Послуги прокату і його асортимент на сьогодні досягли такого рівня, що можуть скласти реальну конкуренцію торгівлі. Слід зауважити, що надання послуг прокату має свої специфічні особливості, які полягають у порядку видачі та обліку предметів прокату. Договір прокату є різновидом договору найму (оренди), тому відображення операцій з послуг прокату в обліку аналогічне обліку послуг оренди. У цій статті, зокрема, розглянемо порядок оформлення документів на предмети прокату, а також як обліковуються та оподатковуються такі операції.
Організаційні питання, що стосуються порядку надання предметів прокату, оформлення видачі їх у прокат, розрахунків з наймачами, а також взаємовідносини сторін — наймача прокату, з однієї сторони, і наймодавця — суб’єкта господарювання, з другої сторони, регулюються Порядком № 46.
Інструкцією № 8 при оформленні речей напрокат передбачено такі форми первинних документів:
№ та назва форми |
Призначення |
ПО-П1 «Замовлення-зобов’язання» |
Заповнюється при видачі предметів прокату громадянину — наймачеві прокату і підписується наймачем і наймодавцем. Зазначена форма одночасно виконує функцію договору, тому крім традиційних реквізитів, характерних для будь-якого первинного документа (дата документа, термін прокату, найменування предметів, виданих напрокат, вартість отриманих предметів тощо), у цій формі містяться зобов’язання наймача про повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих предметів, умови повернення предметів, відповідальність за порушення строків прокату і несвоєчасну оплату послуг і оплату заборгованості та пені. Розмір пені встановлюється суб’єктом господарювання у відсотках від суми прострочення за кожний прострочений день, але не більше облікової ставки Нацбанку України. Також наймач ставить свій підпис про те, що він з порядком надання у тимчасове користування предметів і правилами їх технічної експлуатації ознайомлений. Заповнюється у двох примірниках. У першому примірнику представник наймодавця робить відмітки про оплату за продовження терміну прокату та доплату при несвоєчасному поверненні. При поверненні предмета прокату у формі робиться відповідна відмітка, де вказуються кількість одиниць повернутих предметів, їх загальна вартість. Якщо предмет повернуто в несправному стані, то вказуються номер і дата дефектного акта |
ПО-П2 |
Призначена для прийняття коштів від громадян плати за прокат, за продовження терміну прокату, пені за порушення договору прокату, оплати вартості неповернутих предметів прокату, ремонту (у разі встановлення несправності з вини наймача). Заповнюється форма ПО-П2 у двох примірниках: перший залишається у суб’єкта господарювання, другий видається наймачеві |
Згідно з пп. 5.2.6 ПБО 7 предмети прокату як інші необоротні матеріальні активи у власника відносяться до основних засобів. Отже, при бухгалтерському обліку операцій з предметами прокату слід пам’ятати про особливості формування первісної вартості, нарахування зносу (амортизації), вибуття з різних причин (списання після закінчення терміну служби, списання технічно несправних предметів тощо). Відповідно до Інструкції № 291 витрати підприємства на придбання предметів прокату, як і решти інших необоротних активів, обліковуються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Згідно з цією Інструкцією облік наявності та руху цінностей, призначених для видачі напрокат, ведеться на субрахунку 116 «Предмети прокату». При цьому слід мати на увазі, що для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість предметів прокату вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення малоцінних необоротних матеріальних активів.
Аналітичний облік предметів прокату, як і інших необоротних матеріальних активів, ведеться в розрізі кожного з предметів. Для більш повного забезпечення обліку та контролю за кожним окремим з предметів прокату доцільно використовувати субрахунки другого порядку: 1161 «Предмети прокату на складі», 1162 «Предмети прокату в користуванні у наймачів». Порядок нарахування амортизації предметів прокату, як і інших необоротних матеріальних активів, регулюється п. 27 ПБО 7. Згідно із зазначеним пунктом амортизація на предмети прокату нараховується із застосуванням таких методів:
Для обліку нарахування зносу використовується субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», за Кт відображається його нарахування зносу (амортизації), за Дт — зменшення суми нарахованого зносу.
Для обліку доходу від надання послуг прокату використовується загальновідомий субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт (послуг)».
Для обліку розрахунків з наймачами з нарахованої та сплаченої пені, передбаченої договором прокату у випадках несвоєчасної сплати або несвоєчасного повернення предмета прокату, рекомендується застосовувати субрахунок 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки». Згідно із загальними вимогами дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 ПБО 15). При наданні послуг прокату дохід визнається у момент нарахування, а за пенею — у момент її сплати. Для наочності наведемо у табличному вигляді, як у бухгалтерському обліку відображається дохід, отриманий від надання послуг прокату та при нарахуванні пені (табл. 1).
