 24,8 грн/дол.

При розрахунку митної вартості товарів, ввізного мита та ПДВ використано курс, встановлений на дату оформлення митної декларації (24,8 грн/1 дол.), відповідно митну вартість товарів визначено у сумі 248 000 грн (10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол.). При здійсненні імпорту товарів на митниці сплачено:

мито (10 %) – 24 800 грн (10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. × 10 %);

ПДВ, що сплачується при ввезенні товару (20 %) — 54 560 грн ((10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. + 24 800 грн) × 20 %).

Вартість отриманих від митного брокера послуг без урахування суми ПДВ, тобто 2000 грн, включається до первісної вартості імпортованих товарів (п. 9 ПБО 9).

Припустимо, що курс Нацбанку України на дату балансу становив 25,0 грн/1 дол. Для розрахунків з нерезидентом використано 10 000 дол., які знаходилися на валютному рахунку підприємства на дату балансу і балансова вартість яких становила 250 000 грн (10 000 дол. × 25,0 грн/1 дол.). Пізніше, після цієї дати балансу, підприємство повністю погасило заборгованість перед постачальником за імпортовані товари, сплативши кошти у сумі 10 000 дол. На дату перерахування цих 10 000 дол. на користь нерезидента курс (умовно) становив 24,9 грн/1 дол.

Як у бухгалтерському обліку відобразити зазначені операції, наведено в табл. 1.

Таблиця 1


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Перераховано митному брокеру платіж за послуги з декларування товарів на митниці

371

311

2400

2

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості оплачених послуг митного брокера:

 

 

 

відображено суму ПДВ до реєстрації податкової накладної

6442

6441

400

відображено податковий кредит з ПДВ, підтверджений зареєстрованою податковою накладною

6411

6442

400

3

Перераховано ввізне мито

377

311

24 800

4

Перераховано ПДВ, що сплачується при ввезенні товарів

377

311

54 560

5

Оприбутковано товари, отримані від нерезидента, у сумі 248 000 грн (10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол.)

28

632

248 000/

10 000 дол.

6

Включено до складу первісної вартості товарів:

 

 

 

ввізне мито

28

377

24 800

вартість послуг з декларування товарів на митниці, які надані митним брокером

28

631

2000

7

Закрито розрахунки з ПДВ щодо відображеного податкового кредиту при оплаті послуг митного брокера

6441

631

400

8

Проведено зарахування залишків за субрахунками 371 та 631 (у частині розрахунків з митним брокером)

631

371

2400

9

Віднесено до складу податкового кредиту
з ПДВ на підставі митної декларації суму сплаченого при ввезенні товарів ПДВ

641

377

54 560

10

Відображено на дату балансу курсову різницю за кредиторською заборгованістю (монетарна стаття), визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату балансу (25,0 грн/1 дол.) та на дату виникнення цієї заборгованості (24,8 грн/1 дол.)

10 000 дол. × (25,0 грн/1 дол. − 24,8 грн/1 дол.) = 2000 грн

945

632

2000

11

Відображено після дати балансу курсову різницю за іноземною валютою у сумі 10 000 дол. (монетарна стаття), яка у цей день перераховується з поточного валютного рахунку на користь нерезидента, визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату перерахування (24,9 грн/1 дол.) та на дату попередньої оцінки, тобто на попередню дату балансу (25,0 грн/1 дол.)

10 000 дол. × (24,9 грн/1 дол. − 25,0 грн/1 дол.) = –1000 грн

945

312

1000

12

Перераховано нерезидентові 10 000 дол. за товари, курс Нацбанку України на цю дату — 24,9 грн/1 дол.

10 000 дол. × 24,9 грн/1 дол. = 249 000 грн

632

312

249 000/

10 000 дол.

13

Відображено на дату погашення заборгованості перед нерезидентом курсову різницю за кредиторською заборгованістю (монетарна стаття), визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату перерахування іноземної валюти у погашення цієї заборгованості (24,9 грн/1 дол.), та на дату попередньої оцінки, тобто на попередню дату балансу (25,0 грн/1 дол.)

10 000 дол. × (24,9 грн/1 дол. − 25,0 грн/1 дол.) = −1000 грн

632

714

1000

ПРИКЛАД 2

Перерахування попередньої оплати — перша подія, оприбуткування товарів — друга подія.

Підприємство ТОВ «Оріон» перерахувало нерезиденту попередню оплату за товари у сумі 10 000 дол.
Курс Нацбанку України (умовно) у день перерахування попередньої оплати становив 24,8 грн/1 дол.,
 а балансова вартість цих 10 000 дол. раніше, на дату попередньої оцінки, становила 245 000 грн
(10 000 дол. × 24,5 грн/1 дол.).

На дату балансу  курс Нацбанку України становив (умовно) 25,0 грн/1 дол. Хоча у підприємства ТОВ «Оріон» відображено в обліку на дату балансу дебіторську заборгованість у сумі 10 000 дол.,
проте щодо цієї дебіторської заборгованості курсові різниці не визначаються, оскільки ця заборгованість є немонетарною (адже підприємство очікує отримати від нерезидента не кошти в іноземній валюті, а товари).

Пізніше, після цієї дати балансу, підприємство ввезло в Україну товари на суму 10 000 дол.

Право власності на товари та ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані товари, перейшли до покупця в день оформлення митної декларації. Курс Нацбанку України на дату оформлення митної декларації (умовно) становив 24,9 грн/1 дол.