Таблиця 1
№ з/п |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
1 |
Нараховано плату за послуги прокату відповідно до записів у перших примірниках форм ПО-П1 та ПО-П2 |
361 |
703 |
2 |
Надійшла оплата за послуги прокату згідно з касовими звітами |
301,311 |
361 |
3 |
Надійшла пеня за несвоєчасну оплату згідно з касовими звітами |
301,311 |
715 |
4 |
Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ |
703 |
641/ПДВ |
5 |
Віднесено на фінансовий результат дохід від надання послуг з прокату |
703 |
791 |
6 |
Віднесено на фінансовий результат суму пені |
715 |
791 |
Розглянемо на умовних цифрах порядок відображення основних операцій в обліку у суб’єкта господарювання, який надає послуги прокату (табл. 2).
Таблиця 2
№ |
Зміст |
Бухгалтерський облік |
Сума, |
|
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
Придбано у торговельної організації (постачальника) предмети прокату згідно з видатковою накладною (20 ноутбуків за ціною 8 500 грн, без урахування ПДВ) |
153 |
631 |
170 000,00 |
2 |
Відображено податковий кредит з ПДВ згідно з ПН, зареєстрованою в ЄРПН |
641/ПДВ |
631 |
34 000,00 |
3 |
Введено в експлуатацію предмети прокату згідно з актами приймання-передачі основних засобів за формою ОЗ-1 |
1161 |
153 |
170 000,00 |
4 |
Перераховано кошти постачальнику згідно з випискою банку |
631 |
311 |
204 000,00 |
5 |
Передано наймачам предмети прокату відповідно до оформлених замовленням-зобов’язанням за формою ПО-П1 |
1162 |
1161 |
170 000,00 |
6 |
Повернуто предмети прокату (два телевізори за ціною 10 000 грн) |
1161 |
1162 |
20 000,00 |
7 |
Нараховано плату за прокат згідно із записами у перших екземплярах за формою ПО-П1 |
361 |
703 |
54 000,00 |
8 |
Надійшла плата за прокат відповідно до касових звітів |
301,311 |
361 |
54 000,00 |
9 |
Надійшла пеня за несвоєчасну сплату згідно з касовими звітами |
301 |
715 |
2 500,00 |
10 |
Відображено податкові зобов’язання з ПДВ |
703 |
641/ПДВ |
9 000,00 |
11 |
Віднесено на фінансовий результат дохід від надання послуг прокату |
703 |
791 |
45 000,00 |
12 |
Віднесено на фінансовий результат дохід від суми пені, яка надійшла |
715 |
791 |
2 500,00 |
13 |
Нараховано знос (амортизацію) за поточний місяць прямолінійним методом (згідно з розрахунком) |
23 |
132 |
1 700,00 |
14 |
Здійснено поточний ремонт предметів прокату (пральної машини) в сервісному центрі згідно з нарядом-замовленням |
23 |
685 |
900,00 |
15 |
Відображено податковий кредит з ПДВ згідно з ПН, зареєстрованою в ЄРПН |
641/ПДВ |
685 |
180,00 |
16 |
Перераховано кошти за ремонт згідно з випискою банку |
685 |
311 |
1 080,00 |
17 |
Включено витрати до собівартості наданих послуг |
903 |
23 |
2 600,00 |
18 |
Віднесено на фінансовий результат собівартість наданих послуг |
791 |
903 |
2 600,00 |
Податок на додану вартість
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання, зокрема, товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, згідно зі ст. 186 цього Кодексу.
Під постачанням послуг відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Постачанням товарів відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу вважається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Таким чином, надання послуг з прокату товарів, місце постачання яких визначається на митній території України, відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ.
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, який використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Зауважимо, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3 % річних та інфляційні, отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань. Тобто суми пені, які надійшли за прострочення сплати за послуги прокату, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг вважається дата події, що відбулася раніше:
Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
Отже, при придбанні/ввезенні платником ПДВ товарів для подальшого використання їх в операціях з надання послуг прокату платник включає суми ПДВ, сплачені/нараховані при придбанні таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної/митної декларації.
Податок на прибуток підприємств
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату, розрахованого у фінансовій звітності згідно з ПБО або МСФЗ, на податкові різниці (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу). При здійсненні операцій з предметами прокату слід мати на увазі, що можуть виникати податкові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів, до яких відносяться предмети прокату.
Зауважимо, що у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу йдеться про мінімально допустимі строки корисного використання — для предметів прокату (група 15) цей строк становить п’ять років.
Ці строки використовуються з урахуванням такого:
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 46 — Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16.12.99 р. № 46.
ПБО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.
ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.
Інструкція № 8 — Інструкція по використанню форм документів суворої звітності, що застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8.
Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291