Проте у бухгалтерському обліку згідно з п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів тощо), при включенні до вартості цих активів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. Отже, у бухгалтерському обліку вартість оприбуткованих товарів визначається не за курсом Нацбанку України, встановленим на дату оформлення митної декларації (24,9 грн/1 дол.), а за курсом, який цей банк встановив раніше, тобто на день перерахування попередньої оплати (24,8 грн/1 дол.).
Таким чином, у бухгалтерському обліку вартість товарів визначається у сумі:

10 000 × 24,8 грн/1 дол. = 248 000 грн

При розрахунку митної вартості товарів, ввізного мита та ПДВ використано курс Нацбанку України, встановлений на дату оформлення митної декларації (24,9 грн/1 дол.), відповідно митну вартість товарів визначено у сумі 249 000 грн (10 000 дол. × 24,9 грн/1 дол.). При здійсненні імпорту товарів на митниці сплачено:

мито (10%) — 24 900 грн (10 000 дол. × 24,9 грн/1 дол. × 10 %);

ПДВ, що сплачується при ввезенні товару (20 %), — 54 780 грн ((10 000 дол. × 24,9 грн/1 дол. + 24 900 грн) × 20 %).

Підприємство при ввезенні товарів сплатило і отримало послуги митного брокера у сумі 2400 грн, в тому числі ПДВ 400 грн. Вартість цих послуг без урахування суми ПДВ, тобто 2000 грн, включається до первісної вартості імпортованих товарів (п. 9 ПБО 9).

Як зазначені у цьому прикладі операції відобразити підприємству в бухгалтерському обліку, наведено в табл. 2.

Таблиця 2


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Відображено курсову різницю за іноземною валютою у сумі 10 000 дол. (монетарна стаття), яка у цей день перераховується з поточного валютного рахунку на користь нерезидента, визначену на підставі курсів Нацбанку України на дату перерахування (24,8 грн/1 дол.) та на дату попередньої оцінки (24,5 грн/1 дол.)

10 000 дол. × (24,8 грн/1 дол. − 24,5 грн/1 дол.) = 3000 грн

312

714

3000

2

Перераховано нерезидентові попередню оплату за товари у сумі 10 000 дол., курс Нацбанку України на цю дату — 24,8 грн/1 дол.

10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 248 000 грн

371

312

248 000/

10 000 дол.

3

Перераховано митному брокеру платіж за послуги з декларування товарів на митниці

371

311

2400

4

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості оплачених послуг митного брокера:

 

 

 

відображено суму ПДВ до реєстрації податкової накладної

6442

6441

400

відображено податковий кредит з ПДВ, підтверджений зареєстрованою податковою накладною

6411

6442

400

5

Перераховано ввізне мито

377

311

24 900

6

Перераховано ПДВ, що сплачується при ввезенні товарів

377

311

54 780

7

Оприбутковано товари, отримані від нерезидента, з урахуванням курсу НБУ, який було встановлено раніше, на дату перерахування попередньої оплати (24,8 грн/1 дол.), у сумі 248 000 грн

(10 000 дол. × 24,8 грн/1 дол.)

28

632

248 000/

10 000 дол.

8

Включено до складу первісної вартості товарів:

 

 

 

ввізне мито

28

377

24 900

вартість послуг з декларування товарів на митниці, які надані митним брокером

28

631

2000

9

Закрито розрахунки з ПДВ щодо відображеного податкового кредиту при оплаті послуг митного брокера

6441

631

400

10

Проведено зарахування залишків за субрахунками 371 та 632 (у частині розрахунків за придбані товари)

632

371

248 000/

10 000 дол.

11

Проведено зарахування залишків за субрахунками 371 та 631 (у частині розрахунків з митним брокером)

631

371

2400

12

Віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації суму сплаченого при ввезенні товарів ПДВ

641

377

54 780

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291. Розпорядження № 449 — розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (втратило чинність). Розпорядження № 677 — розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2015 р. № 677-р «Про внесення зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. №  449» (втратило чинність)». Розпорядження № 977 — розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України». ПБО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. ПБО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193. Лист № 31-34000-20-27/11292 — лист Мінфіну України від 21.04.2009 р. № 31-34000-20-27/11292 ««Щодо дати визнання та відображення в бухгалтерському обліку вартості товарів, придбаних у нерезидентів за іноземну валюту». Лист № 4921/6/99-99-19-02-02-15 — лист ДФС України від 04.03.2016 р. № 4921/6/99-99-19-02-02-15 «Щодо оподаткування операцій з придбання товарів у нерезидента за межами митної території комісіонером-резидентом для постачання іншому нерезиденту». Лист № 7861/6/99-99-19-02-02-15 — лист ДФС України від 08.04.2016 р. № 7861/6/99-99-19-02-02-15 «Щодо визнання операції контрольованою у разі переходу права власності на товар після вилучення держави з переліку держав (територій), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України». Лист № 11226/6/99-99-15-02-02-15 — лист ДФС України від 24.05.2016 р. № 11226/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо визначення дати проведення контрольованої операції». Лист № 13362/7/99-99-19-02-02-17 — лист ДФС України від 14.04.2016 р. № 13362/7/99-99-19-02-02-17 «Про застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення». Лист № 22718/6/99-99-19-03-02-15 — лист ДФС України від 28.10.2015 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15 «Щодо періоду відображення у податковій звітності з ПДВ сум ПДВ, сплачених при митному оформленні товарів»

«Горячие линии»

Дата: 28 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42